Рішення № 100876734, 01.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 337/2076/21 2/335/2077/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таксомбанк» заборгованість у розмірі 77311,19 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 28 жовтня 2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК», поточне найменування та організаційно-правова форма якого АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №113/3042170-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення Кредитного ліміту). Водночас 28 жовтня 2016 року Відповідачем було підписано ОСпитувальник фізичної особи із зазначенням, в тому числі кореспондентської інформації та загальних відомостей щодо Позичальника. Відповідно до Заяви - договору №511/4393801-СК та Умов надання та обслуговування Кредитної лінії Позивач надає Позичальнику грошові кошти на -вступних умовах: Встановлена сума кредитного ліміту - 45 000, 00 грн.; Тип кредиту - кредитна лінія; Строк користування - 365 днів з автоматичною пролонгацією. Процентна ставка за користування кредитом: 48,0 % - з 28.10.2016 по 30.11.2017; 39,6 % - з 01.12.2017 по 31.01.2019; 43,2 % - з 01.02.2019. Штраф - 100 грн. за кожен факт .Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби

Станом на 31.12.2020р. заборгованість за Заявою - Договором №113/3042170-СК від 28 лютого 2016 року (кредитна заборгованість, становить 77 311. 19 грн.. в т.ч.:заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 348, 71 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 42 762, 48 грн.; сума нарахованого штрафу - 200,00 грн.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за кредитним договором не погашає, що є порушенням законним прав АТ «Таскомбанк», а тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 77311,19 грн.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14.05.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Судом постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

25.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій позивач відповідно укладеного кредитного договору № 113/3042170-СК від 28.10.2016 року, втратив строки позовної давності тривалістю 3 років. Відповідно до розрахунку від 31.12.2020 року, останній раз відповідач сплатив по укладеному кредитному договору 29.01.2018 року, у сумі 4 000 гривень, більш платежів до банку не відбувалася. Після того як співробітники банку з`ясували, що вони втратили строки позовної давності, вони зі свого боку на рахунок її кредитного договору незаконно сплатили 21.02.2019 року, платіж в сумі - 500 гривень. Крім того на підтвердження своєї позиції разом з відзивом, подається клопотання про витребування доказів, а саме оригінали квитанцій про сплату боргу за період, 21.02.2019 року - в розмірі 500 гривень та безпосередньо останню сплачену квитанцію 29.01.2018 року - в розмірі - 4 000 гривень.Таким чином, позовні вимоги Позивача є безпідставними та необгрунтованими.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства «Таскомбанк» оригінал кредитного договору №113/3042170-СК від 28.10.2016 року для огляду у судовому засідання та належним чином завірену копію кредитного договору для долучення до матеріалів цивільної справи, оригінал квитанції про сплату по кредитному договору №113/3042170-СК від 28.10.2016 року, а саме платіж від 29.01.2018 року в сумі 4000 гривень, платіж від 21.02.2019 року в сумі 500 гривень.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року продовжено Акціонерному товариству «Таскомбанк» процесуальний строк для виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.06.2021 року до 09.08.2021 року.

07.10.2021 року позивачем долучено до матеріалів справи на виконання ухвали оригінал платіжного чеку 0462 поповнення рахунку на суму 4000 грн. від 26.01.2018 року, оригінал платіжного чеку 1132 поповнення рахунку на суму 500 грн. від 21.02.2019 року.

07.10.2021 відповідачем заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та судом надано строк позивачу для ознайомлення з клопотанням про призначення експертизи.

01.11.2021 року від представника позивача надійшли пояснення та клопотання про долучення доказів розписки відповідача про отримання платіжної картки та/або конверта з пін-кодом від 28.10.2016 року у зв`язку із тим, що у судовому засіданні представник відповідача наголошував на тому, що відповідач не отримував в банку платіжну карту (про що у відзиві не зазначав), а тому просив долучити до матеріалів справи ці докази.

У судове засіданні 01.11.2021 року сторони не з`явилися. Від представника банку подано заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає. У минулих судових засіданнях позов підтримав у повному обсязі і вказав, що має місце порушення зобов`язань, а строк позовної давності не пропущено, оскільки відповідачем було особисто сплачено 500,00 грн. - 21.02.2019, а з позовом до суду банк звернувся 15.04.2021, тобто в межах строку позовної давності. Про те, що ОСОБА_1 сплачувала цей останній платіж особисто свідчить як її підпис на оригіналі чеку, так і ті обставини, що на чеку зазначено PIN ОК, що свідчить також і про те, що вона користувалася картою і при сплаті ввела ПІН код платіжної карти, тобто підтвердила свою особу. А тому підстав для застосування позовної давності не має .

У судове засідання 01.11.2021 року представник відповідача та /або відповідач не прибули. Через канцелярію суду надали заяву, в якій представник відповідача просить не призначати вищезазначену експертизу, справу розглянути з урахуванням доказів, які містяться у матеріалах справи. У минулих судових засіданнях не оспорював обставин укладення договору, сплати з 2016 року по 2018 року щомісячних платежів, однак просить застосувати строки позовної давності, з огляду на те, що останній платіж було здійснено відповідачем 29.01.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК», поточне найменування та організаційно-правова форма якого АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №113/3042170-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення Кредитного ліміту) (надалі - Кредитний договір).

Водночас 28 жовтня 2016 року Відповідачем було підписано Опитувальник фізичної особи із зазначенням, в тому числі, кореспондентської інформації та загальних відомостей щодо Позичальника.

Відповідно до Заяви - договору №511/4393801-СК та Умов надання та обслуговування Кредитної лінії Позивач надає Позичальнику грошові кошти на наступних умовах:Встановлена сума кредитного ліміту - 45 000, 00 грн.;Тип кредиту - кредитна лінія;Строк користування - 365 днів з автоматичною пролонгацією на такий самийстрок; Процентна ставка за користування кредитом:48,0 % - з 28.10.2016 по 30.11.2017;39,6 % - з 01.12.2017 по 31.01.2019;43,2 % - з 01.02.2019. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Підписавши зазначену Заяву-договір №113/3042170-СК від 23.10.2016р., Позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених з Заяві-договорі, підтвердив Факт ознайомленості, обізнаності розуміння публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб зі всіма додатками до нього, надав свою згоду на те, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку та надав свою пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.

Заява - договір оформлена (заповнена та підписана) у двох примірниках, по -2-ому для Клієнта та для АТ «ТАСКОМБАНК» та є документом, шо підтверджує відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 у валюті - гривня відповідно до пакету послуг «Кредитка», операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронних платіжних засобів, оформлення банківської платіжної картки (п. 2 р. 2 Заяви - договору).

Строк дії Кредитного ліміту становить 365 днів, при цьому після закінчення зазначеного періоду строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується на такий же строк, окрім випадків: якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; -направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку. Дострокове повернення заборгованості за Кредитною лінією може відбуватись за власною ініціативою, а також на вимогу Банку у випадках, передбачених договором. Позичальник має право у будь-який час достроково повністю або частково повернути заборгованість за Кредитною лінією без сплати комісії за таке дострокове погашення.

Кредитні кошти ОСОБА_1 було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі , що підтверджується відповідною Випискою. Отже, Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Як наслідок, станом на 31.12.2020р. заборгованість за Заявою - Договором №113/3042170-СК від 28 лютого 2016 року становить: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 348, 71 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 42 762, 48 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по Кредитному договору та Виписками.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), договір є підставою для виникнення зобов`язань.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором станом на заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 348, 71 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 42 762, 48 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати її повернення.

Аналізуючи надані докази в призмі чинних правових норм, судом встановлено, що надана позивачем заява-договор містить необхідну інформацію для отримання кредитної картки: персональні дані, адреса проживання, місце роботи тощо. Згідно виписки про рух коштів, відповідач отримувала надані позивачем кошти та використовувала на свій розсуд, що свідчить про те, що позивач виконав свої обов`язки за кредитним договором в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 348, 71 грн.; заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 42 762, 48 грн. підлягають задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Разом із тим, Заява-договір, Витяг з публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-договору. Укладені між позивачем та відповідачем не містять умов, щодо відповідальності ОСОБА_1 за порушення грошового зобов`язання у вигляді сплати штрафу, тому позовна заява не містить доказів, що сторонами погоджені умови нарахування штрафу за порушення грошового зобов`язання. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір неустойки (штрафу), а тому в задоволенні вимог про стягнення штрафу суд відмовляє.

Також, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Укладений сторонами кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, а тому незалежно від визначення у договорі загального строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

За таких обставин, встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

За змістом ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України, від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №638/10895/14-ц, постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12.

Частиною першою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідно до розрахунку заборгованості і виписки з рахунку, складених банком, останній платіж за договором згідно наданого розрахунку та оригіналу чеку від 21.02.2019 року здійснено ОСОБА_1 21.02.2019 року. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 15.04.2021 року, тобто у межах строку позовної давності, тому посилання відповідача на пропуск банком строку позовної давності спростовуються вказаними висновками суду.

При цьому судом встановлено, що доказів, які б спростовували факт внесення відповідачем платежу 21.02.2019 року та відповідно у зв`язку із цим сплив строку позовної давності, відповідачем не надано. Від клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, після надання оригіналу чеку про внесення платежу 21.02.2019 року, відповідач відмовився. Отже, про ті обставини, що ОСОБА_1 сплачувала платіж 21.02.2019 особисто свідчить як її підпис на оригіналі чеку, так і ті обставини, що на чеку зазначено PIN ОК, що свідчить також і про те, що вона користувалася картою і при сплаті ввела ПІН код платіжної карти, тобто підтвердила свою особу. А тому підстав для застосування позовної давності не має .

З огляду на вказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційного до розміру позовних вимог в розмірі 2264,09 гривень.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,12,13,81,89,261,263-265,268,273, 280-283 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за заявою -договором №113/3042170-СК України від 28 жовтня 2016 року станом на 31.12.2020 року у розмірі 77111, 19 грн. (сімдесят сім тисяч сто одинадцять гривень 19 копійок), яка складається з заборгованості по тілу кредиту (у тому числі прострочена ) 34348,71 грн., заборгованість за відсотками ( в т.ч. прострочена) -47762,48 грн.

В решті частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2264,09 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.11.2021 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова