Рішення № 100875042, 05.11.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3600/21

Провадження № 2/628/1152/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року місто Куп`янськ

Куп`янський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Романової Н.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Куп`янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. за реєстровим номером 2218 від 19.02.2021 про стягнення на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості у розмірі 14 425, 93 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що жодних кредитних договорів з ТОВ «Вердикт-Капітал» вона не укладала, невиконаних зобов`язань перед будь-якими іншими підприємствами, установами, організаціями вона не має, що у свою чергу унеможливлює ймовірність відступлення прав вимоги та наявності підстав для стягнення заборгованості на користь відповідача.

Крім того, зазначає, що нотаріус вчинив виконавчий напис з посиланням на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Цей пункт передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусів, за якими відбувається стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Зазначений пункт 2 був внесений до Переліку документів Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, яка постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та не чинною. Враховуючи, що виконавчий напис вчинено 03.07.2020, тобто після ухвалення цього рішення, позивач вважає, що у нотаріуса були відсутні підставі для вчинення вищевказаного виконавчого напису нотаріуса. Крім того, виконавчий напис було вчинено не на підставі оригіналу договору, виписка з рахунка, відкритого на ім`я позичальника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений заборгованості, відсутні.

Також позивач зазначає, що приватним нотаріусом було проігноровано факт розрахунку заборгованості поза строком дії кредитного договору; оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі договору, який не було посвідчено нотаріально, розмір заборгованості не є безспірним, отже він не відповідає нормам закону.

У зв`язку з цим позивач просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 грн та 2600 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 17.08.2021 провадження по зазначеній справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою суду від приватного нотаріуса та відповідача витребувано копію нотаріальної справи щодо посвідчення вищевказаного виконавчого напису та документів, на підставі яких його було вчинено.

Ухвалою суду від 17.08.2021 в порядку ст.ст. 149-153 ЦПК України вжито заходи забезпечення позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64660565, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса та заборонено здійснення виконавцем будь-яких дій щодо виконання цього виконавчого напису - до завершення розгляду цієї справи по суті.

05.10.2021 від ТОВ «Вердикт-Капітал» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що доводи позивача не заслуговують на увагу з огляду на те, що виконавчий напис було вчинено з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій та наведено лише цитування цих нормативно-правових актів без їх зв`язку з оспорюваним виконавчим написом нотаріуса. Заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 2600 грн. вважажє непідтвердженими наленими доказами, оскільки позивачем не подано документів, які б підтверджували перерахування чи сплату таких коштів адвокату.

Ухвалою суду від 22.10.2021 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

02.11.2021 на адресу суду надійшла постанова приватного виконавця Мельника Ю.А. про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64660565. Крім того, надано до суду копію виконавчого напису, копію заяви стягувача про примусове виконання рішення та доданих до нього документів - копії кредитного договору.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надала письмові пояснення по суті справи, у яких після ознайомившись з документами, наданими приватним виконавцем, зазначила, що жодних зобов`язань перед відповідачем вона немає, що унеможливлює виникнення заборгованості за період з 29.01.2019 по 09.02.2021, як це зазначено у виконавчому написі.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт-Капітал» у судове засідання не з`явився, надав до суду відзив з поясненнями по суті оспорюваних правовідносин.

Треті особи - приватний нотаріус Головкіна Я.В. та приватний виконавець Мельник Ю.А. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. При цьому, суд зазначає, що у Єдиному реєстрі нотаріусів міститься інформація про те, що приватний нотаріус тимчасово не діє.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі, копії якої отримані всіма учасниками справи, сторонам роз`яснювалося право подати відзив та пояснення, у яких вони повинні викласти заперечення проти позову, а також наслідки неподання таких процесуальних документів, однак приватним виконавцем та нотаріусом до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи таких пояснень подано не було, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що виконавчим написом № 2218, вчиненим 19.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором 401598998_КІ від 28 березня 2014 року, укладеним з АТ "Альфа-Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2019-1АБ\ВЕСТА від 28 січня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТ», ідентифікаційний код юридичної особи 41264766, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 29-01\19\2 від 29 січня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

01.03.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. відкрито виконавче провадження № 64660565 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

У виконавчому написі нотаріуса зазначено, що строк платежу за кредитним договором 401598998_КІ від 28 березня 2014 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 09 лютого 2021 року. Сума заборгованості складає 13 775,93, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 858,12 грн., прострочена заборгованість по несплаченим за користування кредитом становить 2 532,34 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5 385,47 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 650грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с.24).

З копії кредитного договору, укладеного 28.03.2014 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 та графіку розрахунків встановлено, що кредит надається строком на 24 місяці, тобто до 31.03.2016. При укладенні кредитного договору та заповненні анкети кредитування позивачем зазначалися адреси реєстрації та місця проживання у м. Барвінкове Харківської області та м. Слов`янську Донецької області.

На підставі копії свідоцтва про шлюб встановлено, що 25 січня 2017 року при реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Жодних відомостей про адресу реєстрації чи проживання ОСОБА_1 у місті Києві, на яку міститься посилання у виконавчому написі, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Установлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.02.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений між банком та позивачем кредитний договір від 28.03.2014, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 19.02.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17.

Окрім цього, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 19.02.2021 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги до боржника про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Наведена норма закону спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Отже, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Відповідач свої вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором обґрунтовує виключно договорами відступлення прав вимог. При цьому, жодних доказів щодо відступлення прав вимоги, укладених між АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТ» та ТОВ "Вердикт Капітал", а також повідомлення боржника про зміну стягувача матеріали справи не містять.

Надані до суду копії кредитного договору, графіку платежів, виготовлені у спосіб, що унеможливлює їх прочитання, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості у повному обсязі перевірити внесені до нього відомості, однак у будь-якому разі чітко встановлено дату укладення кредитного договору та строк його дії.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30 грудня 1998 року № 566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, відповідачем не надано до суду належним чином завірені копії документів, що подавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а саме: первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), договори відступлення, тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними. Період нарахування відсотків взагалі неможливо визначити та перевірити їх нарахування в межах строку дії договору та відсоткову ставку.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.

Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, належні докази відступлення прав вимоги за кредитним договором також відсутні.

Із огляду на це, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20 червня 2018 року.

Доказів направлення ОСОБА_1 будь-яких претензій чи повідомлень-вимог про попередження боржника про заборгованість, умови та порядок її погашення, відступлення прав вимоги із підтвердженням направлення та вручення позивачу таких документів, в матеріалах справи немає.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не витребував від стягувача додаткових документів, вчинив виконавчий напис в порушення норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також, на думку суду, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що також узгоджується з установленими у даній справі фактичними обставинами (аналогічний правовий висновок сформульований у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 по справі № 645/1979/15-ц .

З огляду на вищевикладені доводи та установлені обставини справи, суд дійшов до висновку про вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом із порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого судом способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.

За положеннями частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжними дорученнями від 15.09.2021 у розмірі 1362, 00 грн (а.с.1,26) підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, за положеннями статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На правничу допомогу, надану у виді складання позовної заяви, складання заяви про забезпечення позову та клопотання про витребування доказів, ОСОБА_1 понесено витрати у розмірі 2 600 грн, що підтверджується квитанцією № 256 від 14.09.2021, договором про надання правової допомоги від 14.09.2021,детальним описом наданих послуг та актом виконаних робіт (а.с. 21-25), які на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 158, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 19.02.2021 за реєстровим номером 2218, яким на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , стягнута заборгованість у розмірі 14 425,93 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», юридична адреса: місто Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , суму понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1362, 00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 2600 грн.

Застосовані ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17.09.2021 заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: І.М.Демченко