Ухвала суду № 100873971, 11.10.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/523/21

ун. № 759/20400/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Савіцькій Л.Д., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боряк Г.Ю., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Прилуцької Н.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Прилуцької Н.М. про стягнення понесених витрат на професійну правову допомогу по цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 року до Святошинського районного суду міста Києва від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Прилуцької Н.М. надійшло клопотання про стягнення понесених витрат на професійну правову допомогу по цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів. У поданому клопотанні адвокат Прилуцька Н.М. посилається на те що у провадженні Святошинського районного суду м. Києва прербуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів. Ухвалою суду від 02 червня 2021 року прийнято до провадження уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів. Згідно уточнених позовних вимог, позивачем було виключено із числа відповідачів по справі ОСОБА_2 , відповідно, суд прийняв таку відмову. Тобто, зважаючи на відмову позивача від позовних вимог в частині вимог до ОСОБА_2 , незважаючи на незазначення цього в ухвалі, фактично ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в цій частині, що тягне за собою закриття провадження у справі в частині. Згідно ч.ч. 3, 5, 6, ст. 142 ЦПУ України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Внаслідок участі у цивільній справі № 759/20400/19 в якості співвідповідача ОСОБА_2 поніс витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 120 000 грн., також судові витрати, пов`язані із залученням експерта та проведення експертизи у розмірі 10 000 грн. У зв`язку з чим представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Прилуцька Н.М. просить суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 120 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 10 000 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Прилуцька Н.М. підтримала заявлені клопотання та просила задовольнити з викладених обставин та на наданих доказів до справи.

Представник позивача - адвокат Боряк Г.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти клопотання адвоката Прилуцької Н.М. про стягнення понесених витрат на професійну правову допомогу. Надала до суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що відповідачем не було заявлено орієнтовного розрахунку суми понесених витрат, у зв`язку з розглядом справи в першій заяві по суті справи (відзив на позовну заяву) у відповідності до вимог ст. 134 ЦПК України. Також обґрунтовуючи своє клопотання положеннями ст. 142 ЦПК України, представник відповідача не навела жодних аргументів та не підкріпила їх доказами стосовно того, які саме необгунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені. Просила відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

В провадженні суду перебуває вище вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» про стягнення коштів, було прийнято до розгляду і відкрито у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 березня 2020 року було залучено у справі в якості співвідповідачів: ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

02 липня 2020 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокат Прилуцька Н.М. надіслала на адресу суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 02 червня 2021 року було прийнято до провадження уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів. В подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.

05.07.2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Прилуцької Н.М. про стягнення понесених витрат на професійну правову допомогу, оскільки ухвалою суду від 02.06.2021 року прийнято уточнену позовну заяву, в якій виключено із числа відповідачів ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи свої вимоги про компенсацію витрат на правничу допомогу, адвокат Прилуцька Н.М. зазначає, що внаслідок участі у цивільній справі № 759/20400/19 в якості співвідповідача ОСОБА_2 поніс витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 120 000 грн.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року суддя вийшов з нарадчої кімнати для додаткового з`ясування обставин по справі для розгляду клопотання адвоката Прилуцької Н.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ухвалою суду від 02.06.2021 року прийнято уточнену позовну заяву, в якій виключено із числа відповідачів ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог заявлених до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, та виключено із учасників справи відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У клопотанні про стягнення судових витрат, пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишення позову без розгляду.

До клопотання долучено договор про надання правової допомоги від 09.11.2018 року, Додаткова угода від 01 червня 2020 року до Договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2018 року - погодженний сторонами, звіт про фактично надані послуги сладений представником відповідача Прилуцькою Н.М. , виписка по особовим рахункам з 01.06.2021 по 02.07.2021 року, лист про направлення ОСОБА_2 висновок проведення експертизи та копію сплати за наданий висновок.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Одночасно ст.134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_2 було направлено до суду відзив на позовну заяву від 02.07.2021 року, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів.

При цьому, під час розгляду справи адвокатом Прилуцькою Н.М. подано відзив, в якому не було зазначено про те, що сторона відповідача надасть до суду докази про понесені витрати на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з моменту прийняття судом рішення у справі.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

За змістом вказаної норми для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Обґрунтовуючи свої вимоги про компенсацію витрат на правничу допомогу, в клопотанні представника відповідача зазначено лише, що внаслідок участі у цивільній справі № 759/20400/19 в якості відповідача ОСОБА_2 поніс витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 120 000 грн.

Проте жодного належного і допустимого доказу на підтвердження щодо необґрунтованих дій позивача, представником відповідача суду не надав.

Разом з тим у суду відсутні підстави вважати, що позивачем подано позов та/або клопотання про залишення позову без розгляду, або вчинено інші процесуальні дії необґрунтовано. Суд вважає, що такі дії позивача мали місце в спосіб та в порядку, встановленому діючим цивільним процесуальним законодавством, були спрямовані на захист невизнаних прав позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України, оскільки відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 141,142 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Прилуцької Н.М. про стягнення понесених витрат на професійну правову допомогу по цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «ІНТЕР-ВЕНТ», ТОВ «Промислово-фінансова компанія «Енергоінвест», ТОВ «ТЕХНО-ІНВЕСТ», ТОВ «КСК та Ко», ОСОБА_4 , третя особа: ПАТ «Діамантбанк» про стягнення коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.О.Горбенко