Вирок № 100870090, 05.11.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/205/19 Провадження № 1-кп/450/103/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 382 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140270002094 від 15.12.2018 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодружений, не працює, військовозобов`язаний, несудимий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України ,-

сторони кримінального провадження

прокурори Гаріпов П., Лущанець Х.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник обвинуваченого Костів Я.Р.

В С Т А Н О В И В :

Орган обвинувачення звинувачує ОСОБА_1 в тому, що він 07.05.2018 постановою Залізничного районного суду м. Львова по справі № 462/1799/18 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

10.07.2018 постановою Апеляційного суду Львівської області постанову Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 про притягненя ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності , передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Однак, 19.10.2018 близько 00.55 год. ОСОБА_1 будучи позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, всупереч постанови Залізничного районного суду м. Львова по справі №462/1799/18, яка набрала законної сили, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, умисно, керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Шкода Супер Б» д.р.н. НОМЕР_1 та рухався в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, де його було зупинено працівниками поліції.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному ним інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що дійсно 19.10.2018 близько 00:55 год. він керував автомобілем «Шкода Супер Б» д.р.н. НОМЕР_1 та рухався ним у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області. В цей час був зупинений працівниками поліції. Так як він відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова по справі № 462/1799/18 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, то працівниками поліції на нього було винесено постанову серії БР № 165331 від 19.10.2018 за ч.2 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП.

Також обвинувачений в судовому засіданні показав, що як і постанову суду від 07.05.2018 так і постанову серії БР № 165331 від 19.10.2018 ним виконано, а саме посвідчення водія в нього вилучено, а штрафи сплачено. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Вищевказане обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, суд визнає недоведеним за відсутності в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, з метою застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність і забезпечення права на захист, забезпечення якого згідно ч. 3 ст. 42, ст. 49 КПК України, у випадку обов`язкової участі захисника, відповідно до вимог ст. 52 КПК України, покладається на сторону обвинувачення з моменту встановлення обставин, що дають підстави для обов`язкової участі захисника.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та передбачені ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України сторона обвинувачення посилається також на докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені, а саме:

Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140270002094 від 15.12.2018.

Рапорт інспектора СРПП №2 Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області від 14.12.2018 про надання дозволу про внесення відомостей, щодо подій які мали місце 19.10.2018 за участі ОСОБА_1 , до журналу «Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій» із подальшим внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості про сплату ОСОБА_1 штрафів за поставною суду від 07.05.2018 та постанови серії БР № 165331 від 19.10.2018, а саме лист начальника Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області №135 від 11.01.2019 та копія квитанції від 19.01.2019 на суму 11470 грн.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 165331 від 19.10.2018, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн.

Постанова Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 по справі № 462/1799/18 згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2018 згідно з якою постанову Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності , передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим. Відповідно до вимог ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку суду, окрім іншого зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, форми вини, мотиви кримінального правопорушення та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Необхідною та обов`язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення нею діяння (бездіяльності) є наявність у таких діях складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого їй пред`явлене обвинувачення.

Об`єктивною стороною злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є умисне невиконання судового рішення, що полягає у невжитті особою, до якої звернуто його виконання, покладеної на неї законом або цим рішенням обов`язків вчинити відповідні дії.

Органами досудового розслідування не враховано та не зазначено, які саме обов`язки покладено на ОСОБА_1 відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 07.05.2018 по справі № 462/1799/18 та у чому саме полягало невиконання ним таких обов`язків.

Суб`єктом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо. Невиконання судового рішення іншою, крім службової особи, особою може потягнути кримінальну (зокрема у випадках, передбачених ст. ст. 164, 165, 389, 390, 393, 395) або адміністративну відповідальність (ст. ст. 126 ч. 4, 185-6, 186-5 КУпАП).

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України можуть бути особи, які внаслідок свого службового становища зобов`язані та мають реальну можливість виконати відповідні рішення.

Згідно вимог ч.1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої ст. 222 КУпАП, а не особою, яка позбавлена такого права, в даному випадку ОСОБА_1 .

За керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Керування ОСОБА_1 19.10.2019 о 00:55год., що не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії автомобілем «Шкода Супер Б» д.р.н. НОМЕР_1 , у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, позбавленим права керувати усіма видами транспортних засобів, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП. Що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 165331 від 19.10.2018.

Вказані дії ОСОБА_1 по керуванню транспортним засобом, після позбавлення спеціального права керування усіма видами транспортних засобів, не утворюють складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, оскільки об`єктивною стороною є умисне невиконання судового рішення, що полягає у невжитті особою, до якої звернуто його виконання, покладеної на неї законом або цим рішенням обов`язків вчинити відповідні дії.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку відповідно до вимог положень процесуального закону, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки в діянні обвинуваченого відсутній склад даного кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати не винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Вироку набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. В разі подачі апеляційної скарги, вирок набирає законної сили одразу після прийняття апеляційним судом рішення по суті апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду можна отримати одразу після його проголошення. Особам які були відсутні під час проголошення вироку, копія вироку буде скерована одразу після його проголошення.

СуддяД. А. Кукса