Вирок № 100869624, 05.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3264/21 1-кп/335/514/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Попової С.М., процесуального прокурора Шевченко А.О., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої – адвоката Коваль П.Ю., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника – адвоката Лихосенка Є.О., представника цивільного відповідача (АТ «СК «АРКС») Ткаченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження за №12020080050003198 від 08.12.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2020 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем "ЗАЗ 110557 ЗНГ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині проспекту Соборного, зі сторони площі Пушкіна у напрямку площі Фестивальної у місті Запоріжжі. На регульованому світлофором перехресті проспекту Соборного та вулиці Гагаріна, на зелений сигнал світлофора, водій ОСОБА_2 , виконав маневр повороту праворуч на проїзну частину вулиці Гагаріна, та продовжив рух у напрямку вулиці Незалежної України. У цей час, попереду, по регульованому пішохідному переході через проїзну частину вулиці Гагаріна, що розташований в районі буд. 4 по вул. Гагаріна та перехрестя з вул. Яценко у м. Запоріжжі, позначений відповідною дорожньою розміткою - 1.14.2 (Пішохідний перехід, де рух регулюється світлофором) та дорожніми знаками - 5.35.1, 5.35.2 (Пішохідний перехід) Правил дорожнього руху України, на дозволений зелений сигнал світлофора, вийшла пішохід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка почала перетинати проїзну частину вулиці Гагаріна, справа-наліво відносно руху автомобіля "ЗАЗ 110557 ЗНГ", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час руху, по вищевказаній проїзній частині, водій ОСОБА_2 , маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_1 , яка вийшла на пішохідний перехід та перетинала проїзну частину, не зменшив швидкість свого руху аж до зупинки транспортного засобу, та, продовживши свій рух, скоїв передньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу наїзд на останню.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:

- п.12.3:«У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об ’їзду перешкоди».

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової комплексної фототехнічної та інженерно- транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №КСЕ-19/108-20/674/9-1149/25- 165 від 25.02.2021, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1392 від 22.02.2021, потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «Черепно-мозкова травма у вигляді: переломів лівої тім`яної кістки з переходом на ліву скроневу кістку, стінки лівого внутрішнього слухового проходу, стінки пазухи основної кістки; з наявністю згустків крові в порожнині клиноподібної пазухи, та в осередках сосковоподібного відростка лівої скроневої кістки, барабанної порожнини скроневої кістки; з наявністю епідуральної гематоми (скупчення крові між внутрішньою поверхнею кісток черепа та твердою мозковою оболонкою)лівої скроневої частки; з наявністю геморагічних вогнищ забоїв з перифокальним набряком в правій скроневій частці; наявністю субдуральної гематоми (скупчення крові між внутрішньою поверхнею твердої мозкової оболонки та павутинною оболонкою) скроневої частки та намету мозочка праворуч (по даним комп`ютерної томографії); гематома м`яких тканин скроне-тім`яної області зліва; рана м`яких тканин (без точної локалізації в наданій медичній документації) у гр. ОСОБА_1 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Закритий перелом дистального метаепіфізу правої променевої кістки (по даним рентгенологічного дослідження) у гр. ОСОБА_1 кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_1 утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної події. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному в постанові слідчого, в наданій медичній документації».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав. Пояснив, що 07.12.2020 близько 17.00 год. керував автомобілем "ЗАЗ» та здійснював рух по проїзній частині проспекту Соборного. На перехресті проспекту Соборного та вулиці Гагаріна, виконуючи маневр повороту праворуч на проїзну частину вулиці Гагаріна, по пішохідному переходу рухалась пішохід ОСОБА_1 , яку ОСОБА_2 одразу не побачив, оскільки його осліпило світло фар автомобілів, які рухались назустріч, внаслідок чого скоїв передньою частиною кузова транспортного засобу наїзд на останню. Одразу було викликано швидку допомогу. У потерпілої ОСОБА_1 була розбита голова. Також зазначив, що напередодні вживав наркотичний засіб «амфетамін», однак на день скоєння ДТП почував себе добре, у зв`язку з чим вважає, що не перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки вживав наркотичний засіб раніше. Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди визнав частково, у розмірі 15 000,00 грн., пояснивши, що заявлену потерпілою грошову суму у розмірі 100 500,00 грн., сплатити не має фінансової можливості, оскільки отримує мінімальну заробітну плату та має на утриманні родину (дружину та двох малолітніх дітей).

Крім того, зазначив, що 07.12.2020 відносно нього складено протокол та у подальшому Хортицьким районним судом м. Запоріжжя притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом. У вказаній постанові суду встановлено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом 07.12.2020 о 16-55 год. по вул. Яценко, 1 у м. Запоріжжя, здійснив на пішохідному переході наїзд на ОСОБА_1 , що відрізняється від встановленого часу та місця, зазначеного в обвинувальному акті.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, його вина була доведена у судовому засіданні показами потерпілої, письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 під час допиту у судовому засіданні 22.07.2021 пояснила, що 07.12.2020 ввечері рухаючись по вулиці, підійшла до пішохідного переходу на дозволений сигнал світлофору, почала переходити пішохідний перехід. Подальші події не пам`ятає, прийшла до тями 08.12.2020 у лікарні. Зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди після отриманих травм, проходила лікування як амбулаторно так і стаціонарно. За весь час лікування витрачено значний розмір грошових коштів на придбання ліків, проведення діагностики, реабілітації, та інше, що пов`язано з лікуванням та реабілітацією. Вказані події та отримання відповідних травм потягнули душевні та страждання. Внаслідок отриманих травм лікування ще продовжується та буде відбуватися у подальшому. Обвинувачений ОСОБА_2 21.07.2021 перерахував на її карткових рахунок грошові кошти у розмірі 1 000, 00 грн. Просила суд задовольнити уточнений цивільний позов та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 100 500,00 грн. та грошову компенсацію понесених нею витрат на правничу допомогу, у розмірі, який буде уточнено до закінчення розгляду кримінального провадження, а також стягнути з страхової компанії майнову та моральну шкоду у розмірі зазначеному у позові.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.12.2020, огляд місця події було розпочато о 18.00 год. При проведенні вказаної слідчої дії приймали участь поняті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 . Місцем дорожньо-транспортної пригоди є проїзна частина вул. Гагаріна, в районі буд.4 по вул. Гагаріна. Місце наїзду на пішохода є регульований пішохідний перехід. У ході огляду встановлено: вид та стан покриття; дорожня розмітка та дорожні знаки; умови освітлення; візуальні та технічні характеристики транспортного засобу ЗАЗ 110557 ЗНГ, д.н. НОМЕР_1 ; розташування транспортного засобу; локалізацію пошкоджень ТЗ; наявність характерних для ДТП слідів на ТЗ. Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди слідчим була складена схема до протоколу, на якій графічно позначено розташування транспортного засобу, місце наїзду на пішохода. До протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в якості додатка долучена фототаблиця. На фотографіях зафіксовано місце пригоди, розташування транспортного засобу ЗАЗ, знімок передньої частини ТЗ, лівої та правої бокових частин ТЗ, задньої бокової та передньої правої і лівої частин ТЗ. /т.1 а.к.п.155-165/.

Копія водійського посвідчення від 02.10.2015, що видане на ім`я ОСОБА_2 підтверджує наявність дозволу у обвинуваченого на керування транспортними засобами категорії В. /т.2 а.к.п. 3/.

Транспортний засіб ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.10.2005, на праві власності належить ТОВ «INTERKONTRAKT». /т.2 а.к.п.7/.

Відповідно до копії Договору оренди транспортних засобів №01.07/20/2 від 01.07.2020, акту прийому-передачі до Договору оренди №01.07/20/2 від 01.07.2020, транспортний засіб ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває в оренді ПП «Оптвинторг», який використовується за призначенням господарської діяльності вказаного підприємства. /т.1 а.к.п.179-219/.

Відповідно до копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «Інтерконтракт» уклало договір страхування з ПрАТ «СК «АРКС» щодо транспортного засобу ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , період дії договору з 18.02.2020 по 17.02.2021. /т.2 а.к.п.4/.

Технічну справність транспортного засобу ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди підтверджує протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 05.10.2020 за №00254-00766-20. /т.2 а.к.п.5/.

Згідно копії висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №5944 від 07.12.2020, під час обстеження о 17.30 год. 07.12.2020 обвинувачений ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння (метамфетамін). /т.2 а.к.п.6/.

Факт тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_1 підтверджений підсумками висновку експерта №1392 від 24.12.2020, відповідно до яких зазначено: «1.Черепно-мозкова травма у вигляді: переломів лівої тім`яної кістки з переходом на ліву скроневу кістку, стінки лівого внутрішнього слухового проходу, стінки пазухи основної кістки; з наявністю згустків крові в порожнині клиноподібної пазухи, та в осередках сосковоподібного відростка лівої скроневої кістки, барабанної порожнини скроневої кістки; з наявністю епідуральної гематоми (скупчення крові між внутрішньою поверхнею кісток черепа та твердою мозковою оболонкою) лівої скроневої частки; з наявністю геморагічних вогнищ забоїв з перифокальним набряком в правій скроневій частці; з наявністю субдуральної гематоми (скупчення крові між внутрішньою поверхнею твердої мозкової оболонки та павутинною оболонкою) скроневої частки та намету мозочка праворуч (по даним комп`ютерної томографії); гематома м`яких тканин скроне-тім`яної області зліва; рана м`яких тканин (без точної локалізації в наданій медичній документації) у гр. ОСОБА_1 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.1.3. б) «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»)

2.Закритий перелом дистального метаепіфізу правої променевої кістки (по даним рентгенологічного дослідження) у гр. ОСОБА_5 кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.в.«Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.»).

3.Виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_5 утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної події.

4.Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку вказаному в постанові слідчого, в наданій медичній документації.

5.Діагноз: «Забій лів. плечового с-бу» виставлений гр. ОСОБА_1 07.12.2020 р. терапевтом в КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР об`єктивними відомостями не підтверджено, тому згідно п 4.6. («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995р.») не повинен враховуватись при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.» /т.1 а.к.п.231-233/.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-20/352-ІТ/9-1113 від 05.02.2021, проведеного за результатами судової інженерно-транспортної експертизи встановлено, що «1.На момент проведення експертного огляду та дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані…» /т.1 а.к.п.169-178/.

Згідно протоколу огляду від 10.12.2020 з доданими фотозображеннями, відтворено та оглянуто відеозаписи записи «ДТП, Запорожье, ул. Гагарина, 07.12.2020», виявленого на інтернет ресурсі «Youtube», за посиланням https://www.youtube.com/watch?v= tCdyysgNnvs&feature=youtu.be., встановлено зафіксовану дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 07.12.2020 в районі буд.4 по вул. Гагаріна, у м. Запоріжжя (відео за період часу з 16 год.23 хв.53 сек. до 16 год.24 хв.55 сек.) /т.1 а.к.п. 220-223/. Вказаний відеофайл відтворено безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду від 14.12.2020 з доданими фотозображеннями, відтворено відеозаписи записи на диску з камер відеоспостереження магазину «Посуд та аксесуари для кухні», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 4, на якому зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду (відео за період часу з 17 год. 24хв. 06 сек. до 17 год.29 хв. 54 сек.). /т.1 а.к.п. 225-229/. Вказаний відеофайл відтворено у судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/108-20/674/9-1149/25-165 від 25.02.2021, проведеного за результатами судової інженерно-транспортної експертизи (окремі кадри відеозаписів) встановлено, що «1. З урахуванням файлу «Диск:\ДТП, Запорожье, ул.Гагарина, 07.12.2020. mp4», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування «Maxell» з написом «ЮТУБ» та номером «ZBA608152231RC01», встановити швидкість руху автомобіля, іменованого як «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент ДТП не надається можливим, через наявні перешкоди у вигляді гілок дерев між камерою відеореєстратора та автомобілем. В момент найбільш наближений до моменту ДТП, де відобразилися кількісні орієнтири, швидкість руху автомобіля, іменованого як «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в інтервалі від 16,27 км/год до 18,52 км/год.

З урахуванням файлу «Диск:\1_Ше5384613736084408682.тр4», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування «Maxell» з номером «ZBA608152231RA01», встановити швидкість руху автомобіля, іменованого як «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 не надається можливим, оскільки кількісні орієнтири, необхідні для розрахунків швидкості, не відобразилися.

2. З урахуванням файлу «Диск:\ДТП, Запорожье, ул.Гагарина, 07.12.2020.mp4», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування «Maxell» з написом «ЮТУБ» та номером «ZBA608152231RC01», встановити, який час триває небезпека для руху водію автомобіля, іменованого як «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не надалося можливим, оскільки в зв`язку зі специфікою положення камери відеореєстратора в кадрі не відображається границя між тротуаром та проїзною частиною.

З урахуванням файлу «Диск:\t_filе5384613736084408682.mp4», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування «Maxell» з номером «ZBA608152231RA01» час, який триває небезпека для руху водію автомобіля іменованого як «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в інтервалі від 1,40 с до 1,54 с.

3. У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 виходить за межі компетенції експерта, оскільки для цього не потрібні спеціальні технічні знання та їх дії можуть бути оцінені слідчим самостійно, відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України.

4. В діях водія автомобіля «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 є невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 виходить за межі компетенції експерта, оскільки для цього не потрібні спеціальні технічні знання та їх дії можуть бути оцінені слідчим самостійно, відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України.

5. Водій автомобіля «ЗАЗ 110557 ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 ». /т.1 а.к.п.234-248/.

Постановами слідчого від 10.12.2020 та від 14.12.2020 вказані диски визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження. /т.1 а.к.п.224, 230/.

Постановою слідчого від 08.12.2020 /т.1 а.к.п.166-167/ вилучений з місця ДТП автомобіль ЗАЗ 110557 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом і залишений на відповідальне зберігання на майданчику тимчасового тримання автотранспорту Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, провул. Кузнечний, 11.

Ухвалою слідчого суді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2020 накладено арешт на автомобіль ЗАЗ 110557 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . /т.1 а.к.п.168/.

Також, за клопотанням сторони захисту, у судовому засіданні було досліджено та долучено до матеріалів кримінального провадження копію постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2020 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

У вказаній постанові суду зазначено наступне: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 147578 від 07.12.2020 року, гр. ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, 07.12.2020 року о 16-55 годині, керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ-110557» державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Яценка ,1 в м. Запоріжжі, здійснив на регульованому пішохідному переході наїзд на пішохода ОСОБА_1 ….».

Сторона захисту, посилаючись на встановлені час та місце вказаних подій (наїзд на пішохода ОСОБА_1 ), які відбулися 07.12.2020, у вказаній постанові суду від 21.12.2020, зазначає про те, що час та місце скоєння ДТП відрізняється від часу та місця скоєння ДТП, яке зазначено в обвинувальному акті: «…приблизно о 16 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2 … під час руху, по регульованому пішохідному переході через проїзну частину вулиці Гагаріна, що розташований в районі буд. 4 по вул. Гагаріна та перехрестя з вул. Яценко у м. Запоріжжі, скоїв наїзд на ОСОБА_6 …», що на його думку свідчить про невірне, неконкретне формулювання обвинувачення.

З цього приводу, суд зазначає, що аналізуючи покази обвинуваченого, потерпілої та інші досліджені докази, з яких судом визначалося місце та час скоєння ДТП, свідчать про те, що вказана ДТП відбулася на регульованому пішохідному переході через проїзну частину вулиці Гагаріна, що розташований в районі буд.4 по вулиці Гагаріна та перехрестя з вулицею Яценка у м. Запоріжжя, приблизно о 16.15 год. 07.12.2020.

Визначення слова «приблизно» означає майже, орієнтовно, близько тощо, тобто це означає так, що трохи не вистачає до чогось, трохи менше або більше якоїсь міри.

Таким чином, враховуючи, що територіально вказане місце ДТП розташоване поблизу як буд.4 по вул. Гагаріна, так і буд.1 по вул. Яценка у м. Запоріжжя, а час встановлено із застереженням «приблизно», що не встановлює будь якої точності, суд вважає, що такі посилання сторони захисту є неспроможними та такими, що не впливають на встановлені події, обставини, які призвели до настання ДТП у даному випадку, у зв`язку з чим оцінює їх критично.

Отже, усі письмові докази, зібрані стороною обвинувачення, були ретельно перевірені судом щодо допустимості та належності, будь-яких порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування та проведення слідчих дій, судом не було встановлено.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно ч. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 Кримінального кодексу України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання ОСОБА_2 , у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення його до категорії необережних тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наявність на утриманні дружини та двох малолітніх дітей, на обліку в психіатричному диспансері не перебуває та на лікуванні не перебував.

Обставиною, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття.

Обставиною, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, встановлено перебування у стані наркотичного сп`яніння.

Доводи прокурора та потерпілої сторони щодо відсутності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, оскільки ОСОБА_2 протягом майже рік сплатив потерпілій лише 4 000, 00 грн., що є незначним розміром, не досяг з потерпілою будь якого компромісу, про що свідчить наявність цивільного позову, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Отже, у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 визнав свою провину, давав правдиві показання, жалкує про вчинене, що виражається у тому, що обвинувачений неодноразово вибачався перед потерпілою, що не заперечувалося самою потерпілою, а також вживав відповідні дії одразу після скоєння ДТП, зокрема: цікавився станом її здоров`я, пропонував відшкодування матеріальних збитків, однак після того як чоловік потерпілої визначив грошову суму у розмірі 80 000,00 грн., яку обвинувачений в силу свого поганого фінансового стану, був неспроможний сплатити, та почав перераховувати грошові кошти (у липні 2021 року у розмірі 2000,00 грн. та у жовтні 2021 року у розмірі 1990,00 грн.) лише після того як працевлаштувався та почав отримувати дохід.

Вказані вище дії та поведінка обвинуваченого, на переконання суду, дають достатньо підстав для встановлення такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини злочину, вчинення тяжкого злочин з необережності, особу винного, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, обставину, яка обтяжує покарання, часткове відшкодування шкоди потерпілій, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном у три роки з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його наслідків, обставин, за яких відбулося порушення ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, перебування обвинуваченого у стані наркотичного сп`яніння, а також, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, визначений в санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду» і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вимога прокурора, потерпілої та її представника про призначення покарання у вигляді мінімального строку, передбаченого санкцією вказаної статті (у вигляді 3 років позбавлення волі) без застосування ст.75 КК України, на переконання суду є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам кримінального законодавства України при призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення і меті призначення покарання.

У ході судового розгляду вказаного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_1 було заявлено позов, який було уточнено, до ОСОБА_2 та АТ «СК «АРКС» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Так, потерпіла ОСОБА_1 , згідно заявлених позовних вимог, до АТ «СК «АРКС» просила стягнути на її користь у відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров`я у розмірі 21 841,02 грн., допомогу по тимчасовій втраті працездатності у розмірі 5 000,00 грн., у відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 13 000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 07.12.2020 за участі водія ОСОБА_2 отримала відповідні тілесні ушкодження, які потягнули розлад здоров`я та витрати матеріального характеру. Потерпіла ОСОБА_1 проходила лікування як стаціонарно так і амбулаторно, а саме: у період із 07.12.2020 по 14.12.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні нейрохірургічному відділенні КНП « МЛЕ та ШМД» Запорізької міської ради; у період із 16.12.2020 по 30.12.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні в ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області»; у період із 31.12.2020 по 17.01.2021 - лікувалась амбулаторно; у період з 18.01.2021 по 18.02.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області»; у період з 19.02.2021 по 05.03.2021 - перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні реабілітації в КНП « Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради; у період з 20.02.2021 по 15.03.2021 — перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області»; у період з 16.03.2021 по теперішній час перебуває на амбулаторному лікуванні. За весь час лікування нею витрачені грошові кошти на придбання ліків, проведення діагностики, реабілітації та інше, що підтверджено документально, на загальну суму 21 841,02 грн., які підлягають відшкодуванню АТ «СК «АРКС».

Також зазначає, що підлягає відшкодуванню з АТ «СК «АРКС» допомога у розмірі 5 000,00 грн., посилаючись на ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі – Закон), та на те, що вона є непрацюючою повнолітньою особою, яка тимчасово втратила працездатність, і має право на отримання цієї допомоги у вказаному розмірі.

Крім того, вважає, що АТ «СК «АРКС» повинно відшкодувати потерпілій заподіяну моральну шкоду у розмірі 13 000,00 грн. ( 260000,00- ліміт страхової суми X 5%).

Представник цивільного відповідача АТ «СК «АРКС» Ткаченко І.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до страхової компанії та просила відмовити у їх задоволенні, оскільки позовні вимоги вважає передчасними та необґрунтованими, про що надала письмовий відзив, в якому детально викладено усі доводи. /т.1 а.к.п.133-143/. Також зазначила, що у даному випадку у страховика не настала відповідальність, оскільки вирок у цій справі не ухвалено та не набрав законної сили. Страхова компанія не відмовляється від страхових виплат, але наполягає на виконанні вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.

Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 , яка є у даному кримінальному провадженні потерпілою (особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), пред`явила цивільний позов до юридичної особи АТ «СК «АРКС», скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 61, 128 КПК України.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідальність за завдання шкоди може бути покладена на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно, що закріплено в ч.3 ст. 1187 ЦК України.

У даному кримінальному провадженні є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_2 , 07.12.2020, керуючи технічно справним транспортним засобом ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , в результаті чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до копії полісу №АО/4679709 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «Інтерконтракт», якому належить право власності на транспортний засіб, уклало договір страхування з ПрАТ «СК «АРКС» щодо транспортного засобу ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , період дії договору з 18.02.2020 по 17.02.2021.

Витрати на лікування (придбання ліків, проведення діагностики, реабілітації тощо) складають 21 840,94 грн., що підтверджено копіями накладних та чеків, долучених потерпілою до матеріалів кримінального провадження. /т.1 а.к.п.53-65/

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Аналогічно вказане встановлено договором (полісом) страхування (поліс № АО/4679709): Страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за полісом.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Тож, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, і потерпілий, хоч не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором, оскільки на його, як третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Як встановлено, має місце ДТП за участі забезпеченого страховим полісом транспортного засобу ЗАЗ 110557 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якої завдано майнової шкоди життю та здоров`ю третьої особи, якою є потерпіла ОСОБА_1 , тобто, наявне настання страхового випадку.

У даному випадку договір (поліс) обов`язкового страхування укладений із лімітом відповідальності на одного потерпілого у розмірі грошової виплати на суму 260 000 гривень (за немайнову шкоду - шкоду, заподіяну життю і здоров`ю), та у розмірі грошової виплати на суму 130 000 гривень (за шкоду заподіяну майну), із нульовою франшизою.

Страховим відшкодуванням у даному випадку покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 .

Щодо доводів цивільного відповідача АТ «СК «АРКС», що даний позов подано передчасно, оскільки до ухвалення вироку не настає відповідальність у страховика, що унеможливлює участь страховика як цивільного відповідача, так як страховиком не було вчинено жодної дії, яка б свідчила про порушення прав цивільного позивача, то слід зауважити, що Велика палата ВС у постанові від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к дійшла висновку, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.

У Положенні ч. 1 ст. 128 КПК України йдеться про можливість пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди. Зокрема, такий позов можна пред`явити до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Також треба розуміти, що, за ст. 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язок відшкодування такої шкоди покладено на страхову компанію як юридичної особи.

ВПВС зауважує, що законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена ст. 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути компенсована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії, за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії компенсувати шкоду та ухвалити відповідне судове рішення. Так, згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону, рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

Саме за потерпілими у ДТП залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав — із заявою до страхової компанії чи із позовом до суду. Такий висновок зробив ВС в постанові №297/2187/19 від 31.03.2021.

Так, відповідно до ст.ст.55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Право потерпілої пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст. 128 КПК України.

Визначення цивільного позивача у кримінальному провадженні та права такої особи визначені ст. 61 КПК України.

Потерпіла, як цивільний позивач, не позбавлена права визначати осіб, до яких вона позивається.

Згідно із ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Отже, у даному випадку, наявний факт достеменного встановлення вини особи, - вина ОСОБА_2 у ДТП визнана судом, і вказане беззаперечно породжує обов`язок відшкодування завданої потерпілій особі шкоди, як і встановлено, що ДТП є страховим випадком, що покладає на страховика обов`язок здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля третій особі (потерпілій) шкоди.

Відтак, у даному провадженні пред`явлене обвинувачення та доведеність винуватості ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні безпосередньо пов`язані із пред`явленим цивільним позовом потерпілою у кримінальному провадженні.

Як зазначено вище, виходячи із наданих потерпілою накладних та чеків, витрати на лікування (придбання ліків, проведення діагностики, реабілітації тощо) складають 21 840,94 грн., які підлягають стягненню з АТ «СК «АРКС», виходячи із вимог ст.ст.23, 24 (24.1., 24.2., 24.3.) Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», оскільки підтверджені потерпілою документально.

У відповідності до положень статті 25 Закону (п.25.1.) у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності, а саме: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 07.12.2020, потерпіла ОСОБА_1 , не працювала, оскільки перебувала у декретній відпустці та відпустці по догляду за дитиною до 3 років. Розмір мінімальної місячної заробітної плати станом на 07.12.2020 становив 5000,00 грн. Таким чином, потерпіла ОСОБА_1 , як непрацююча повнолітня особа, яка тимчасово втратила працездатність, має право на отримання від АТ «СК «АРКС» допомоги у розмірі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, потерпілій ОСОБА_1 , як потерпілій у кримінальному провадженні, завдана моральна шкода.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Тобто, страхове відшкодування за заподіяну моральну шкоду, незалежно від розміру цієї заподіяної моральної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, визначається виходячи із розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, у даному випадку, страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю позивачу ОСОБА_1 , розраховується із: витрати на лікування у розмірі 21 840,94 грн.; витрати, пов`язані з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 5 000, 00 грн., що в загальній сумі складає 26 840,94 грн. Таким чином, розмір суми щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди складає 1 342,05 грн. (26 840,94 *5%).

Відтак, виходячи з вищевикладеного, стягненню з відповідача АТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню: майнова шкода у розмірі 21 840,94 грн.; допомога по тимчасовій втраті працездатності у розмірі 5 000,00 грн.; моральна шкоду у розмірі 1 342,05 грн.

Разом з тим, потерпілою ОСОБА_1 подано позов з вимогами до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, яку остання оцінює у розмірі 100 500,00 грн., який підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує роз`яснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Позиваючись до обвинуваченого (цивільного відповідача) про відшкодування моральної шкоди, потерпіла ОСОБА_1 вказує на те, що наявність перенесення нею фізичних страждань внаслідок скоєння обвинуваченим ОСОБА_2 злочину є безапеляційним підтвердженням наявності завданої їй душевних страждань, як від отриманих тілесних ушкоджень, так і душевних страждань, хвилювань під час проведення відповідних операцій, душевних страждань від сумнівів щодо можливості поновлення стану здоров`я, щодо можливості у подальшому підтримувати той рівень життя і ті життєві потреби, які існували до скоєння злочину, щодо можливості у подальшому активно виховувати свою малолітню дитину. Потерпіла зазначила, що постійно з жахом згадує пережиті обставини дорожньо-транспортної пригоди, її постійно хвилює питання щодо можливості повернення колишнього стану здоров`я, погано спить. Внаслідок скоєння злочину потерпілою отримано душевні страждання не тільки тому, що їй завдано фізичні страждання. Вона перенесла душевні страждання і продовжує їх переносити у зв`язку з тим, що внаслідок скоєння злочину (дорожньо-транспортної пригоди) тривалий час її близькі та рідні вимушені були також доглядати не тільки її, як фізично постраждалу від злочину особу, але й її малолітню дитину, змінювати свої життєві плани тощо. Також зазначила, що після виписок із стаціонарного лікування, згідно рекомендацій лікарів, її чекає тривале лікування, що не виключає повторні операції, лікувальні та реабілітаційні процедури та регулярну діагностику стану здоров`я.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що моральна шкода потерпілій ОСОБА_1 завдана внаслідок скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 .

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн. такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_1 , ступінь вини обвинуваченого, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпілої і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла отримала внаслідок скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 .

При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 понесених витрат на правничу (правову) допомог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог про стягнення з обвинуваченого понесених потерпілою витрат на правничу допомогу, адвокатом надано Ордер про надання правничої (правової) допомоги, квитанції до прибуткового касового ордера № б/н від 16.03.2021, 26.03.2021, 28.04.2021, 28.05.2021 29.06.2021, 22.07.2021, 27.07.2021, 03.11.2021 07.07.2020 на загальну суму 9 500,00 грн., акти приймання-передачі виконаних робіт за договором від 11.01.2021 відповідно.

Виходячи із наданих доказів, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, є співмірним із наданими адвокатом послугами, та суд приходить до висновку, що стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої підлягають витрати на оплату послуг адвоката, у розмірі 9 500,00 грн., тому у цій частині вимоги цивільного позову підлягають задоволенню, шляхом стягнення з обвинуваченого витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на залучення експертів: у розмірі 1961,40 грн. (експертиза №СЕ-19/108-20/352-ІТ/9-1113); 4576,60 грн. (експертиза №КСЕ-19/108-20/674/9-1149/25-165), у загальній сумі 6538,00 грн., на користь держави, оскільки підтверджено відповідними документами.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2020 (справа №334/7254/20, № 1-кс/334/2707/20) на автомобіль ЗАЗ 110557 ЗНГ, р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Інтерконтракт» - підлягає скасуванню, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «АРКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму майнової шкоди у розмірі 21 840,94 грн., допомогу по тимчасовій втраті працездатності у розмірі 5 000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1342,05 грн., що разом складає: 28 182,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 80 000,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн., що разом складає: 89 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертиз: у розмірі 1961,40 грн. (експертиза №СЕ-19/108-20/352-ІТ/9-1113); у розмірі 4576,60 грн. (експертиза №КСЕ-19/108-20/674/9-1149/25-165), що у загальній сумі складає 6538,00 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2020 (справа №334/7254/20, № 1-кс/334/2707/20) на автомобіль ЗАЗ 110557 ЗНГ, р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Інтерконтракт».

Речові докази:

- автомобіль ЗАЗ 110557 ЗНГ, р.н. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Інтерконтракт», який перебуває на зберіганні на майданчику тимчасового тримання автотранспорту Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, провул. Кузнечний, 11 – повернути власнику;

- два CD-R диска, на яких містяться відеофайли фіксації обставин ДТП, які долучені до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження ЄУН 335/3264/21.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.

Суддя І.А. Крамаренко