Рішення № 100869150, 18.10.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/2152/21

Провадження № 2/331/1547/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря – Рухлової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_1 . 04.05.2018 року його квартиру було затоплено. Комісією ТОВ «Місто для людей» перевірено факт залиття квартири та складено акт від 04.05.2018 р. У висновках акту комісії зазначено, що залиття квартири відбулося по вині мешканця квартири АДРЕСА_2 , внаслідок зівання гнучкого шлангу на підключенні бачка унітазу до внутрішньоквартирної розводки ХВП, який раніше був встановлений мешканцем самостійно. Згідно з висновком експерта за результатами експертного будівельно-технічного дослідження № 406-21 від 23.04.2021 р., вартість проведення ремонту квартири позивача становить 44 642,50 грн., вартість завданої майнової шкоди 30 392,38 грн. Крім того, внаслідок залиття квартири ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, розмір відшкодування якої він оцінює у 14500,00 грн. Відповідач ОСОБА_2 добровільно відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири не бажає. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири у розмірі 75 034,88 грн. та моральної шкоди у розмірі 14 500,00 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з`явилася, поважну причину неявки суду не повідомила, відзив не надала, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03.08.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сосіменко Ю.П., ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 135071626 від 21.08.2018 р., ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 .

Згідно з актом про залиття квартири АДРЕСА_1 від 04.05.2018 р., складеного комісією в складі працівників ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 , відбулося внаслідок зірваного гнучкого шлангу ХВП в вищерозташованій квартирі АДРЕСА_2 . Актом від 04.05.2018 р. було виявлено наступні пошкодження: коридор: стеля обклеєна шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?4,45 м?; стіни обклеєні шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?3 м?; кімната: стеля обклеєна шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття з здуттям та відшаруванням шпалер площею ?7,5 м?; підлога виконана із паркетної дошки, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?16 м?; стіни обклеєні шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?18 м?; кухня: стеля обклеєна шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?1 м?; стіни обклеєні шпалерами, спостерігаються вологі сліди від залиття площею ?2 м?; санвузол: стіни та стеля пофарбовані водоемульсійним розчином, слідів від залиття не виявлено.

Таким чином, суд враховує, що вказаний акт, складений комісією у складі працівників балансоутримувача будинку, підтверджує факт залиття квартири позивача, містить відповідну інформацію щодо дати залиття, пошкоджених приміщень квартири, площі залиття.

З висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, який складений 23.04.2021 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Кучер О.А., вбачається, що розмір вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , після її залиття по пошкодженням, які встановлені експертом станом на 05.04.2021 р. складає (з урахуванням ПДВ): 44 642,50 грн.; розмір завданої майнової шкоди квартирі АДРЕСА_1 , після її залиття по пошкодженням, які встановлені експертом станом на 05.04.2021 р. складає (з урахуванням ПДВ): 30 392,38 грн.

У частині четвертій статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

За приписами частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під час розгляду справи позивачем доведено належними та допустимим доказами факт спричинення майнової шкоди відповідачем, при цьому останньою не спростовано вини у її заподіяні, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову в цій частині.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки під час розгляду справи суду не доведено наявності моральної шкоди саме внаслідок даного залиття, то відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки позивачем було сплачено вартість експертного дослідження для визначення розміру матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, суд з приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача витрат на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 9 884,74 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3178,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2106125109.1 на суму 908,00 грн. від 27.04.2021 р. та квитанцією № 0.0.2106113918.1 від 27.04.2021 р.

На підставі ст.141,142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно частці задоволених позовних вимог, в сумі 2663,33 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1192 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 75 034 (сімдесят п`ять тисяч тридцять чотири) гривні 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 9 884 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2663,33 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.М. Світлицька