Рішення № 100868659, 04.11.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3520/21

2/303/1214/21

ряд.стат.звіту № 41

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Монич В.О.

за участю секретаря судових засідань Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 71 209 грн. 30 коп. за кредитним договором № 7-30117 від 29.04.2020 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядку, встановлених кредитним договором, однак, внаслідок неналежного виконання останньою взятих на себе зобов`язань, станом на 29 березня 2021 року виникла сума боргу в розмірі 71 209 грн. 30 коп., з яких : заборгованість за кредитом - 30 315 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 29 612 грн. 23 коп., нарахована пеня - 1 000 грн. 00 коп., інфляційне збільшення заборгованості – 3 632 грн. 59 коп., 3% річних – 1 649 грн. 48 коп. Просить стягнути з відповідача суму боргу, яку останній у добровільному порядку не бажає сплатити.

Ухвалою суду від 17 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав відзив на позов, позовні вимоги визнають частково, просять задоволити позов частково, а саме на суму 43 453 грн. 32 коп. При цьому, контр-розрахунку представником відповідача суду не надано.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 29 квітня 2020 року отримала у ТзОВ «Інтеркеш Україна» кредит у розмірі 35 315 грн. зі сплатою 127,75 %, річних, до 29.04.2021 року.

Внаслідок неналежного виконання останньою взятих на себе зобов`язань, станом на 29 березня 2021 року виникла сума боргу в розмірі 71 209 грн. 30 коп., з яких : заборгованість за кредитом - 30 315 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 29 612 грн. 23 коп., нарахована пеня - 1 000 грн. 00 коп., інфляційне збільшення заборгованості – 3 632 грн. 59 коп., 3% річних – 1 649 грн. 48 коп., що стверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами : розрахунком заборгованості (а.с.9 ), заявою клієнта (а.с.8), кредитним договором № 1-29106 від 04.12.2019 (а.с.4-6), видатковим касовим ордером (а.с.7).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено, що позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом встановлено, що строк дії кредитного договору визначений сторонами до 29.04.2021 року.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку від 26.03.2021 року (а.с.9), з огляду на погоджену сторонами відсоткову ставку (127,75 % річних), враховуючи внесені відповідачкою суми на погашення кредиту, борг становить: заборгованість за кредитом - 35 315 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 29 612 грн. 23 коп., нарахована пеня - 1 000 грн. 00 коп..

З урахуванням сплати відповідачкою 16 800 грн. 00 коп. на погашення відсотків суд визначає до стягнення з відповідачки 12 812 грн. 23 коп. (29 612,23 – 16 800,00) заборгованості по відсотках (а.с.39-41).

Згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги про стягнення трьох відсотків річних, враховуючи вказану вище правову позицію, яка конкретизована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, відповідно до якої за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії кредитного договору визначений сторонами до 29.04.2021 року, відповідач щомісячно вчиняла платежі на часткове погашення кредиту, отже суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене суд визначає до стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом - 35 315 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 12 812 грн. 23 коп, нарахована пеня - 1 000 грн. 00 коп.. Таким чином, сума боргу за кредитним договором або розмір понесених позивачем збитків, що підлягає стягненню з відповідачки, становить 49 127 грн. 23 коп.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», 88000, м.Ужгород, вул..Швабська,17, код ЄДРПОУ 39000364, суму заборгованості в розмірі 49 127,23 гривень (сорок дев`ять тисяч сто двадцять сім гривень 23 копійки) за кредитним договором № 7-30117 від 29.04.2020 року та судовий збір в розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», код ЄДРПОУ 39000364, м.Ужгород, вул.Швабська,17, Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий В.О.Монич