Рішення № 100864627, 27.10.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/27/2021

Справа № 679/1111/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Стасюка Р.М.,

секретар судового засідання Плазій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Хильчук Роман Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4622867 від 12.08.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 12.08.2021 року інспектор відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Хильчук Р.А. постановив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №4622867, якою визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 12.08.2021 року о 08 год. 04 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Ринкова, 1 в м. Нетішин, здійснив рух під знак 3.21 – рух заборонено, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що зазначена вище постанова є не обґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, позивач зауважив на тому, що інспектор відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Хильчук Р.А у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО «4622867 від 12.08.2021 року , незрозуміло зазначив, під який саме дорожній знак він здійснив рух, а саме зазначив: здійснив рух під знак 3.21 – рух заборонено. Однак, дорожній знак 3.21 означає «В`їзд заборонено», а 3.1 – «Рух заборонено».

Позивач вказує, що 12.08.2021 року о 08 год. 04 хв. 49 сек. він дійсно керував автомобілем марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Ринкова, 1 в м. Нетішин. Однак, на автодорозі по вул. Ринкова, 1 в м. Нетішин дорожніх знаків 3.21 «В`їзд заборонено» чи 3.1 «Рух заборонено» взагалі немає.

Разом з тим, позивач зазначає, що він призначений директором комунального підприємства Нетішинської міської ради «Комфорт» з 02.11.2020 року за контрактом терміном на 2 роки, що підтверджується розпорядженням «Про призначення ОСОБА_1 » №458/2020-рк від 30.10.2020 року, наказом «Про вступ на посаду директора» №72-к від 02.11.2020 року, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №536829581595 від 09.03.2021 року.

12.08.2021 року о 08:04:49 год. він, керуючи автомобілем марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Ринкова, 1 в м. Нетішин, рухався до місця своєї роботи, а саме до нерухомого об`єкта – частина приміщення адміністративної будівлі на технічній базі ПНР, площею 106,91 кв. м., який розміщений за адресо.: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 4/1.

Означений нерухомий об`єкт КП НМР «Комфорт» орендує у комунального підприємства НМР «Благоустрій», що підтверджується Додатковою угодою до договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин від 17.01.2018 року № 72 від 11.11.2020 року.

Іншими якісним дорожнім покриттям дістатися до нерухомого об`єкта – частина приміщення адміністративної будівлі на технічній базі ПНР, площею 106,91 кв. м., який розміщений за адресо.: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 4/1 неможливо.

Позивач вказує, навіть якщо припустити, що на зазначеній дорозі був встановлений знак 3.1 «Рух заборонено», то згідно ПДР України дія знаку 3.1 «Рух заборонено» не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянином, які проживають або працюють у цій зоні, а також транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні, а тому жодних порушень ПДР України ним допущено не було.

30.09.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ГУНП в Хмельницькій області заперечує проти скасування вказаної постанови, вважає, що вона була винесена суб`єктом владних повноважень інспектором ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Хильчуком Р.А. з дотриманням вимог КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію».

Так, відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , 12.08.2021 року керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_1 , о 08 год. 04 хв. в м. Нетішин по вул. Ринкова, 1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 (В`їзд заборонено), чим порушив п. 34 ПДР України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 8.4 (в) Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи одна з яких є заборонними знаками, тобто такими, які запроваджують або скасовують певні заборони в русі. Вимога знаку, яку порушив позивач означає – в`їзд заборонено (знак 3.21).

Забороняється в`їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів на зустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Таким чином, вказує представник у відзиві, оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення (за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, відповідач виніс вищевказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, представник відповідача просить у позові ОСОБА_1 відмовити.

Будь-яких інших заяв та клопотань по суті від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 30.08.2021 року дана позовна заява прийнята до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в ній же зазначив, що позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача та заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позов належить задовольнити повністю зважаючи на таке.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО №4622867 від 12.08.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він в м. Нетішин по вул. Ринкова, 1, 12.08.2021 року о 08 год. 04 хв. керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух під знак 3.21 – рух заборонено, чим порушив п. 34 ПДР України (арк. спр. 13).

ОСОБА_1 не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним засуванням обставин, що мають значення для справи та відсутність доказів вчинення інкримінованого йому правопорушення, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюється, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в м. Нетішин, по вул. Ринкова, 1, 12.08.2021 року о 08 год. 04 хв., керуючи автомобілем марки Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух під знак 3.21 – рух заборонено, чим порушив п. 34 ПДР України.

На водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно з ч.1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 8.4.в. ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року визначено заборонні дорожні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

В свою чергу, відповідно до дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» заборонено рух усіх транспортних засобів у випадках, коли: початок пішохідної зони позначено знаком 5.33; дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів; у такому випадку обов`язково додатково встановлюється знак 3.43.

Водночас, за приписами п. 3.43 ПДР, дія зазначеного дорожнього знаку не поширюється:

- на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення;

- на вантажні автомобілі, які мають скісну білу смугу на зовнішній бічній поверхні або перевозять групи людей.

Зона дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, — до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що, він призначений директором комунального підприємства Нетішинської міської ради «Комфорт» з 02.11.2020 року за контрактом терміном на 2 роки, що підтверджується розпорядженням «Про призначення ОСОБА_1 » №458/2020-рк від 30.10.2020 року, наказом «Про вступ на посаду директора» №72-к від 02.11.2020 року, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №536829581595 від 09.03.2021 року (арк. 14 -16).

12.08.2021 року о 08:04:49 год. він, керуючи автомобілем марки «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Ринкова, 1 в м. Нетішин, рухався до місця своєї роботи, а саме до нерухомого об`єкта – частина приміщення адміністративної будівлі на технічній базі ПНР, площею 106,91 кв. м., який розміщений за адресо.: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 4/1.

Означений нерухомий об`єкт КП НМР «Комфорт» орендує у комунального підприємства НМР «Благоустрій», що підтверджується Додатковою угодою до договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин від 17.01.2018 року № 72 від 11.11.2020 року (арк. 17-24).

Іншим якісним дорожнім покриттям дістатися до нерухомого об`єкта частина приміщення адміністративної будівлі на технічній базі ПНР, який розміщений за адресою: 30100, м. Нетішин, вул. Ринкова, 4/1 Хмельницької області неможливо.

Тому, вважає, що заборона знаку 3.1 «Рух заборонено» Правил дорожнього руху, на нього не поширювалась, як на такого, що працює в зоні його дії, оскільки у той час він рухався до місця своєї роботи, а саме до нерухомого об`єкта – частина приміщення адміністративної будівлі на технічній базі ПНР, площею 106,91 кв. м., який розміщений за адресо.: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 4/1.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні спору у цій справі судом встановлено, що відповідачем не доведено належними доказами правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, з урахуванням п. 34 ПДР.

Суд приходить до переконання, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Таким чином, з огляду на те, що жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позов задоволенню.

На підставі вищенаведеного суд відхиляє аргументи наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву щодо відсутності підстав щодо задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми права, які містяться у ст. ст. 9, 122, 251, 280 КУпАП, з урахуванням норм права, що містяться у ч. 2 ст. 19 Конституції України, та на окремі з яких вірно посилався позивач у позовній заяві.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, підставою для стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору є задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та наявність документального підтвердження сплати нею судового збору у відповідному розмірі.

Така позиція суду повністю співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 липня 2020 по справі №524/6159/16-а.

Згідно даних квитанції №30.0.2235994023.1 від 18.08.2021 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом на рахунок Нетішинського міського суду Хмельницької області було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн 00 коп. (а.с. 1).

Отже, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю, судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 454 грн 00 коп, відповідно до ст. 139 КАС України мають бути покладені на відповідача Департамент патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Хильчук Роман Анатолійович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №4622867 від 12 серпня 2021 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, ЄДРПОУ 40108824.

Відповідач: інспектор відділу поліцейської діяльності №1 (м. Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Хильчук Роман Анатолійович, місцезнаходження: 30100, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 4, Хмельницької області.

Повне рішення суду складено 27 жовтня 2021 року.

Суддя Р.М. Стасюк