Рішення № 100863556, 04.11.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/2231/21

2-а/583/42/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

07.06.2021 позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, згідно якого просить скасувати постанову серії ЕАН №4260507 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вирішити питання судових витрат. Вимоги вмотивовані тим, що 25 травня 2021 року інспектором взводу №2 БУПП в Сумській області лейтенантом поліції Хуторенко О.О. винесено відносно позивача постанову серії ЕАН №4260507 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 3400 гривень. Позивач зазначив, що не погоджується із вказаною постановою, оскільки не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП. Крім того, йому не були роз`яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, не роз`яснено, яке правопорушення він вчинив та в чому звинувачується. На думку позивача працівники поліції незаконно склали постанову відносно нього, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2021 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

21.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вважав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що інспектором поліції на законних підставах здійснено зупинку транспортного засобу позивача та в свою чергу заявлена законна вимога на перевірку документів, а саме: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте позивач взагалі не мав посвідчення водія відповідної категорії та надав для перевірки працівникам патрульної поліції лише реєстраційний документ на транспортний засіб. В ході перевірки документів та особистих даних позивача встановлено, що останній не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Інспектор роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Хуторненко О.О. пояснила позивачу, що він порушив вимоги п.2.1а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.2 ст. 126 КУпАП. Крім того, інспектор роз`яснила позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомила, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення, позивач не виявив бажання скористатися своїми правами у надій справі та не заявляв жодних клопотань. Посилаючись на викладене, відповідач вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а матеріали справи, містять достатньо доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та просить залишити без змін оскаржувану постанову. Вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 3000,00 грн., на думку відповідача, є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в даній справі, спір не є складним, а тому доцільність понесених позивачем витрат на правничу допомогу не свідчить про реальну співмірність заявленого розміру судових витрат з накладеним на позивача адміністративним стягненням у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник подав заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

В даному випадку суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи, не здійснюючи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.4 ст. 227 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, статтею 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що 25.05.2021 інспектором 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Хуторненко О.О.винесено постанову серії ЕАН № 4260507 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 25.05.2021 о 23:39 в м. Охтирка по вул. Лесі Українки, 3, керуючи транспортним засобом не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, за що до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн. (а.с.5).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно із статтею 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У відповідності до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із пунктом 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також непред`явлення його на вимогу поліцейського свідчить про порушення ним пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У своїх доводах позивач зауважує, що не вчиняв адміністративного правопорушення, а тому працівники поліції незаконно склали постанову відносно нього. До того ж працівник поліції йому не роз`яснила його права, не роз`яснено яке правопорушення він вчинив та в чому він обвинувачується.

Такі доводи позивача суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовується відеозаписом з місця події (диск 2 файл DSJX300119_BM0119 о 00 год. 02 хв.), доданим відповідачем до відзиву. При цьому суд розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки вони не спростовують самого факту скоєного позивачем адміністративного правопорушення, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається порушення позивачем п. 2.1 а ПДР України, що узгоджується з правовим висновком Верховного суду у справі №200/21123/16-а(2-а/200/870/16 від 08.05.2019.

Разом з тим, з наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з відповідачем по справі під час роз`яснення поліцейським прав жодних клопотань не заявлялось, крім того позивач визнав факт керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії (диск 1 файл DSJX300069_BM0069 о 23 год. 16 хв.).

Як вбачається з положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 126 КУпАП, при цьому відповідачем дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, не порушено строки розгляду та накладення адміністративного стягнення, виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді справи.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, код ЄДРПОУ 40108646

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко