Ухвала суду № 100859490, 04.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19751/21

Провадження № 1-в/127/526/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Ведешина О.О.,

захисника Бистрицького М.О.,

представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» Мазура В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м`яке покарання у вигляді обмеження волі у відповідності до ст. 82 КК України. Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» та відбув більшу двох третин строку відбування покарання.

Прокурор Ведешин О.О. заперечував щодо клопотання, вважав, що підстави для його задоволення відсутні, засуджений 18 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочувався 14 разів. Не зважаючи на факт того, що дисциплінарні стягнення погашені, вони характеризують нестабільну поведінку засудженого під час відбування покарання. Крім того, комісії установ відмовляли засудженому у застосуванні ст. 81 КК та ст. 82 КК. На підставі вказаного, вважає, що на даний час не має достатніх даних які свідчили б, що засуджений ОСОБА_1 став на шлях виправлення.

Представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що засуджений ОСОБА_1 не став на шлях виправлення.

Захисник засудженого зазначив, що дане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Вказав, що ОСОБА_1 8 разів заохочувався адміністрацією ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» протягом останніх 2 років. Крім того, засуджений приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу, здобув освіту, підтримує соціально-корисні зв`язки. Також просив суд врахувати, що у ОСОБА_1 є матір похилого віку, яка потребує матеріальної допомоги, так як має малу пенсію. На підставі вказаного, просив суд задовольнити клопотання та застосувати до засудженого ст. 82 КК України.

Згідно заяви засудженого ОСОБА_1 , він просив розглянути клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким без його участі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого ОСОБА_1 дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Вироком Апеляційного суду Одеської області від 31.08.2009 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187, п. 6,8 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08.02.2016 року ОСОБА_1 у строк відбування покарання зараховано період утримання під вартою з 27.02.2009 року по 12.01.2010 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. Початок строку відбування покарання з 27.02.2009 року.

З особової справи засудженого та матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, останній раз засуджений за вчинення сукупності умисних особливо тяжких злочинів.

Станом на час звернення з клопотанням, засуджений відбув більше двох третин строку призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1, 3 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

З особової справи засудженого та матеріалів подання вбачається те, що ОСОБА_1 дійсно чотирнадцять разів заохочувався адміністраціями установ, проте протягом строку відбування покарання вісімнадцять разів притягувався до відповідальності за допущені порушення.

З характеристики на засудженого ОСОБА_1 вбачається, що засуджений характеризується посередньо, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу, однак активної участі у її реалізації не приймає. Приймати участь в самодіяльних організаціях не бажає. Відвідує заходи виховного та режимно-профілактичного характеру, однак не завжди робить для себе належні висновки.

На даний час не працює, згідно особової справи ОСОБА_1 не працює саме за власним бажанням.

Крім того, з характеристики вбачається, що рішенням комісії ДУ «Катеринівська виправна колонія (№46)» відмовлено засудженому ОСОБА_1 у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, як особі яка не стала на шлях виправлення (протокол № 7 від 16.04.2018 року)

Рішенням комісії ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» засудженому відмовлено в умовно-достроковому звільнені, як особі яка не довела свого виправлення.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_1 матері похилого віку та факту того, що він у разі задоволення клопотання буде її утримувати, суд звертає увагу на наступне.

Жоден доказ у справі не підтверджує факту того, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 . Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не працює за власним бажанням, внаслідок чого не отримує заробітну платну, отже жодним чином не зможе забезпечувати свою матір.

Таким чином, суд вважає, що матеріали клопотання, додані до нього докази не дають підстав вважати, що засуджений став на шлях виправлення, оскільки неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, не працює за власним бажанням, посередньо характеризується адміністрацією установи, що свідчить про неналежну поведінку засудженого під час відбування покарання та ставить під сумнів успішність процесу виправлення, незважаючи на підтримку останнім соціальних зв`язків з родиною, наявність заохочень.

Суд також враховує, що особа неодноразово судима та рішенням адміністративної комісії установи по розгляду матеріалів про умовно-дострокове звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, відмовлено засудженому в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з того, що питання про можливість заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді обмеження волі є правом, а не обов`язком суду, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, ст. 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя: