Рішення № 100857789, 04.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11429/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Приходько Л.А.. з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача суму боргу у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов`язань за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2020 року в розмірі 217 082,50 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 18 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №046-2008-1221. Крім того,

18 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 було укладено договір поруки №046-2008-1221-Р. 11 червня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі №2-84/11 (№2/755/142/13) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №046- 2008-1221 у розмірі 681 547,61 грн, яке набрало законної сили 20 серпня 2014 року. Посилаючись на те, що рішення суду є обов`язковим, ОСОБА_1 порушив грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, відповідачі не виконали рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року, зазначає, що у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України. Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати АТ «Універсал Банк» за час прострочення виконання грошових зобов`язань за період з липня 2017 року по червень 2020 року становлять 155 987,98 грн, 3% річних за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2020 року - 61 094,52 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21 вересня 2021 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачами отримано не було, конверти разом з копією ухвали суду про відкриття провадження повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

06 листопада 2021 року на адресу відповідачів повторно було направлено копії ухвали суду про відкриття провадження у справі з копіями позовної заяви та доданими до неї документами, яка на час ухвалення даного рішення відповідачами також не отримані та конверти разом з документами повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Також, відповідач ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі повідомлена належним чином - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст.279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 11 червня 2013 року по цивільній справі №2-84/11 позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі

678 208,61 грн, державне мито в сумі 1700,00 грн, судовий збір в сумі 1519,00 грн та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 681547,61 грн (а.с.20-22).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що «18 квітня 2008 року між

ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір

№046-2008-1221 (а.с.6-16). За умовами кредитного договору відповідачу-1 було надано кредит в сумі 76064 доларів США, зі сплатою 13,45% річних на строк до 10 квітня

2028 року (п.1.1, п. 1.2 кредитного договору)…

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем-1, а саме ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі

76064 доларів США, що підтверджується випискою/особовий рахунок за 18.04.2008 року (а.с.24). Свої ж зобов`язання за кредитним договором відповідач-1 виконує не належним чином.

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача-1 виникла заборгованість по договору у розмірі 678 208 грн. 61 коп., яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 602 809 грн. 36 коп., відсотків -

74 622 грн. 17 коп., підвищених відсотків - 777 грн. 08 коп. (а.с.74).

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідачем-1, між банком та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 046-2008-1221-Р та № 046-2008-1221-Р/1 від 18 квітня 2008 року, відповідно до умов яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобов`язались перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед позивачем…

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 березня 2013 року було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20.12.2012 року скасовано та ухвалено нове, яким позовом ОСОБА_3 задоволено частково та визнано припиненою поруку ОСОБА_3 за договором поруки № 046-2008-1221-Р/1 від 18.08.2008 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 в забезпечення кредитного договору № 046-2008-1221 від 18.04.2008 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 (а.с.102-107)».

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року залишено без змін.

Отже заочне рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11 червня

2013 року по цивільній справі №2-84/11 набрало законної сили 20 серпня 2014 року.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що на даний час рішення суду не виконано.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі не скористалась процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення та надати докази на підтвердження належного виконання рішення суду про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зроблено висновок, що «за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України). Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин. Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду. У рішенні суду визнано грошові зобов`язання держави, визначено їх розмір; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги частини другої статті 625 ЦК України підлягають застосуванню».

Як убачається зі змісту позовної заяви та наданого розрахунку (а.с.31), заявлені до стягнення інфляційні втрати в сумі 155 987,98 грн та 3% річних у сумі 61 094,52 грн, нараховані у зв`язку з невиконанням рішення суду, яким стягнуто заборгованість в національній валюті України - гривні, в розмірі 678 208,61 грн.

Період нарахування інфляційних втрат і 3% річних від простроченої суми

678 208,61 грн та вимога про їх стягнення, визначена позивачем з 01 липня 2017 року по 30 червня 2020 року.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції, офіційно встановлений Державним комітетом статистики України, у зазначений період часу становив: липень 2017 р. -100,2; серпень 2017 р.- 99,9; вересень 2017 р. -102,0; жовтень 2017 р. - 101,2; листопад 2017 р. - 100,9; грудень 2017 р. - 101,0; січень 2018 р. - 101,5; лютий 2018р. - 100,9; березень 2018 р. -101,1; квітень 2018р. - 100,8; травень 2018 р. - 100,0; червень 2018р. - 100,0; липень 2018р. - 99,3; серпень 2018р.- 100,0; вересень 2018 р. - 101,9; жовтень 2018 р. - 101,7; листопад 2018 р. - 101,4; грудень 2018 р. - 100,8; січень 2019 р. - 101,0; лютий 2019 р. - 100,5; березень 2019 р. -100,9; квітень 2019 р. - 101,0; травень 2019 р. - 100,7; червень 2019 р. - 99,5; липень

2019 р. - 99,4; серпень - 99,7; вересень 2019 р. - 100,7; жовтень 2019 р. -100,7; листопад 2019 р. - 100,1; грудень 2019 р. - 99,8; січень 2020 року - 100,2; лютий 2020 року -

99,7; березень 2020 року -100,8; квітень 2020 року - 100,8; травень 2020 р. - 100,3; червень 2020 р. - 100,2.

Отже інфляційна складова боргу за вказаний період, виходячи з сум заборгованості становить - 153 960,77 грн (100,2/100* 99,9/100* 102,0/100* 101,2/100* 100,9/100* 101,0/100* 101,5/100* 100,9/100* 101,1/100* 100,8/100* 100,0/100* 100,0/100* 99,3/100* 100,0/100* 101,9/100* 101,7/100* 101,4/100* 100,8/100* 101,0/100* 100,5/100* 100,9/100* 101,0/100* 100,7/100* 99,5/100* 99,4/100 *99,7/100* 100,7/100* 100,7/100* 100,1/100* 99,8/100* 100,2/100* 99,7/100* 100,8/100* 100,8/100* 100,3/100* 100,2/100* 678 208,61 грн - 678 208,61 грн)

Виходячи з розміру простроченої суми заборгованості, помноженої на 3% та кількості повних днів прострочення та поділених на кількість днів в році та на 100, розмір 3% річних складає - 61 066,80 грн (678 208,61 грн*3*914/365/100 + 678 208,61 грн*3*182/366/100).

Виходячи з наведеного з відповідачів на користь позивача підлягають солідарному стягненню інфляційні втрати в розмірі 153 960,77 грн та 3% річних від простроченої

суми - 61 066,80 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

В порядку ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі по 1 612,70 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 509, 543, 625 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114,

м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити частково.

Солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» інфляційні втрати за прострочення виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва

від 11 червня 2013 року по цивільній справі №2-84/11 за період з 01 липня 2017 року по

30 червня 2020 року в розмірі 153 960,77 грн та 3% річних від простроченої суми - 61 066,80 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 612,70 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 612,70 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: