Постанова № 10085519, 15.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2010                                                                                           № 36/68

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сушко С.М.- пред. за дов. № 01 від 11.01.2010 р.;

від відповідача - Сторожук А.В.- пред. за дов. № 06-34/28317 від 09.10.2009 р.;

від третьої особи -Телицька В.А.- пред. за дов. № 225-КР-543 від 21.05.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лінкорн"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.04.2010

у справі № 36/68 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН"

до                                                   Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа відповідача           Київська міська рада

про                                                   спонукання внести зміни до нормативної грошової оцінки земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання неправомірним застосування Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), у розмірі 2,5;

- визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту його оформлення;

- зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до розрахунку грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034), а саме змінити коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), на Кф із зазначенням 0,5 та оформити відповідний витяг з технічної документації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 р. у справі № 36/68 в частині позовних вимог про визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту оформлення в позові відмовлено з огляду на те, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, оскільки така вимога не призводять до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову. В решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлені вимоги про визнання неправомірним застосування Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), у розмірі 2,5 та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до розрахунку грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034), а саме змінити коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), на Кф із зазначенням 0,5 та оформити відповідний витяг з технічної документації повинні розглядатись відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 р. у справі № 36/68 скасувати повністю та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення. Зокрема, апелянт вказує на те, що витяг з технічної документації про нормативно – грошову оцінку земельної ділянки не відноситься до нормативно-правового акту чи акту правового акту індивідуальної дії, оскільки не містить положень щодо управління певною особою, здійснення щодо неї влади шляхом встановлення її прав і обов’язків. Спірні відносини, які стали предметом судового розгляду, виникли у зв’язку з укладенням договору про поновлення договору оренди – розміру орендної плати на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а тому, за переконанням позивача, спір по даній справі має розглядатись господарським судом, а тому Господарський суд міста Києва безпідставно припинив провадження у справі. Позивач відзначає також, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав повністю відповідає пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, а слова "недійсний" та "нечинний" є синонімами і означають, що оспорюваний акт не має юридичної сили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2010 р.

Представник Київської міської ради в судове засідання 25.05.2010 року не з’явився, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 р. розгляд справи відкладено на 08.06.2010 р., в зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника Київської міської ради.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2010 року №01-23/1/3 у зв'язку з відпусткою судді Попікової О.В. для перегляду в апеляційному порядку справи №36/68, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя – Ропій Л.М., судді: Гольцова Л.А., Кондратова І.Д.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.06.2010 р. оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2010 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.06.2010 р. представники відповідача та третьої особи просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 21.01.2010 р. у справі № 36/68 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" звернулося до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за витягом з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 78484 кв.м. на просп. Московському, 28-а в Оболонському районі м. Києва, яка була передана позивачу в оренду на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2006 року № 314/371 та від 28 серпня 2008 року № 115/115.

07.10.2009 р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало позивачу витяг № 200 від 07.10.2009 р. з технічної документації № Ю-26972/2009 про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:78:192:0034), згідно якого зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10901790,02 грн.

При проведенні нормативної грошової оцінки даних земельних ділянок, відповідачем визначено коефіцієнт функціонального використання землі 2,5 як землі комерційного використання.

Позивач стверджує, що відповідно до рішень Київської міської ради та договору оренди цільове призначення земельної ділянки – це будівництво, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, до завершення будівництва, строки якого встановлено проектно-технічною документацією на будівництво, при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись коефіцієнт із значенням 0,5, а тому відповідач при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 78484 кв.м. на просп. Московському, 28-а в Оболонському районі м. Києва безпідставно визначив коефіцієнт функціонального використання землі 2,5.

Відповідно до частин 1,2, статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з приписами статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту його оформлення, суперечать способам захисту цивільних прав та інтересів, які визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції відмовив в позові з посиланням на положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13, згідно якої зазначено, що господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, господарські суди вирішують спори, якщо склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, відносно яких виник спір, носять господарський характер.

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у статті 12 Господарського процесуального кодексу України, частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (п. 1).

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Колегія суддів відзначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Законодавство України не надає витягам з технічної документації, статусу документів, які мають обов'язковий характер чи породжують права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а, отже, такі документи не можуть вважатися актами державного чи інших органів, які підлягають оспорюванню в порядку господарського судочинства, а відтак не може бути оскаржений до господарського суду. Тобто, спір про оскарження витягу з технічної документації не підлягають вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі у даній частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (дана правова позиція викладена у постанові ВГСУ № 2-21/36.1-2009 (2-7/8436-2008) від 06.08.2009 р.).

Згідно з пунктом 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних про визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту його оформлення підлягає скасуванню, як таке, що прийнято при неправильно застосуванню норм процесуального права, а провадження у справі № 36/68 в цій частині - припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові апеляційної інстанції має бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи вказані норми чинного законодавства колегія суддів відзначає, що державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,67 грн., які були сплачені позивачем за розгляд вимоги про визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту його оформлення, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України на статті 47 Господарського процесуального кодексу України, статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та частини 2 пункту 13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005 року "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів".

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним застосування Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), у розмірі 2,5 та зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до розрахунку грошової оцінки земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034), а саме змінити коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), на Кф із зазначенням 0,5 та оформити відповідний витяг з технічної документації на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на непідвідомчість спору в цій частині господарським, та вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують зазначених висновків.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління (справи адміністративної юрисдикції).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 Головне управління земельних ресурсів (далі - Управління) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові. Управління у межах своєї компетенції здійснює управління земельними ресурсами міста, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста. Відповідно до підпункту 3.9 пункту 3 Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує проведення нормативної, експертної, економічної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно п.п. 1.3, 1.5 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 р. № 43/1877 підставами для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення Київської міської ради про передачу їх у власність, оренду, надання в користування, офіційні повідомлення юридичних і фізичних осіб про зміни частин в будівлі або їх функціонального використання. Нормативну грошову оцінку земельних ділянок (їх частин) здійснюють Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Враховуючи вказані положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) делеговані владні управлінські функції з приводу організації проведення нормативної, експертної, економічної грошової оцінки земельних ділянок та видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, в розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України спір, який виник між позивачем і відповідачем по даній справі, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - органу виконавчої влади, що реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому спір щодо законності дій відповідача з питання застосування коефіцієнта при обрахуванні вартості земельної ділянки не підлягає вирішенню за нормами Господарського процесуального кодексу України, а належить до компетенції адміністративного суду.

Відповідно до статті 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року N 1258 (надалі - Порядок).

Згідно даним Порядком та норм Господарського процесуального кодексу України не встановлений обов’язок фізичних та юридичних осіб, що звертаються до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, здійснювати оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.

Згідно п. 13 Порядку повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Враховуючи те, що відповідачем здійснено оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 236,00 грн., які не підлягають сплаті при зверненні з апеляційною скаргою, зазначена сума підлягає поверненню відповідачеві у відповідності до статті 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 49, 80, 99, 101, п. 3 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 року у справі № 36/68 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-26972/2009 від 17.10.2009р. № 200 щодо земельної ділянки на просп. Московському, 28-в в Оболонському районі міста Києва (кадастровий № 8000000000:78:192:0034) таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та нечинним з моменту оформлення, припинивши провадження у справі в цій частині.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, б. 28, код. 32244959 ідентифікаційний код 19031693) 85,00 грн. державного мита, перерахованого на підставі платіжного доручення № 1078 від 14.01.2010 р., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,67 грн., перерахованого на підставі платіжного доручення № 1079 від 14.01.2010 р. (оригінали платіжних доручень № 1078 від 14.01.2010 р. та № 1079 від 14.01.2010 р. залишити в матеріалах справи).

4.          В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 року у справі № 36/68 залишити без змін.

5.          На підставі даної постанови повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІНКОРН" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, б. 28, код. 32244959 ідентифікаційний код 19031693) з Державного бюджету України 236,00 грн. зайво сплачені витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд апеляційної скарги згідно платіжного дорученням № 1192 від 22.04.2010 року (оригінал платіжного доручення № 1192 від 22.04.2010 року залишити в матеріалах справи).

6.          Матеріали справи № 36/68 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

18.06.10 (відправлено)