Постанова № 10085501, 15.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2010                                                                                           № 31/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від ТОВ «Еко» - Теплюк В.В.,

від ТОВ «ЕКО-КАПІТАЛ» - не з’явились,

від ТОВ «Автрамат-ремстрой» - не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой»

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 24.03.2010 № 05-5-31/3185 (суддя Качан Н.І.) про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» про зобов’язання вчинити дії

у справі № 31/51 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»

до                                                   1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ»

                                                  2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой»

про                                                   стягнення грошових коштів та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 31/51 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-КАПІТАЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» про стягнення заборгованості та штрафу за договором № 18-04/08 від 17.04.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко», в якій просив відповідача виконати умови договору генерального підряду № 18-04/08 від 17.04.2008, узгодити проектну документацію та здійснити оплату першого етапу в повному обсязі, доплатити за перший етап 4638589,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 № 05-5-31/3185 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Автрамат-ремстрой» звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу з підстав порушення норм процесуального права.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ «Еко», встановив наступне:

В оскаржуваній ухвалі як одну із підстав для повернення зустрічної позовної заяви зазначено п.3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, згідно якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Мотивування судом першої інстанції повернення позовної заяви у зв’язку з неподанням позивачем доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, колегія суддів вважає помилковим, оскільки згідно абзацу третього підпункту 3.2 роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» суд не вправі повернути позовну заяву з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справ.

Крім того, суд першої інстанції вказав як підставу для повернення п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки позивач за зустрічним позовом не надав доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, до зустрічної позовної заяви позивач додавав платіжне доручення № 400 від 23.03.2010, яким підтверджується сплата державного мита у розмірі 85,00 грн. При цьому, державне мито сплачене за належними реквізитами, які встановлені Державним казначейством України та зазначені в оскаржуваній ухвалі, а саме: одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, код 26077968, банк одержувача – ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31110095700011, призначення платежу – 22090200; оплата державного мита за подання позовної заяви до ТОВ «Еко».

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яку затверджено наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Вказане платіжне доручення не містить відмітки банку про зарахування коштів в доход бюджету, що пояснюється надісланням позивачем до виконання банком електронного платіжного доручення за допомогою системи «Клієнт-Банк».

Відповідно до п. 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.

Таким чином, у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суд першої інстанції мав право згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від позивача за зустрічним позовом відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України (абзац п’ятий пункту 3.3 роз’яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Також судом першої інстанції повернення позовної заяви було обґрунтоване тим, що позивач надіслав копію позовної заяви лише на одну, а не на дві адреси відповідача, які зазначені в зустрічній позовній заяві.

Однак, колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується, адже позивач за зустрічним позовом направив копію позовної заяви відповідачу за зустрічним позовом за поштовою адресою: 04215, м. Київ, пр. Гонгадзе, 20, тобто адресою для кореспонденції, яка самостійно визначена ТОВ «Еко» у первісному позові. Позивач за зустрічним позовом, надавши суду фіскальний чек №4434 від 23.03.2010 та опис вкладення у цінний лист, дотримався вимог Господарського процесуального кодексу України про надання доказів направлення копії позовної заяви іншій стороні.

Крім того, суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, застосував також п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки в платіжному дорученні № 402 від 23.03.2010, наданому позивачем, у призначенні платежу не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в якості додатку до зустрічної позовної заяви додано платіжне доручення № 402 від 23.03.2010, яким перераховано витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Відсутність в платіжному дорученні найменування суду, до якого особа звертається з позовом, не визначається процесуальним законодавством як підстава для повернення позовної заяви.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повернув зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» без достатніх на те підстав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 за № 05-5-31/3185 – скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 2 ст.103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.ст.105-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автрамат-ремстрой» задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 за № 05-5-31/3185 скасувати.

3.          Зустрічну позовну заяву направити Господарському суду міста Києва для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 31/51.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.06.10 (відправлено)