Постанова № 10085496, 15.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2010                                                                                           № 6/66

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином;

від відповідача - не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ктесій"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.04.2010

у справі № 6/66 ( .....)

за позовом                               Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради

до                                                   ТОВ "Ктесій"

про                                                   стягнення 166906,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ктесій» (надалі відповідач) 162215,70 грн. заборгованості (в т.ч. 49515,08 грн. – обласному бюджету та 112700,62 грн. – КП «Діловий центр») з орендної плати з урахуванням індексації за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. згідно Договору оренди № 040/06 від 30.09.2006 року. На зазначену заборгованість на підставі п. 9.4 Договору відповідачеві нарахована пеня в сумі 2804,43 грн. на користь обласного бюджету. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідач не виконує своїх зобов’язань за Договором № 040/06 від 30.09.2006р. щодо сплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь КП «Діловий центр» присуджено до стягнення 114586,82 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції; на користь обласного бюджету – 49515,08 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 2804,43 грн. - пені. Рішення мотивовано приписами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення того факту, що ТОВ «Ктесій» має заборгованість за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. перед обласним бюджетом та КП «Діловий центр» за надане останнім у строкове платне користування приміщення (І поверх та підвальні приміщення) загальною площею 1428,2 кв.м., у загальному розмірі 162215,70 грн. (з урахуванням індексації). Суд визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2804,43 грн. пені на користь обласного бюджету.

Відповідач – ТОВ «Ктесій» не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2010р. у даній справі просить його скасувати в частині стягнення 2804,43 грн. пені на користь обласного бюджету.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- відповідач, наголошує на тому, що ні Господарським кодексом України, а ні Договором оренди № 040/06 від 30.09.2006р. не передбачена можливість позивача звертатися від імені чи в інтересах обласної ради до суду з позовами про стягнення пені в дохід обласного бюджету. При цьому, зазначає про те, що згаданим Договором оренди не передбачено способу та порядку сплати пені;

- також, заявник посилається на те, що в рішенні суду першої інстанції не має посилання на пункт Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, яким визначено, що пеня повинна зараховуватись до обласного бюджету.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року у даній справі було прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Ктесій» до провадження та призначено розгляд справи на 15.06.2010 року.

У судове засідання 15.06.2010 року представники позивача та відповідача не з’явились, причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення: № 549237 відправлене на адресу КП «Діловий центр» Чернігівської обласної ради, в якому зазначено, що згадане повідомлення вручено уповноваженому Сахно - 31.05.2010 року та № 549261 відправлене на адресу ТОВ «Ктесій», в якому зазначено, що згадане повідомлення вручено уповноваженому Полянському - 04.06.2010 року.

Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв’язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2006 року між КП «Діловий центр» - орендодавець та ТОВ «Ктесій» - орендар, було укладено Договір оренди №040/06, за умовами якого орендодавець зобов’язався передати, а орендар – прийняти у строкове платне користування нежилі приміщення визначені в п. 1.1.1 цього Договору, загальною площею 1428,2 кв.м., які закріплені за КП «Діловий центр» на праві господарського відання, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою вартості цього майна і складає станом на 21.04.2006р. та на 15.05.2006р. – 2259732 грн. без ПДВ (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.4 Договору оренди від 30.09.2006 року визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Умовами договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно, у 10-ти денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, шляхом перерахування на поточних рахунок орендодавця за реквізитами, визначеними у розділі 13 даного Договору. Перерахування суми орендної плати здійснюється орендарем на підставі рахунку та Акту наданих послуг, які щомісячно надаються орендодавцем (п. 3.5 Договору).

Відповідно до 5.2 Договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування пені, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов згаданого Договору від 30.09.2006р. №040/60 позивачем передано в оренду нежиле приміщення загальною площею 1428,2 кв.м., що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 20 (Додаток № 1 до Договору оренди №040/06).

Згідно п. 3.11 Договору розмір орендної плати може бути змінений у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та в інших випадках.

Перерахування орендної плати здійснюється орендарем відповідно до п. 14.3 нової редакції Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затв. рішенням Чернігівської обласної ради від 18.09.2006р. «Про затвердження нової редакції Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» наступним чином: за грудень 2009 року - 50% орендної плати – орендодавцеві; 50 % - до обласного бюджету; за січень, лютий 2010 року - 70% орендної плати – орендодавцеві; 30 % - до обласного бюджету.

При цьому, апеляційною інстанцією приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оренда – це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч. 1 статті 2 та стаття 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Приписами пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 1, п. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору оренди позивачем на адресу відповідача виставлено рахунки на оплату орендних платежів за грудень 2009 року: № УА-0001095 від 31.12.2009р. на загальну суму 52764,37 грн. (з яких: 21985,16 грн. – до обласного бюджету та 30779,21 грн. – КП «Діловий центр»), за січень 2010 року: № УА-0000080 від 31.01.2010р. на загальну суму 53714,12 грн. (з яких: 13428,53 грн. – до обласного бюджету та 40285,59 грн. - КП «Діловий центр») та за лютий 2010 року: № УА-0000173 від 28.02.2010р. на загальну суму 54734,69 грн. (з яких: 13683,67 грн. – до обласного бюджету та 41051,02 грн. - КП «Діловий центр»).

Також, сторонами підписано Акти надання послуг № УА-0001095 від 31.12.2009р. на загальну суму 52764,37 грн. та № УА-0000080 від 31.01.2010р. на загальну суму 53714,12 грн.

Загальна сума виставлених рахунків за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. складає 161213,18 грн.

З урахуванням індексації, згідно п. 3.7 Договору оренди, заборгованість відповідача по орендній платі за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. становить 162215,70 грн.

Відповідач, в свою чергу, власні зобов'язання за договором щодо оплати виставлених позивачем рахунків, станом на день звернення позивача з позовом до суду не виконав, у зв’язку з чим, у останнього виникла заборгованість у розмірі 162215,70 грн. з урахуванням індексації (з яких: 49515,08 грн. – до обласного бюджету та 112700,62 грн. - КП «Діловий центр»). Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними та не заперечуються і з боку відповідача.

Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту пункту 3.5 Договору вбачається, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо сплати орендних платежів, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані в оренду приміщення не розрахувався.

Так, під час апеляційного провадження встановлено, що у Договорі чітко встановлений строк виконання зобов’язання щодо сплати орендних платежів, а тому воно підлягає виконанню в зазначений у договорі строк, тобто щомісячно у 10-ти денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, шляхом перерахування на поточних рахунок орендодавця за реквізитами, визначеними у розділі 13 даного Договору

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене та враховуючи приписи чинного законодавства, за умови доведення факту заборгованості з боку відповідача щодо сплати орендних платежів за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку не спростував обставини, які повідомлені позивачем, апеляційний суд визнає обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь КП «Діловий центр» - 112700,62 грн. та з відповідача до обласного бюджету - 49515,08 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації.

Також апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 2804,43 грн. пені, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до п. 2.8 Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати пеню. Розмір пені визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством. Пеня зараховується до обласного бюджету.

Пунктом 9.4 Договору оренди від 30.09.2006р. передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню за прострочення платежу за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

В свою чергу, апеляційний суд встановив, що позивач визначив розмір пені у відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а також враховуючи вимоги ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України та п. 9.4 Договору, і відповідно, з відповідача до обласного бюджету підлягає стягненню пеня у розмірі 2804,43 грн.

Твердження відповідача про те, що в рішенні суду першої інстанції не має посилання на нормативний акт, в якому визначено, що пеня повинна зараховуватись до обласного бюджету визнаються апеляційною інстанцією необґрунтованими, оскільки в Методиці розрахунку порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, зокрема п. 2.8, чітко визначено, що пеня за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендних платежів зараховується до обласного бюджету.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення позову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з рішення суду першої інстанції останнім було визнано обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь КП «Діловий центр» - 112700,62 грн. заборгованості, проте в резолютивній частині рішення було помилково зазначено, що з відповідача на користь КП «Діловий центр» підлягає стягненню 114586,82 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення розміру заборгованості з відповідача на користь КП «Діловий центр».

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ктесій» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010р. у справі №6/66 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: „Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Ктесій» (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 32, кв. 3, код ЄДРПОУ 34259328) на користь Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 49 А, код ЄДРПОУ 33469496) 112700 (сто дванадцять тисяч сімсот) грн. 62 коп. – заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації, 1 650 (одна тисяча шістсот п’ятдесят) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Ктесій» (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 32, кв. 3, код ЄДРПОУ 34259328) в дохід обласного бюджету (на р/р 33216870700001 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, КБК 22080400, код ЄДРПОУ 22824670) 49515 (сорок дев’ять тисяч п’ятсот п'ятнадцять) грн. 08 коп. – заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації та 2804 (дві тисячі вісімсот чотири) грн.. 43 коп. – пені.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Справу №6/66 скерувати до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.06.10 (відправлено)