Ухвала суду № 100854954, 05.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13007/21

2/357/4853/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 2013 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . В 2020 році шлюб було розірвано рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 2013 року народження, який протягом останнього року проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 . Фактично з самого моменту розлучення, у позивача з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі позивача у вихованні сина та його відвідуванні. Всі намагання позивача мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів. Вважає, що його права як батька сьогодні є порушеними. Зазначає, що свій обов`язок, щодо виховання сина, позивач має можливість повноцінно виконати, лише за умови безпосереднього спілкування з ним щомісяця протягом декількох днів. А тому, просить суд, зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 ; визначити такі способи участі у вихованні дитини: систематичні побачення щотижня в неділю з 10:00 до 17:00 за місцем проживання позивача, спілкування у телефонному режимі кожного дня у вільний для дитини час.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Також, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі:

- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

У випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст. 19 СК України) - особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини перша, друга статті 159 СК України).

Всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, ст. 19 СК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме, в матеріалах позовної заяви відсутні документи на підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини, відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов`язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідачки від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів даної категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року по справі № 638/18531/16-ц.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази,що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), проте позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність перешкод зі сторони відповідачки у спілкуванні позивачем з дитиною.

Крім того, стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн. 00 коп.

Частиною 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становити 1816,00 гривень, а тому позивачу слід сплатити судовий збір за свої вимоги у розмірі 1816,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи виявлені недоліки та наведені вимоги закону, подану ОСОБА_1 позовну заяву слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення, а саме: позивачу необхідно виправити недоліки визначені в ухвалі, а також сплатити судовий збір в розмірі 1816,00 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: призначення платежу: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Рокитнянської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяБ. І. Кошель