
Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/801/21
3/287/1411/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.02.2003 року Олевським РВ УМВС в Житомирській області, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377027 від 25.05.2021 року вбачається, що 25.05.2021 року о 21 год. 30 хв. в м. Олевську, по вул. Промислова, гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом мотоциклом Kinlong 200, номерний знак відсутній, знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився, зі згоди водія, в установленому порядку, на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат – 2, 63 проміле, № тесту – 1516, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, вину не визнає, оскільки не керував транспортним засобом.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377027 від 25.05.2021 року, чеком алкотесту № 1516 від 25.05.2021 року, з якого слідує, що результат тесту ОСОБА_1 становить 2,63 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що проба ОСОБА_1 є позитивною – 2,63 проміле, копією постанови серії БАА № 913902 від 25.05.2021 року, диском відеозапису, які наявні в матеріалах справи.
Слід зазначити, що відповідно до копії постанови серії БАА № 913902 від 25.05.2021 року, що міститься в матеріалах справи, 25.05.2021 року працівниками поліції було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5, 6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а ПДР України визначено заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.9а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
На диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, наявні три відео файли. З першого відео файлу вбачається, що працівниками поліції при патрулюванні міста виявлено ОСОБА_1 , який керував, транспортним засобом мотоциклом Kinlong 200. Другий відео файл починається з того, що працівник поліції, підійшовши до ОСОБА_1 представився та пояснив причину зупинку. В подальшому, оскільки у ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобуза допомогою алкотестеру «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, будь-яких заперечень не висловлював та у протоколі чи письмових поясненнях не вказував. Результат тесту – 2,63 проміле. При цьому, на вказаному відеозаписі ОСОБА_1 на запитання працівника поліції чи вживав він сьогодні алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо, відповів, що пив пиво. Також, на виконання вимог п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1359 працівником поліції було відсторонено ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом. На третьому відео файлі вбачається факт ознайомлення працівниками поліції ОСОБА_1 із складеними відносно нього адміністративними матеріалами. Вказані відео файли, що містяться на диску з відеозаписом події, є логічними, узгоджуються в деталях між собою та повністю відтворюють події, які мали місце 25.05.2021 року.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.9а ПДР України, згідно якого водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Однак, враховуючи, що у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та в матеріалах справи відсутні відомості про наявність посвідчення водія у ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості застосувати до останнього санкцію ст. 130 ч. 1 КУпАП, в частині позбавлення права керування транспортними засобами.
При обранні міри адміністративного стягнення враховується характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, його відношення до вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують відповідальність, тому суддя вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, оскільки в цілях накладення адміністративного стягнення, за відсутності у суду відомостей про наявність у особи посвідчення водія, згідно ч.1 ст.130 КУпАП, особа водієм не вважається.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37976485, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар
Судове рішення № 100854798, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 02.11.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 287/801/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: