Постанова № 10085453, 09.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010                                                                                           № 3/101

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від ТОВ „Міжнародний виставковий центр”: Гуменюк А.Л., дов. бн/ від 11.03.2010

від АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес”: Маковей О.Г., дов. №25 від 15.03.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу фірма "ЗовнішЕкспоБізнес"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010

у справі № 3/101 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний виставковий центр"

до                                                   Акціонерного товариства закритого типу фірма "ЗовнішЕкспоБізнес"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 171037,44 грн.

за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу фірма „ЗовнішЕкспоБізнес”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний виставковий центр”

про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 20000,00грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний виставковий центр” (далі-ТОВ „Міжнародний виставковий центр”) до Акціонерного товариства закритого типу фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” (далі-АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес”) про стягнення 171037,44грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди №103-08 від 10.07.2008 та зустрічні позовні вимоги АТЗТ фірми „ЗовнішЕкспоБізнес” про стягнення з ТОВ „Міжнародний виставковий центр” 20000,00грн. сплачених за договором оренди №103-08 від 10.07.2008, який на думку АТЗТ фірми „ЗовнішЕкспоБізнес” є неукладеним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі №3/101 первісний позов задоволено повністю: стягнуто з АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” на користь ТОВ „Міжнародний виставковий центр” 171037,44грн. штрафу, 1710,37грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто ТОВ „Міжнародний виставковий центр” з Державного бюджету України зайво сплачені платіжним дорученням №1957 від 16.06.2009 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76,50грн. та зайво сплачене платіжним дорученням №1974 від 15.06.2009 державне мито в розмірі 566,18грн. В задоволенні зустрічного позову про стягнення з ТОВ „Міжнародний виставковий центр” на користь АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” безпідставно набутих коштів в розмірі 20000,00грн. сплачених за договором оренди №103-08 від 10.07.2008 відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на доведеності факту порушення умов договору з боку АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” , а саме: факту відмови від виконання зобов’язань за договором, що є підставою для стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами договору. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено, оскільки судом встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому договір є укладеним та відсутні підстави для повернення грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі №3/101 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Зокрема, АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” наполягає на тому, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки спірний договір не містить застережень, що сторони у своїх правовідносинах не регулюються нормами зазначеного закону. Крім того, скаржник зазначив про відсутність у договорі істотних умов передбачених статтею 284 Господарського кодексу України (далі-ГК України), що є підставою для визнання договору неукладеним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 26.05.2010.

В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 розгляд справи було відкладено на 09.06.2010.

У судове засідання 09.06.2010 з’явилися представники сторін. Представник АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” повністю підтримав апеляційну скаргу, а представник ТОВ „Міжнародний виставковий центр” проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

У наданому суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Міжнародний виставковий центр” зазначило, що об’єкт оренди за спірним договором є власністю суб’єкта приватної власності та орендарем за спірним договором є АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес”, яке не відноситься до державного чи комунального підприємства, тому судом правомірно не застосовано до спірних правовідносин Закон України „Про оренду державного та комунального майна”. Крім того, ТОВ „Міжнародний виставковий центр” наполягає на тому, що дії АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” свідчать про те, що останнє вважало договір укладеним та таким, що породжує для нього певні зобов’язання.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Міжнародний виставковий центр” (орендодавець) та АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” (орендар) 10.07.2008 було підписано договір оренди №103-08 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування частину приміщення другого павільйону комплексу „Міжнародний виставковий центр” площею 2 016 кв. м. за адресою м. Київ, Броварський проспект, 15 (виставкова площа).

Згідно пункту 1.3. договору виставкова площа надається орендарю для проведення Міжнародної спеціалізованої виставки „ЛаборТех 2009”.

Пунктом 2.1. договору сторонами встановлено, що виставкова площа надається в оренду на строк з 11 по 18.04.2009.

Пунктом 4.1. договору визначено, що вартість оренди виставкової площі, що вказана в пункті 1.1. договору складає разом з ПДВ 213 796,80 грн.

Згідно пункту 4.2. договору орендар здійснює оплату за виставкову площу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця згідно наступного графіку:

- протягом 10 днів з моменту підписання договору - 10% загальної суми;

- за 3 місяці до початку монтажу виставки - 25% загальної суми;

- за 2 місяці до початку монтажу виставки - 25% загальної суми;

- за 1 місяць до початку монтажу виставки - 30% загальної суми,

- перерахування решти суми (10%) здійснюється одночасно з оплатою додаткових послуг не пізніше трьох календарних днів після підписання акту виконаних робіт і надання послуг.

Тобто, із додержанням умов пункту 4.2. договору перерахування грошових коштів повинно відбуватись так:

1 етап до 19.07.2008 в сумі 21 379,68 грн.

2.          етап до 11.01.2009 в сумі 53 449,20 гри.

3.          етап до 11.02.2009 в сумі 53 449,20 грн.

4.          етап до 11.03.2009 в сумі 64 139,04 грн.

5.          етап до 21.04.2009 в сумі 21 379,68 грн.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” 29.08.2008 перерахувало на користь ТОВ „Міжнародний виставковий центр” 20000,00грн., що підтверджується банківською випискою.

В подальшому листом №37 від 24.02.2009 АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” повідомило ТОВ „Міжнародний виставковий центр” (отриманий останнім 25.02.2009) про відмову від проведення запланованої виставки „ЛаборТех 2009” та просило вважати договір недійсним.

Спір виник в зв'язку з тим, що ТОВ „Міжнародний виставковий центр” вважає, що АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” відмовившись від проведення виставки „ЛаборТех 2009” та достроково розірвавши договір має сплатити ТОВ „Міжнародний виставковий центр” передбачений умовами договору штраф в розмірі 171 037,44 грн., а АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” в свою чергу вважає договір неукладеним, оскльки між сторонами не досягнуто згоди з таких істотних умов договору як: порядок індексації орендної плати; порядок відновлення орендованого майна; порядок страхування орендарем взятого ним в оренду майна. В зв'язку з чим АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” вважає кошти в сумі 20000,00грн. безпідставно набутими ТОВ „Міжнародний виставковий центр” та такими, що підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що діями АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” стверджується факт укладення договору, проте, АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” було порушено зобов’язання за договором, що є підставою для стягнення штрафних санкцій відповідно до умов договору. При цьому, судом зазначено, що договір був підписаний сторонами, тобто укладений за взаємним волевиявленням і сторони у передбаченому законом порядку та формі досягнули згоди щодо усіх істотних умов, а отже договір вважається укладеним відповідно до положень частини 2 статті 180 ГК України, статті 638 ЦК України.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищезазначеним висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.

В силу статті 174 ГК України господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Положеннями частини 7 статті 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом. Зазначене застереження міститься і в частині 6 статті 283 ГК України - щодо відносин оренди.

За правилами статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Пункт 1 статті 284 ГК України визначає, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до положень частини 8 статті 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається із положень спірного договору оренди, в ньому відсутні деякі істотні умови, обов'язковість яких для договорів оренди встановлена статтею 284 ГК України. А саме відсутні: положення які регулюють порядок індексації орендної плати, визначений згідно із законодавством; положення які регулюють порядок відновлення орендованого майна.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір оренди №103-08 від 10.07.2008 є неукладеним.

При цьому, судовою колегією критично оцінено посилання ТОВ „Міжнародний виставковий центр” на те, що нормами Цивільного кодексу України не передбачено таких істотних умов договору оренди, як-то: індексація орендної плати та порядок відновлення орендованого майна, оскільки відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини). Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне регулювання.

Судова колегія також не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що предметом спірного договору є площі, а не приміщення, і тому їх відновлення не може відбуватися в принципі, оскільки пунктом 1.1. договору оренди встановлено, що АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” зобов'язується прийняти у платне строкове користування частину приміщення другого павільйону, тобто фактично нерухоме майно.

Оскільки договір оренди №103-08 від 10.07.2008 є неукладеним, відповідно такий договір не може породжувати ні прав, ні обов'язків, в тому числі обов'язку по сплаті штрафних санкцій.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги за первісним позовом про стягнення з АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” 171037,44грн. штрафу за неналежне виконання останнім зобов'язань згідно договору оренди №103-08 від 10.07.2008 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки, як встановлено судом, договір оренди №103-08 від 10.07.2008 є неукладеним, перераховані 29.08.2008 АТЗТ фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” на користь ТОВ „Міжнародний виставковий центр” грошові кошти у розмірі 20000,00грн. є такми, що підлягають поверненню згідно приписів статті 1212 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у даній справі в частині задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню у повному обсязі.

При цьому, судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” зайво сплачене ТОВ „Міжнародний виставковий центр” при зверненні до суду з позовом державне мито в розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість)грн. 18 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76,50 грн. також підлягають поверненню з Державного бюджету України з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009, яка втупила в дію 13.08.2009, внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, згідно якої розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у господарських справах встановлено в сумі 236 грн.

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначаться на день подання позовної заяви.

ТОВ „Міжнародний виставковий центр” в якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було подано платіжне доручення №1975 від 15.06.2009 про сплату витрат в розмірі 312,50 грн., тобто в більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до положення пункту 13 статті 6 „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Стаття 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачає часткове повернення сплаченого державного мита у випадку внесення його в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, зайво сплачені ТОВ „Міжнародний виставковий центр” витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76,50 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо повернення ТОВ „Міжнародний виставковий центр” з Державного бюджету України зайво сплачених витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 в зазначені           частині відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 101 – 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу фірма „ЗовнішЕкспоБізнес” на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі №3/101 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі №3/101 в частині задоволення первісних позовних вимог, відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та в частині розподілу судових витрат скасувати.

3. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний виставковий центр” (м. Київ, Броварський проспект, 15, код ЄДРПОУ 30212731) на користь Акціонерного товариства закритого типу фірми „ЗовнішЕкспоБізнес” (м. Київ, вул. Тургенівська, 25-А, код ЄДРПОУ 01294593) 20000 (двадцять тисяч)грн.00коп. – набутих без достатньої правової підстави; 200 (двісті)грн.00коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесених при звернені з зустрічним позовом та 955 (дев’ятсот п’ятдесят п’ять)грн.20коп. – витрат по сплаті державного мита при зверненні до суду апеляційної інстанції.

6. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 у справі №3/101 в частині повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „Міжнародний виставковий центр” з Державного бюджету України зайво сплачених витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, залишити без змін.

7. Матеріали справи №32/38 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді