Ухвала суду № 100852071, 02.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання податкового органу

02 листопада 2021 року м. Київ № 640/31395/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК"

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до суду з заявою, в якій просить:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного решту майна ТОВ «КОЗАК», застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою, поданою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підставою для звернення податкового органу із даною заявою зазначено факт відмови представника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" Ковальчука Т.О. у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу від 30.09.2021 №7783-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК".

Внаслідок зазначених обставин, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складений акт від 29.10.2021 №5668/Ж6/26-15-07-02-06, яким зафіксовано факт відмови посадовим (службовим) особам Головного управління ДПС у м. Києві у допуску до проведення документальної планової перевірки.

У зв`язку з зазначеним, начальником Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 01.11.2021 №98953 про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" (код ЄДРПОУ 25400096).

Водночас, згідно з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 29.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 30.09.2021 №7783-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" (справа №640/31347/21).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктами 94.3, 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у частині першій статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження відповідачем наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 №7783-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу.

У даній ситуації звернення до суду з заявою щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту витікає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу.

Таким чином, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №805/3337/17-а (адміністративне провадження № К/9901/47790/18).

Також, суд звертає увагу на постанови Верховного Суду від 07.11.2018 №820/3469/17, від 14.11.2018 №818/907/16 та від 19.12.2018 №816/284/17, в яких висловлено правову позицію щодо заперечення платником податків законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення та свідчить про наявність спору про право.

Суд вважає, що факт оскарження в судовому порядку наказу, за яким працівників контролюючого органу не було допущено до проведення перевірки, що зумовило виникнення передумов для звернення до суду у цій справі, підтверджує наявність спору про право в цих правовідносинах .

При цьому суд враховує аналогічну правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2020 року по справі №826/6013/16.

У даному випадку, платник податків висловив незгоду з наказом на проведення перевірки, звернувшись до суду з приводу його оскарження. При цьому, недопуск до перевірки мав місце 29.10.2021.

Отже, суд констатує наявність спору про право в розумінні частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає можливість відкриття провадження за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК".

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу контролюючого органу на те, що за змістом ч.5 ст.283 КАС України, згідно яких відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 2, 241-243, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЗАК" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович