Рішення № 100851011, 04.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4200/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до п.1 статті 26 Закону України "Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування" 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відділу методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, про яке повідомлено в листі № 2100-0304-8/30241 від 24.06.2021 р.;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням стажу роботи зазначеного як у трудовій книжці № НОМЕР_1 від 1978 року так і відповідно записів у трудовій книжці колгоспника Укр. № НОМЕР_2 , тобто зарахувати період роботи з 01.03.1983 по 18.08.2009 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 14.06.2021 р. та призначити пенсію за віком з дати звернення, тобто з 14.06.2021 року, та виплатити належні пенсійні виплати за весь час з моменту звернення за призначенням пенсії вперше.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15.06.2021 року відповідач прийняв рішення, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважає це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Позивач вказує, що на день досягнення пенсійного віку його загальний страховий стаж є достатнім, що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, тобто він набув право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

За розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на день досягнення пенсійного віку страховий стаж ОСОБА_1 становив 18 років 4 місяці 13 днів.

Натомість, позивач стверджує, що згідно даних трудової книжки колгоспника, він відпрацював 5346 трудоднів, що, на його думку, еквівалентно 26 рокам, а тому має право на пенсію.

Позивач вважає, що, вирішуючи питання призначення пенсії, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не використав всі свої повноваження для повного, всебічного, добросовісного розгляду заяви про призначення пенсії з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08.10.2021 року судом одержано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на позов, у якому представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний страховий стаж в 28 років.

Оскільки в період з 2004 по 2013 роки наявні місяці, в яких сплата страхових внесків менша за встановлений мінімум, позивач має право здійснити доплату до суми страхових внесків з урахуванням вже сплачених сум.

Відповідач вказує на те, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 прийнято у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 14.06.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Разом з заявою про призначення пенсії від 14.06.2021, зареєстровану за № 1276, позивач надав, серед інших, такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, трудову книжку та військовий квиток, трудову книжку колгоспника, що відображено в розписці-повідомленні.

15.06.2021 року відповідачем прийнято рішення №212850007077, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В листі відповідача №2100-0304-8/30241 ГУ ПФУ повідомило про прийняте рішення та про підстави для його прийняття. Зокрема, в листі йдеться, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.

Відповідач зазначив, що оскільки в період 2004-2013 роки наявні місяці, в яких сплата страхових внесків менша за встановлений мінімум, позивач має право здійснити доплату до суми страхових внесків з урахуванням сум вже сплачених.

Як свідчить розрахунок страхового стажу, здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, визнаний позивачем страховий стаж позивача становить 18 років 4 місяці 13 днів.

До страхового стажу зараховані такі періоди роботи: 01.09 1976 року - 20.07.1978 року - 1 рік 10 місяців 20 днів; 21.07.1978 року - 05.11.1980 року - 2 роки 03 місяці 15 днів; 23.11.1980 року - 14.12.1982 року - 2 роки 0 місяців 22 дні; 01.01.1984 року - 31.12.1984 року - 01 місяць 20 днів; 01.01.1985 року - 31.12.1986 року - 2 роки; 01.01.1987 року - 31.12.1987 року - 4 місяці 12 днів; 01.01.1988 року - 31.12.1988 року - 1 рік; 01.01.1989 року - 31.12.1989 року - 5 місяців 29 днів; 01.01.1990 року - 31.12.1990 року - 1 рік; 01.01.1991 року - 31.12.1991 року - 6 місяців 2 дні; 01.01.1992 року - 31.12.1992 року - 28 днів; 01.01.1993 року - 31.12.1993 року - 1 рік; 01.01.1994 - 31.12.1994 року - 03 місяці; 01.01.1995 року - 31.12.1995 року - 24 дні; 01.01.1996 року - 31.12.1996 року -01 місяць 27 днів; 01.01.1997 року - 31.12.1997 року - 2 місяці 03 дні; 01.03.1999 року - 31.03.1999 року - 1 місяць; 01.09.1999 року - 31.12.1999 року - 4 місяці; 01.05.2000 року - 31.05.2000 року - 1 місяць; 01.09.2000 року - 30.09.2000 року - 1 місяць; 01.11.2000 року - 31.12.2000 року - 2 місяці; 01.02.2001 року - 28.02.2001 року - 1 місяць; 01.04.2001 року - 30.04.2001 року - 1 місяць; 01.12.2001 року - 31.12.2001 року - 1 місяць; 01.02.2002 року - 28.02.2002 року - 1 місяць; 01.08.2002 року - 30.09.2002 року - 2 місяці; 01.04.2003 року - 30.06.2003 року - 3 місяць; 01.09.2003 року - 30.11.2003 року - 3 місяці; 01.03.2004 року - 30.04.2003 року - 1 місяць 29 днів; 01.06.2004 року - 30.06.2004 року - 9 днів; 01.08.2004 року - 31.12.2004 року - 4 місяці 19 днів; 01.04.2005 року - 30.09.2005 року - 3 місяці 28 днів; 01.11.2005 року - 31.12.2006 року - 6 місяць 3 дні; 01.10.2007 року - 31.12.2007 року - 1 місяць 14 днів; 01.04.2008 року - 30.04.2008 року - 3 дні; 01.06.2008 року - 31.10.2008 року - 3 місяці 2 дні; 01.04.2009 року - 30.04.2009 року - 10 днів; 01.06.2009 року - 30.06.2009 року - 7 днів; 01.07.2009 року - 18.08.2009 року - 1 місяць; 01.10.2010 року - 31.12.2010 року - 3 місяці; 01.05.2011 року - 31.05.2011 року - 1 місяць; 01.06.2011 року - 31.12.2011 року - 4 місяці 8днів; 01.01.2012 року - 30.04.2012 року - 18 днів; 01.10.2012 року - 30.11.2013 року - 5 місяців 21 день.

Надаючи оцінку наведеним аргументам відповідача суд виходить з наступного.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що страховий стаж, а також періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії - до 01.01.2004р. підтверджуються трудовою книжкою. І лише у разі, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, право органу Пенсійного фонду України на врахування додаткових, окрім трудової книжки, доказів на підтвердження трудового стажу з`являється лише після встановлення недоліків в оформленні трудової книжки або відсутністю у ній необхідних даних.

Так, судом встановлено, що разом з заявою про призначення пенсії позивач подав трудову книжку, про що свідчить розписка-повідомлення від 14.06.2021 року № 1276, складена спеціалістом Сівак Н.С.

Трудова книжка позивача містить записи № 4-12 про його роботу в рибколгоспі "Ревхвиля" в період з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року. В ці періоди, позивач займав посади робочого коптильного цеху, рибака, моториста, капітана-бригадира, матроса.

Таким чином, записами в трудовій книжці підтверджено безперервну роботу ОСОБА_2 у рибколгоспі "Ревхвиля" у період з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року.

Будь-яких доводів щодо недоліків записів в трудовій книжці відповідачем не наведено.

З викладеного слід дійти висновку, що згадані періоди роботи позивача підтверджені в передбачений Законом (приписами: ст.62 Закону №1788-XII, п. 1 Порядку №637) спосіб - записом в трудовій книжці, що не містить недоліків оформлення.

В такому випадку, право органу пенсійного фонду України на перевірку трудового стажу за періоди з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року за допомогою інших засобів доказування не з`явилось.

Стосовно посилання відповідача на положення ч. 2 ст. 56 Закону № 1788, відповідно до якої при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю суд зазначає наступне.

З буквального тлумачення змісту наведеної норми вбачається, що стаж роботи в колгоспі враховується за фактичною тривалістю за двох умов, які мають існувати одночасно: невиконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та відсутність поважних підстав такого невиконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з заявою про призначення пенсії подано трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_3 та відомості про кількість вироблених трудоднів/людиноднів/трудову участь в КП Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" №16 від 08.04.2021 року.

Інформація, відображена в наведених відомостях суперечить інформації, що міститься в трудовій книжці колгоспника. Відповідно відомостей КП Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" позивачем при встановленому мінімумі трудоднів в 200 днів в 1984 році відпрацьовано 45, в 1987 році - 109, в 1989 році - 152, в 1991 році - 154, в 1992 році - 24, в 1994 році - 76, в 1995 році - 24, в 1996 році - 48, в 1997 році - 53, в 2001 році - 24, в 2002 році - 197, в 2003 році - 73.

Також, в довідці вказано, що кількість вихододнів за період 1998-2000 роки не зазначена через відсутність відповідних відомостей в книгах нарахування заробітної плати.

Суд зазначає, що порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників був передбачений Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджений Постановою радою міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310 (далі - Положення, мовою оригінального документа).

Відповідно п.1 Положення: "Трудовая книжка колхозника является основным документом о трудовой деятельности членов колхозов."

Згідно приписів п.5 Положення: "В трудовую книжку колхозника вносятся: сведения о трудовом участии: принятый в колхозе годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве, его выполнение…"

Відповідно п.6 Положення: "Все записи в трудовой книжке заверяются во всех разделах за время работы в колхозе подписью председателя колхоза или специально уполномоченного правлением колхоза лица и печатью."

Також, положеннями п.13 передбачено відповідальність за порушення вимог порядку: "Ответственность за организацию работ по ведению, учету, хранению и выдаче трудовых книжек возлагается на председателя колхоза. Ответственность за своевременное и правильное заполнение трудовых книжек, за их учет, хранение и выдачу несет специально уполномоченное правлением колхоза лицо. За нарушение установленного порядка ведения, учета, хранения и выдачи трудовых книжек должностные лица несут ответственность в соответствии с уставом и правилами внутреннего распорядка колхоза, а в предусмотренных законом случаях иную ответственность."

Крім наведеного, Положенням затверджено форму та зміст трудової книжки колгоспника, зокрема розділ V з назвою: "Трудовое участие в общественном хозяйстве", яке передбачає обов`язок роботодавця заповнити відомості щодо: номеру запису; років; прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві; виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві; причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві; на підставі чого внесено запис (дата і номер)."

З аналізу викладеного вбачається, що Положення передбачало, окрім іншого обов`язок спеціально вповноважених осіб колгоспу вчасно та правильно заповнити відомості щодо трудової участі особи в громадському господарства, а також, в разі невиконання річного мінімуму - вказати причини невиконання.

Як вбачається з трудової книжки колгоспника, наданої позивачем, вона містить записи про кількість відпрацьованих трудоднів, що не відповідають відомостям, наданим підприємством (а.с.26), записи не засвідчені печаткою та підписом голови колгоспу, не вказані причини невиконання річного мінімум трудової участі.

Проте, як вбачається з норм п.13 Положення відповідальність за не заповнення або неправильне заповнення відомостей трудової книжки колгоспника покладена не на власника трудової книжки, а на вповноважених осіб колгоспу.

Отже відсутність необхідних даних в трудовій книжці колгоспника чи їх некоректність не можуть бути підставою для відмови позивачу в зарахуванні до стажу роботи періоду його трудової діяльності в колгоспі.

Також, суд зазначає, що ані, надана ОСОБА_1 трудова книжка колгоспника, ані відомості про кількість вироблених трудоднів/людиноднів/трудову участь в КП Генічеський рибколгосп "Ревхвиля" №16 від 08.04.2021 року (а.с.26) не містять інформації стосовно того, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві позивачем відбулась за відсутності поважних підстав такого невиконання.

З огляду на викладене, суд наголошує, що неможливість підтвердити певні обставини за відсутності документів в архіві не є підставою для висновку, що такі відомості неправдиві. Навпаки, відповідач не отримав від архівної установи достатніх доказів на підтвердження своїх доводів щодо невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та відсутності поважних підстав такого невиконання.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої ним правової позиції щодо відсутності підстав для зарахування до стажу роботи позивача в повному обсязі періоду його роботи з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року в рибколгоспі "Ревхвиля".

Окрім наведеного, суд зазначає, що порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою .

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Суд зауважує, для того щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об`єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями:

1. вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії;

2. в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058);

3. повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (п. 1.7. Порядку № 22-1).

Відповідач не довів, що перш ніж прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії, для перевірки періодів роботи позивача він використав повноваження, надані ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Отже, дійшовши висновку, що для зарахування цих періодів записів в трудовій книжці недостатньо, відповідач не запропонував позивачу подати додаткові документи, не звернувся з відповідними запитами до підприємств, установ та організацій тощо, тобто не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного з`ясування цього питання.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини бездіяльність відповідача що, полягає в не зарахуванні в повному обсязі до загального страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в рибколгоспі "Ревхвиля" з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року є протиправною.

На підставі викладеного, й рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212850007077 від 15.06.2021 року, як таке, що базується на протиправній бездіяльності підлягає скасуванню. Відповідачем не доведено його правомірність, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим не підлягають задоволенню окремо позовні вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до п.1 статті 26 Закону України "Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування" 1058 -IV від 09.07.2003 року - протиправними, оскільки наведені дії набули виразу в конкретному рішенні відповідача, визнаному протиправним та скасованим за наслідком розгляду даної справи.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення - з 14.06.2021 року суд зазначає наступне.

Так, в листі відповідача №2100-0304-8/30241 від 24.06.2021 року визначено відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 28 років.

Водночас, в цьому ж листі вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 18 років 4 місяці та 13 днів.

З наданого до суду розрахунку (а.с.42) стажу, врахованого відповідачем при встановленні права ОСОБА_1 на пенсію вбачається, що період роботи позивача з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року в рибколгоспі "Ревхвиля" враховано до стажу як 10 років 10 місяців та 29 днів. Стаж позивача до роботи в рибколгоспі "Ревхвиля", визнаний ГУ ПФУ згідно розрахунків, становить 6 років 2 місяці та 27 днів. Визнаний відповідачем стаж роботи позивача після роботи в рибколгоспі "Ревхвиля" (після 18.08.2009 року) становить 1 рік 2 місяці та 2 дні. Загальний стаж 18 років 4 місяці та 13 днів.

Суд звертає увагу сторін, що правильність врахування стажу позивача до спірного періоду (з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року) та після нього не визначена позивачем як предмет позову, а тому не може бути перевірена судом в рамках даної справи. Тобто, при визначенні права позивача на пенсію зазначені періоди взяті судом в обрахунок в розмірі визнаного ГУ ПФУ стажу.

Отже, при визначенні права ОСОБА_1 на пенсію до його загального страхового стажу слід зарахувати встановлений судом під час розгляду даної справи (за період з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року) страховий стаж ОСОБА_1 в 26 років 5 місяців 17 днів.

З урахуванням наведеного, загальний страховий стаж позивача станом на дату його звернення за призначенням пенсії - 14.06.2021 року становить 33 роки 11 місяців 1 день (26 років 5 місяців 17 днів (встановлений в даній справі) + 6 років 2 місяці та 27 днів (до роботи в рибколгоспі "Ревхвиля") + 1 рік 2 місяці та 2 дні (після роботи в рибколгоспі "Ревхвиля")), що відповідно ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" дає право позивачу на призначення пенсії за віком.

Тобто, всі умови, визначені законом, для прийняття відповідачем рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є виконаними. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням наведеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.06.2021 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір виник внаслідок рішення зазначеного органу, визнаного за результатом розгляду даної справи протиправною.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 21295057, адреса: 73006, м.Херсон, вул. 28 Армії буд.6) від 15.06.2021 року №212850007077, яким ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 21295057, адреса: 73006, м.Херсон, вул. 28 Армії буд.6) включити до загального страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) період його роботи з 01.03.1983 року по 18.08.2009 року в Риболовецькому колгоспі "Ревхвиля" та призначити пенсію за віком з 14.06.2021 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, буд.6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 112010200