Рішення № 100848856, 30.09.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2911/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання – Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Солодовнікова Олександра Петровича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління поліції охорони в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління поліції охорони в Луганській області, щодо не включення при здійсненні розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 990,04 грн;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Луганській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції за власним бажанням, передбачену статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням індексації та виплатити ОСОБА_1 різницю недоотриманої грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 26.11.2004 по 06.11.2015 проходив службу в Управлінні Державної служби охорони при УМВСУ в Луганській області, та з 07.11.2015 по 03.06.2020 проходив службу в Управлінні поліції охорони в Луганській області, у зв`язку з чим брав безпосередню участь в проведенні Антитерористичної операції в Луганській області. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25 травня 2016 року.

Наказом від 01.06.2020 № 46 о/с позивача звільнено зі служби. Під час проходження служби позивач з рапортом звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити йому при звільнені (в день звільнення) одноразову грошову допомогу при звільнені, на що отримав відмову.

10 лютого 2021 року у справі № 360/2840/20 Луганським окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Луганській області щодо не проведення нарахування та виплати в день звільнення 03 червня 2020 року ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені за власним бажанням в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби. Зобов`язано Управління поліції охорони в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені за власним бажанням в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби.

22.03.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 від Управління поліції охорони в Луганській області надійшли грошові кошти в сумі 27507,81 грн та 6150,82 грн.

26.03.2021 та 15.04.2021 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, де наряду з іншими питаннями просив надати довідку щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені позивача, здійсненої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 10 лютого 2021 року у справі № 360/2840/20.

Довідкою № 1131/43/32/5/02-2021 від 26.05.2021 підтверджено, що позивачу була нарахована одноразова грошова допомога при звільнені в сумі 33658,63 грн у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 із змінами.

З відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 03.06.2020 представником позивача встановлено, що відповідачем одноразова грошова допомога при звільнені позивачу виплачена без включення такої складової як індексація грошового забезпечення в сумі 990,04 грн.

Представник позивача вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позов (а.с. 56-60), в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки, виконавши 22.03.2021 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 360/2840/20, УПО Луганської області нарахувало та виплатило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені за власним бажанням в розмірі 25 відсотків його місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби, що склало 33658,63грн. УПО Луганської області здійснило нарахування та виплату одноразової грошової допомоги передбаченої частині 2 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з грошового забезпечення позивача за червень 2020 року, нарахованого і виплаченого у відповідності з частиною 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII згідно з «Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого Наказом Міністра внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260. Саме тому в УПО Луганської області не було правових підстав включати до розрахункових цієї виплати суму індексації, оскільки вказана виплата не належить до жодного з визначених пунктом 3 Розділу І Порядку №260 видів грошового забезпечення, а приписи частині 2 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містять посилань на Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Виплатою індексації в розмірі 990,04 грн позивачу було компенсовано подорожчання споживчих товарів і послуг у червні 2020 року. Включення вказаної виплати до складу грошового забезпечення означатиме, на думку відповідача, що позивачу компенсуються в такий саме спосіб і в такому самому обсязі подорожчання споживчих товарів і послуг в усіх місяцях його служби впродовж 16 повних календарних років. Вказане не відповідає ані приписам другої частини статті 9 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ані Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Тому, відповідач вважає, що відсутні правові підстави визнавати протиправною бездіяльність УПО Луганської області щодо не включення при розрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення у червні 2020 року.

Ухвалою суду від 11.06.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 12.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання (а.с. 53).

26.08.2021 підготовче засідання відкладено (а.с. 73).

Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 82).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 27.03.1997 МВМ Лисичанського МВУМВС України в Луганській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 10,11), є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 25.05.2016 (а.с. 12).

Витягом з наказу Управління поліції охорони в Луганській області “По особовому складу” від 01 червня 2020 року № 46 о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про національну поліцію” звільнено зі служби (за власним бажанням) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) молодшого інспектора групи реагування Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області, 03.06.2020. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 16 років 11 місяців 18 днів, час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 05 років 03 місяці 28 днів. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 20.05.2020, подання Лисичанського МВ (а. с. 13).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 360/2840/20, яке набрало законної сили 13 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Луганській області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Луганській області щодо не проведення нарахування та виплати в день звільнення 03 червня 2020 року ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені за власним бажанням в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби; зобов`язано відповідача внести зміни до наказу № 46 о/с від 01 червня 2020 року про звільнення позивача щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені за власним бажанням в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 повних календарних років служби нарахувати та виплатити таку одноразову грошову допомогу при звільнені позивачу (а.с. 87-90).

Наказом від 18.03.2021 № 22о/с «Про внесення змін до наказів», зокрема, внесені доповнення, на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі № 360/2840/20, до пунктів наказу УПО Луганської області № 46 о/с від 01.06.2020 щодо звільнення ОСОБА_1 в частині нарахування та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с. 47).

Згідно з випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 від 22 березня 2021 року на картковий рахунок позивача відбулося безготівкове зарахування коштів згідно з рішенням суду від 10 лютого 2021 року в справі № 360/2840/20 в сумі 27507,81 грн (виплата ОГД при звільненні) та 6150,82 грн (компенсації ПДФО при звільненні) (а.с. 62,63).

Дослідженням розрахункових листків за квітень-червень 2020 року судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховано таке грошове забезпечення:

за квітень 2020 року: посадовий оклад - 1800,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції (35 %) - 980,00 грн, доплата за роботу в нічний час (35 %) – 127,50 грн, індексація (47,10%) – 990,04 грн, премія (126 %) – 4762,80 грн, одноразове підвищення щомісячної премії -226,80 грн, компенсація втрати частини ПДФО – 22,95 грн та 1756,74 грн а всього – 11666,83 грн;

за травень 2020 року: посадовий оклад - 1800,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції (35 %) - 980,00 грн, доплата за роботу в нічний час (35 %) – 211,26 грн, індексація (47,10%) – 990,04, премія (126 %) – 4762,80 грн, компенсація втрати частини ПДФО – 1715,91 грн та 38,02 грн, а всього – 11498,03 грн;

за червень 2020 року: посадовий оклад - 1800,00 грн та 180,00 грн, компенсація за невикористану відпустку – 4840,92 грн, оклад за спеціальним званням – 1000,00 грн та 100,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції (35 %) – 980,00 грн та 98,00 грн, проведено в касу/на розрахунковий рахунок – 230,31 грн, доплата за роботу у нічний час (35 %) – 225,30 грн та 31,50 грн, індексація (51,60 %0 – 108,46 грн, премія щомісячна (126 %) – 5239,08 грн, компенсація втрати частини ПДФО – 4056 грн та 1907,63 грн, всього – 13001,76 грн (а.с. 22).

Відповідно до довідки Управління поліції охорони в Луганській області від 26.05.2021 № 1131/43/32/5/02-2021 розрахунок здійснено згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі № 360/2840/20 у відповідності до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 зі змінами. Для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні позивача враховані такі складові його грошового забезпечення: посадовий оклад – 1800,00 грн; оклад за спеціальним званням – 1000,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції 35% - 980,00 грн; щомісячна премія 126% - 4762,80 грн (а.с. 21).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 2262-XII поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку № 260 встановлено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (далі - Порядок №1078).

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1 1 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року справа №820/5286/17 адміністративне провадження №К/9901/31689/18 в аналогічній справі касаційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив індексацію як складову грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцю з таких підстав.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії (одноразової грошової допомоги при звільненні), що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років (одноразової грошової допомоги при звільненні) призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.

Також необхідно наголосити, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, оскільки питання індексації не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

Суд вважає за необхідне застосувати таку правову позицію Верховного Суду у спірних правовідносинах, оскільки виплата одноразової грошової допомоги при звільненні і пенсії за вислугу років як військовослужбовцям так і поліцейським передбачена одним законодавством (Законом № 2262-ХІІ).

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, що визнано Верховним Судом в аналогічних правовідносинах та підтвердженого розрахунком грошового забезпечення позивача за останні три місяця перед звільненням, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Такий висновок суду узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року в справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невключення при розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні індексації як складової місячного грошового забезпечення на день його звільнення, чим порушив права позивача на отримання такої виплати в повному розмірі.

Також правовий висновок щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого розраховується одноразова грошова допомога при звільненні, індексації грошового забезпечення висловлений Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2021 року в справі № 620/561/20.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд керується такими вимогами законодавства.

Згідно положень статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Представником позивача на підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію № 29 від 03.06.2021 про сплату позивачем адвокату Солодовнікову О.П. коштів у сумі 3000,00 грн (арк. спр. 27).

Матеріали справи містять договір б/н від 26.03.2021 (далі - Договір) про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Солодовніковим Олександром Петровичем (арк. спр. 24).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Договору за правову допомогу, передбачену в підпунктом 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному додатком № 1 до цього договору. Згідно з додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 26.03.2021 за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 3000 грн, про що додатково складається акт прийому передачі наданих послуг (арк. спр. 25).

Послуги адвоката з питань правової допомоги прийнято позивачем, згідно акту від 03.06.2021 приймання-передачі наданих послуг №29 до договору про надання правової допомоги № б/н від 26.03.2021. Вартість послуг адвоката за цим актом складає 3000,00 грн, що є фіксованим розміром за надання послуг виконавцем. Самі послуги складались з надання правової консультації, складання позовної заяви (арк. спр. 26).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача доведено належними та допустимими доказами понесенні позивачем судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 12 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління поліції охорони в Луганській області (місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 27; ЄДРПОУ 40109152) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління поліції охорони в Луганській області щодо неврахування суми індексації грошового забезпечення при здійсненні розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління поліції охорони в Луганській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції за власним бажанням, передбачену статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням індексації та виплатити ОСОБА_1 суми різниці недоотриманої грошової допомоги.

Стягнути з Управління поліції охорони в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 08 жовтня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян