Рішення № 100848823, 05.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3742/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління Держпраці у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” та зобов`язати відповідача зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання та транспортування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин до усунення зазначених у позовній заяві порушень.

Ухвалою судді від 14 липня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 12 серпня 2021 року (а.с.29).

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року зупинено провадження у даній справі до 01.10.2021 (а.с.55).

У судове засідання 01.10.2021 учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено до 02.11.2021 (а.с.69).

У судове засідання 02.11.2021 учасники справи не з`явилися. Представником позивача подано клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження. (а.с.85).

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

При цьому, представник відповідача подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому повідомив про виконання відповідачем припису та оформлення всіх необхідних документів на усунення порушень, виявлених перевіркою. В даному клопотання представник відповідача просив здійснити розгляд даної справи в порядку письмового провадження. (а.с.60-61)

Ухвалою суду від 02.11.2021 поновлено провадження у даній справі (а.с.86).

Враховуючи клопотання представників сторін про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, та у відповідності до ст.194 КАС України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що плановою перевіркою ТОВ “Сервіс-Агропівдень” виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, які можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався. При цьому подано пояснення по суті заявлених вимог (а.с.38-39).

Дослідивши подані представниками сторін документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 р. №877-V (далі за текстом – Закон №877) державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.5 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З огляду на абз.2 ч.1 ст.38 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1994 р. №2694-ХІІ (далі за текстом – Закон №2694) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 (далі за текстом – Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.1 п.3 Положення №96 основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до з п.1 Положення про Управління Держпраці у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. №84 (далі за текстом – Положення №84) Управління Держпраці у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань охорони праці, що їй підпорядковується (а.с.9-12).

На підставі пп.16 п.4 Положення №84 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування. Транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами. Проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань (а.с.10).

Частиною 5 статті 4 Закону №877 встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.4 Закону №2694 державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління від 16.04.2021 №377 та направлення на проведення перевірки від 16.04.2021 №155, з 26.04.2021 по 30.04.2021 посадовими особами Управління проведено планову перевірка на Товаристві з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” (вул. Мурманська, буд. 9Б. м. Кропивницький, Кіровоградська обл.) на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці, промислової безпеки (а.с.13, 14).

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2021 №КР4684/07 (а.с.15-23), яким встановлено 11 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких порушення, визначене у рядках №№1, 2, 3, 4 таблиці Опису виявлених порушень вимог законодавства, можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- відсутній дозвіл на виконаний робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки), зокрема на:

виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебечпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки” (пункт 1 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77));

вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (пункт 20 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

устаткування, пов`язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки” (пункт 1 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, підйомники для підіймання працівників, пасажирські підвісні канатні дороги, фунікулери, ескалатори та пасажирські конвеєри, колиски приводні для підіймання працівників (пункт 7 групи Л переліку машин, механізмів. устатковання підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77) - що є порушення вимін етапі 21 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 №2694-ХІІ;

- не подана на реєстрацію декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці відповідному дозвільному органу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме на:

обслуговування верстатів з обробки деревини і металів (пункт 20 групи Б додатку 2 до ІІорядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів, а також димових та вентиляційних каналів (пункт 21 групи Б додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

устаткування, пов`язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1і 2 класу небезпеки, маса яких становить більше одного відсотка значення нормативів порогових мас другого класу об`єктів підвищеної небезпеки, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України. 2002 р., № 29,,. ст.1357), але менша його граничного значення, (пункт 7 групи Б переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77);

інші машини, механізми, устаткування, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування) (пункт 8 групи Б переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77) - що є порушення вимог статті 21 Закону України “Про охорону прані” віл 14.10.1992 №2694-ХІІ. пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів. устаткованім підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, пункту 6 Порядку повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №922;

- суб`єктом господарювання організовано проведення ідентифікації та не подані повідомлення про результати ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки за формою ОПН-І на розгляд до Управління Держпраці у Кіровоградській області – що є порушенням вимог статті 9 Закону України “Про об`єкти підвищеної небезпеки” від 18.01.2001 №2245-ІІІ, пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956;

- на підприємстві не розроблено план локалізації і ліквідації аварій на об`єктах підвищеної небезпеки, що є порушенням вимог статті 13 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 №2694-ХІІ, статті 11 Закону України “Про об`єкти підвищеної небезпеки” від 18.01.2001 №2245-ІІІ.

Судом встановлено, що 23.10.2021 представником позивача здійснено позапланову перевірку на ТОВ “Сервіс-Агропівдень” (вул. Мурманська, буд. 9Б. м. Кропивницький, Кіровоградська обл.) щодо усунення порушень, зазначених в акті перевірки № від 30.04.2021 №КР4684/07та виконання вимог припису, про що складено акт №КР8494/07.2 від 23.10.2021 (а.с.71-79), в якому зазначено, що п.п.3, 4 припису №КР4684/04/ОП від 30.04.2021 виконано відповідачем в повному обсязі.

При цьому, представником відповідача надано до суду копії декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які зареєстровані у територіальному органі Держпраці 03.09.2021 за №274 та за №275 (а.с.62-65) та копії дозволу №162.21.35, наданого відповідачу щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, строком дії з 06.09.2021 по 06.09.2026, та копії дозволу №163.21.35, наданого відповідачу щодо експлуатації устаткування напругою понад 1000 В, строком дії з 06.09.2021 по 06.09.2026 (а.с.66-67).

Крім того, представником відповідача надано до суду лист, в якому повідомлено про часткове виконання відповідачем п.п.1, 2 припису №КР4684/04/ОП від 30.04.2021 (а.с.82).

Доказів виконання відповідачем в повному обсязі п.п.1, 2 припису №КР4684/04/ОП від 30.04.2021 суду не надано.

Положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, поряд з іншими правовими актами регулює Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992 №2694-ХІІ (далі - Закон № 2694).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2694 охорона прані - це система правових, соціально-економічних. організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 4 Закону № 2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №2694 умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст.8 Закону №2694 на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Статтею 13 Закону №2694 встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження усунення вимог припису №КР4684/04/ОП від 30.04.2021, виявлених порушень, зафіксованих відповідачем в акті перевірки суб`єкта господарювання, зокрема робіт зі зберігання мінеральних добрив на складі.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 3акону №2694 посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Воднораз, ч.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Держпраці у Кіровоградській області доведено наявність правових підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом зобов`язання відповідача зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання та транспортування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин до усунення зазначених у позовній заяві порушень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.

Крім того, у позовній заяві позивач просить звернути судове рішення до негайного виконання.

Статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено категорії спорів рішення по яких виконуються негайно, а також, які можуть бути звернуті до негайного виконання. Однак, рішення щодо застосування заходів реагування не можуть бути звернуті до негайного виконання відповідно до змісту статті 371 КАС України.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Дворцова, 24, п/с 1/37, ЄДРПОУ 39808965) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” (25491, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 9Б, ЄДРПОУ 38340218) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Агропівдень” (25491, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 9Б, ЄДРПОУ 38340218), шляхом зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зберігання та транспортування вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина