Рішення № 100844857, 03.11.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3310/21

Провадження № 2/211/2147/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

03 листопада 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Чернушкіній Г.В.

за відсутності:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ТДВ «Міжнародна страхова компанія»

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТДВ «»Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, вказавши, що 07.08.2020 року сталася дорожньо – транспортна пригода за участю його автомобіля CHERY-AMULET номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля OPEL VIVARO номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача, якого постановою суду від 19.08.2020 року визнано винним у вчиненні ДТП.

В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, про настання страхового випадку було повідомлено ТДВ «Міжнародна страхова компанія».

Протоколом огляду транспортного засобу від 27.08.2020 року був встановлений перелік пошкоджень отриманих його автомобілем, на підставі чого страховою компанією було складено страховий акт та встановлено суму страхового відшкодування в розмірі 22835,03 грн.

ТДВ «Міжнародна страхова компанія» знаходиться в стані банкрутства та всі поточні банківські рахунки заблоковані НБУ, тому відповідач як винуватець у ДТП має відшкодувати йому завдану йому майнову шкоду у розмірі 22835,03 грн., витрати за сплачені за проведення оцінки збитків власника у розмірі 2000,00 грн., що просить стягнути з відповідача.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про слухання справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи ТДВ «»Міжнародна страхова компанія» до суду не з`явився, про слухання справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України.

В порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 07 серпня 2020 року об 11-20 годині біля будинку № 16 по вул. Дніпровське шосе в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки OpelVivaro, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Chery Amulet державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки.

Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.08.2020 року водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

При винесенні даної постанови у суді ОСОБА_2 визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за вказаних обставин. Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася, набрала законної сили 01.09.2020 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні по шкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Такі правові висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 761/22987/14-ц (провадження № 61-25311св18).

Тому суд вважає, що не підлягає доказуванню той факт, що 07 серпня 2020 року ДТП сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 .

Автомобіль Chery Amulet державний номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Згідно ст. 102 ч.2, ч.3 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно звіту про оцінку майна № 060/МЗ-21 від 01.06.2021 року, сума матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля Chery Amulet державний номерний знак НОМЕР_1 становить 22835,03 грн. (вартість ремонтно – відновлювальних робіт – 11433,00 грн., вартість використаних матеріалів - 9145,87 грн., вартість замінених при ремонті складників, вузлів та агрегатів - 7520.55 грн., коєфіцієнт фізичного зносу - 0,70 грн. ).

За проведення вказаної оцінки майна позивачем було сплачено 2000 грн.

Зовнішній візуальний огляд транспортного засобу Chery Amulet державний номерний знак НОМЕР_1 проводився 27.08.2020 року та були встановлені пошкодження: бампер задній в зборі; панель задня; ліхтар задній правий зовнішній; панель ліхтаря заднього справа, бічна частина задня справа; жолоб водостічний бічної частини справа; двері задка; ліхтар задній правий внутрішній; перекіс отвору двері задка.

Вказаний звіт є документом, що містить відомості про обставини, що мають значення для справи, тобто письмовим доказом.

Станом на час постановлення рішення у даній справі матеріальну шкоду позивачу не відшкодовано. Будь-яких доказів на спростування вказаної вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, відповідач суду не надав.

Страховиком відповідача є ТДВ «Міжнародна СК», не виконала своїх зобов`язань згідно укладеного з відповідачем договору страхування. З вказаного приводу позивач звертався до МТСБУ.

Згідно відповіді МТСБУ №4-04/23960 від 06.07.2021 року на звернення позивача щодо невиконання ТДВ «Міжнародна СК » своїх зобов`язань за обов`язковим договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ЕР/200790320, слідує, що МТСБУ не може застосувати до ТДВ «Міжнародна СК » заходів впливу, оскільки членство останнього в МТСБУ було припинено.

Як вбачається з інформації розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною ТДВ «Міжнародна СК » перебуває в стані припинення, 22.05.2021, 1004801100101006968, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної

Як вбачається з інформації розміщеної на сайті МТСБУ, ТДВ «Міжнародна СК » 02.07.2021 року позбавлена членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання є первісним, основним зобов`язанням, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором, оскільки на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Саме така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 р. у справі № 6-2808цс15, яка згідно ч.4ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у рамках розгляду даної справи.

Судом встановлено, що страховик відповідача ТДВ «»Міжнародна страхова компанія» не має наміру виконувати передбачені законом зобов`язання за укладеними договорами страхування. Згідно наявної у вільному доступі інформації ТДВ «»Міжнародна страхова компанія» є боржником по 46 незавершених виконавчих провадженнях.

Суд вважає, що у рамках розгляду даної справи не може бути застосований правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові ВП ВС від 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15-ц, відповідно до якого ВП ВС відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 р. у справі № 6-2587цс15, згідно якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

ВП ВС зазначила, що страховик, уклавши договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, на випадок виникнення деліктного зобовязання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обовязку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст. 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У вказаному правовому висновку ВП ВС йдеться не про відносини між потерпілим та заподіювачем шкоди, а про відносини між страховою компанією, яка виплатила потерпілому страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, та завдавачем шкоди, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, з якого страховик потерпілого у порядку суброгації (перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги потерпілого у деліктному зобовязанні) намагався стягнути виплачене страхове відшкодування.

Суд вважає, що покладення обов`язку з відшкодування заподіяної позивачу внаслідок ДТП майнової шкоди на страховика відповідача, який вже перебуває у стані припинення, позбавляє позивача можливості отримати відшкодування заподіяного з вини відповідача матеріального збитку та грубо порушує майнові права позивача як потерпілого у ДТП.

При цьому суд враховує, що згідно вимог ч. 1, 2 ст.528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Щодо розміру заподіяної позивачу внаслідок ДТП шкоди суд зазначає наступне.

Відшкодуванню у даному випадку підлягає шкода у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, яка має бути оцінена відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як вже вище зазначалось, позивачем надано звіт № 060/МЗ-21 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складений на замовлення позивача експертом-оцінювачем ОСОБА_3 01.06.2021 р., який 27.08.2020 р. проводив первинний огляд пошкодженого транспортного засобу позивача. Вказаний звіт, складений оцінювачем, який має сертифікат субєкта оціночної діяльності, у відповідності з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», визнається судом належним і допустимим доказом, що не спростований стороною відповідача, яка заперечувала щодо визначеного звітом розміру матеріального збитку.

Вказаним вище звітом про оцінку вартості матеріального збитку визначено вартість завданого позивачу внаслідок ДТП матеріального збитку станом на 27.08.2020 р. у розмірі 22835,03 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову про стягнення з відповідача на користь позивача 22835,03 грн. відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача вартість звіту про оцінку матеріального збитку згідно квитанції № 015494 від 01.06.2021 року у розмірі 2000,00 грн.

Також з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового зборуз відповідача на користь держави відповідно до ст. 141 ЦПК України, належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-284ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТДВ «»Міжнародна страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду завдану дорожньо - транспортною пригодою в розмірі 22835,03 грн., та суму вартості звіту про оцінку матеріального збитку в розмірі 2000,00 грн., а всього 24835 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять ) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко