Рішення № 100843082, 26.10.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1851/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20988545)

до відповідача Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56, код ЄДРПОУ 04056799)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 32118,45 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Михайличенко О.В. , в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: Гавриленко Є.В. , в порядку положень про самопредставництво

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про стягнення 32118,45 грн. витрат на допомогу по безробіттю.

Позовні вимоги Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ґрунтуються на вимозі повернути безпідставно виплачені як допомога по безробіттю кошти після поновлення зареєстрованого у позивача безробітного на його попередньому місці роботи на підставі рішення окружного адміністративного суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 27.07.2021 о 15:45; залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 27.07.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 08.09.2021 об 11:15. У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 08.09.2021, судове засідання 08.09.2021 об 11:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 20.09.2021 здійснено перехід розгляду справи №916/1851/21 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №916/1851/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №916/1851/21 на 11.10.2021 о 15:30.

02.08.2021 за вх.№20572/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, прийнятий судом до розгляду, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що позивачем не зазначено, на яку суму ОСОБА_1 було виплачено забезпечення та на яку суму її надавались соціальні послуги та які саме.

10.08.2021 за вх.№21265/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, прийнята судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на те, що за період перебування на обліку в статусі безробітної особи з 21.08.2020 по 09.12.2020, згідно з ч.2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 надавався комплекс безоплатних послуг: пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, інформаційні та консультаційні послуги, пов`язані з працевлаштуванням. Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22 та п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 отримувала матеріальне забезпечення (допомогу по безробіттю застрахованій особі з урахуванням страхового стажу), гарантоване державою. Саме видатки на допомогу по безробіттю за період з 21.08.2020 по 09.12.2020 склали 32118,45 грн.

11.10.2021 за вх.№26835/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 11.10.2021, за відсутності відповідача.

У підготовчому засіданні 11.10.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2021 об 11:45.

У судовому засіданні 26.10.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2021 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У підготовчі та судові засідання третя особа не з`явилась. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії участі у розгляді справи.

Справа №916/1851/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

21.08.2020 в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості зареєструвалась ОСОБА_1 , звільнена 20.07.2020 з останнього місця роботи - Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням штатної чисельності) відповідно до розпорядження Білгород-Дністровського міського голови №315-К від 20.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади - начальника управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради.

Наказом Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості НТ№200821 від 21.08.2020 безробітній ОСОБА_1 надано статус безробітного та 21.08.2020 призначено виплату допомоги по безробіттю з 21.08.2020 по 15.08.2021 відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 22, ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №420/8061/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до секретаря Білгород-Дністровської міської ради Грозова Віктора Васильовича, Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження №315-К від 20.07.2020 року про звільнення із займаної посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн. задоволено частково; визнано протиправним та скасовано розпорядження Білгород-Дністровського міського голови №315-К від 20.07.2020, за підписом Грозова В.В. , про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради; стягнуто з Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 21.07.2020 по 28.10.2020 у розмірі 62440 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в 18286,10 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Розпорядженням міського голови Білгород-Дністровської міської ради №555-к від 10.12.2020 «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді та призначення на іншу посаду» на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №420/8061/20, у зв`язку з тим, що рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 05.03.2020 №1152-УІІ «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Білгород-Дністровської міської ради, виконавчого комітету міської ради та виконавчих органів міської ради» управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради припинено шляхом реорганізації через приєднання до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради, а новостворений Департамент є правонаступником управління соціальної політики міської ради, керуючись п.20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради з 21.07.2020; призначено ОСОБА_1 на посаду директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради (четверта категорія посад) (код КП 1229,3) як особу, зараховану до кадрового резерву на зазначену посаду, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом з 11.12.2020; присвоєно ОСОБА_1 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад з 11 грудня 2020 року; встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг як особі, стаж служби в органах місцевого самоврядування та інших державних органах якої перевищує 10 років та надбавку за виконання особливо важливої роботи; в межах затвердженого фонду оплати праці з урахуванням доплати за ранг та вислугу років, з 11 грудня 2020 року; визначено виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 29 жовтня 2020 до 10 грудня 2020 року включно, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (зі змінами та доповненнями).

Наказом Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості НТ№210212 від 12.02.2021 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість», п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Наказом Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості №НТ210212 від 12.02.2021 безробітного ОСОБА_1 було з 10.12.2020 знято з обліку у Центрі зайнятості у зв`язку з поновленням зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу та прийнято рішення повернути кошти за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальне державне страхування на випадок безробіття».

Як вбачається з довідки Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості №300 від 24.06.2021 за період перебування на обліку з 21.08.2020 по 09.12.2020 року в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 (третя особа) отримала загальну суму допомоги по безробіттю у розмірі 32118,45 грн.

У листі від 15.04.2021 за вих.№641/01-41/06 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 32118,45 грн., яка відповідачем задоволена не була, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 31 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Згідно зі ст. 235 Кодексу законів про працю України, зокрема, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За приписами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов`язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

У відповідності до ч.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

За ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди необхідна наявність складу відповідного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (третя особа) працювала на посаді начальника управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради та отримувала заробітну плату в цій установі.

Після звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та отримання нею у встановленому законодавством порядку статусу безробітного, позивачем було виплачено третій особі 32118,45 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростовано жодним доказом.

Враховуючи вищевикладені обставини, встановлена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №420/8061/20, що набрало законної сили, незаконність звільнення третьої особи з посади створила підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення з відповідача на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а також створює підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача виплачених третій особі сум допомоги по безробіттю у розмірі 32118,45 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на недоведеність розміру виплачених третій особі сум, не приймаються господарським судом до уваги в якості підстави для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем доведено суду належними та допустимими доказами розмір виплачених третій особі сум виплат по безробіттю, окрім того, стягнутий рішенням окружного адміністративного суду середній заробіток за час вимушеного прогулу та виплачена позивачем третій особі допомога по безробіттю за своєю правовою природою є різними видами грошового забезпечення; чинним законодавством визначені підстави та порядок утримання із роботодавця сум виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з відповідача 32118,45 грн. виплаченої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено, викладені у відзиві на позов доводи відповідача в якості підстав для відмови у задоволенні позову спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості задовольнити повністю.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56, код ЄДРПОУ 04056799) на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, буд. 12, код ЄДРПОУ 20988545) до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; р/р UА668201720355459300700706402, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20988545, одержувач Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості 32118 /тридцять дві тисячі сто вісімнадцять/ грн. 45 коп. витрат на допомогу по безробіттю та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 05 листопада 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля