Рішення № 100842593, 11.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/87/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 Справа № 908/2290/21

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ», код ЄДРПОУ 16288428 (02002, м. Київ, вул. Митрополита А.Шептицького, 22-Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.», код ЄДРПОУ 13638750 (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 7)

про стягнення суми 26835,72 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.» суми 19539,09 грн. інфляційних втрат, суми 7296,63 грн. 3% річних, всього - загальної суми 26835,72 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2290/21, присвоєно номер провадження справи 9/87/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.10.2021 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Суд зазначає, що з 14.10.2021 по 17.10.2021 включно були неробочими днями (святкові та вихідні), в період з 18.10.2021 по 02.11.2021 включно суддя Боєва О.С. перебувала на лікарняному, у зв`язку із чим повний текст рішення складено на підписано 05.11.2021.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 18.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.» (Продавець) укладено договір поставки №30, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) кабельно-провідникову продукцію. 16.05.2017 ТОВ «КРОК Г.Т.» виставлено рахунок-фактуру №1680 на суму 1 650 060, 00 грн., який був оплачений 22.05.2017. ТОВ «ЕНЕЙ» направлено ТОВ «КРОК Г.Т.» лист від 22.05.2017 за вих. 24-б з проханням провести уточнення в платіжному дорученні від 22.05.2017 № 2007532309 на суму 1 650 060,00 грн. та вважати передоплатою по рахунку від 16.05.2017 №1680 суму у розмірі 1 648 86,89 грн., решту суми у розмірі 1673,11 грн. погашенням боргу по рахунку від 26.04.2017 №1495. Заперечень від відповідача щодо проведення уточнення та в платіжному дорученні на адресу Позивача не надходило. ТОВ «КРОК Г.Т.» поставлено лише 1,93 т кабелю ПБСМ1 70 на суму 424 615,44 грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.11.2017 року №3091 та товарно-транспортною накладною від 13.11.2017 року №1117. Отже відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань відповідно до умов Договору. На підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем, погашення заборгованості здійснювалося шляхом зарахування вартості кабельно – провідникової продукції по інших рахунках-фактурах, в межах та відповідно до умов Договору. Так, 25.10.2017 року зараховано суму 43 543,14 грн. в погашення боргу по рахунку від 01.09.2017 №2953. Згідно рахунку від 01.09.2017 №2953 Позивач повинен був бути поставити товар на загальну суму 164 666,40 грн. 19.09.2017 року ТОВ «ЕНЕЙ» проведено передоплату відповідно до рахунку №2953 в розмірі 115 266,48 грн. Відповідно до видаткової накладної №2879 від 25.10.2017 року ТОВ «КРОК Г.Т.» поставлено кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 158 809,62 грн. 25.10.2017 ТОВ «ЕНЕЙ» листом вих. №50-б звернувся до ТОВ «КРОК Г.Т.» з проханням проведення зарахування суми 43 543,14 грн. в погашення боргу по рахунку від 01.09.2017 №2953 від суми 1 648 386, 89 грн., перерахованих згідно платіжного доручення від 22.05.2017 №2007532309. Заперечень від відповідача щодо проведення зарахування боргу на адресу Позивача не надходило. 13.11.2017 року суму 1 110 600,38 грн. зараховано в погашення боргу по рахунку № 3704 від 13.11.2017. Згідно видаткової накладної від 13.11.2017 року № 3090 ТОВ «КРОК Т.Г.» поставлено товар на суму 1 110 600,38 грн. Отже, для вирахування заборгованості відповідача перед позивачем необхідно від загальної суми передплати по рахунку № 1680, яка складає 1648386,89 грн., відняти вартість фактично поставленої по даному рахунку кабельно-провідникової продукції, яка складає 424 615,44 грн., суму зарахування боргу по рахунку № 2953, яка складає 43 543,14 грн., та суму зарахування боргу по рахунку № 3704, яка складає 1 110 600,38 грн. Розрахунок заборгованості по рахунку №1680 за Договором: 1648386,89 - 424615,44 - 43543,14 - 1110600,38 = 69 627,93 грн. Позивачем 15.01.2021 направлено на адресу ТОВ «КРОК Г.Т.» претензію щодо погашення заборгованості в розмірі 69627,93 грн. ТОВ «ЕНЕЙ» до Господарського суду Запорізької області 06.05.2021 подано заяву про видачу судового наказу в порядку ст.147 ГПК України з вимогою про стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 69 627,93 грн., а також інфляційні втрати за весь час прострочення у розмірі 17 518,39 та три відсотки річних від простроченої суми 7 262, 29 грн. 11.05.2021 ТОВ «КРОК» перераховано кошти у розмірі 69 627,93 на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕНЕЙ» за платіжним дорученням від 11.05.2021 №828. Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ від 17.05.2021 у справі № 908/1313/21. Ухвалою господарського суду від 04.06.2021 на підставі заяви ТОВ «КРОК Г.Т.» скасовано судовий наказ від 17.05.2021 у справі № 908/1313/21 про стягнення з ТОВ «КРОК Г.Т.» на користь ТОВ «ЕНЕЙ» суми 69 627,93 грн. заборгованості, суми 17518,39 грн. інфляційних втрат, суми 1262,29 грн. – 3% річних та суми 227,00 судового збору. Беручи до уваги, що відповідач визнав суму заборгованості та погасив її, позивач отримав право вимоги до відповідача щодо стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення у розмірі 19539,09 грн. та трьох відсотків річних від простроченої в розмірі 7296,63 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 693 ЦК України, ст.193 ГК України.

01.09.2021 до господарського суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позов, з якого слідує наступне. Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх протиправними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, відповідно до умов договору поставки, укладеного 18.05.2016, відповідач являється продавцем кабельно-провідникової продукції. Обов`язком продавця являється поставка, а не сплата товару. У продавця продукції не виникають зобов`язання по його сплаті у певний строк. Позивачем не доведено які конкретно грошові зобов`язання та в який термін відповідач мав виконати. Позовна заява в якості доказів встановлення грошових зобов`язань відповідача містить посилання на Договір поставки №30 від 18.05.2016, твердження про укладення договору у спрощений спосіб (ч. 1 ст. 181 ГК України), посилання на власні листи із проханням проведення уточнень в платіжному дорученні, зарахування сум в погашення боргу, а також на усні домовленості погашення заборгованості шляхом зарахування вартості продукції по інших рахунках фактурах. Однак дані посилання та твердження не доказують наявності у відповідача зобов`язань по сплаті певної суми у конкретний строк. Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 13.11.2017 по 11.05.2021 року за сумою боргу 69627,93 грн. базується на некоректних даних щодо підстав та строків виникнення грошових зобов`язань відповідача перед позивачем. Сам факт визнання та сплати відповідачем в травні 2021 суми в розмірі 69 627, 93 грн. не встановлює певні строки для погашення цієї суми. Відповідно, за відсутністю встановлених строків погашення боргу, проведення будь якого розрахунку та стягнення інфляційних витрат та 3% річних вбачається неправомірним. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 14.09.2021, позивач стосовно заперечень відповідача зазначив, що сума заборгованості згідно розрахунку вказаного у позовній заяві, що складає 69627,93 грн. повністю визнається і підтверджується відповідачем в Акті звірки взаємних розрахунків між ТОВ «КРОК Г.Т.» і ТОВ «ЕНЕЙ» по Договору (Копія акту звірки від 01.11.2019 наявна в матеріалах справи). Враховуючи, що Акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «КРОК Г.Т.» і ТОВ «ЕНЕЙ» є документом, за яким підприємство звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність будь-яких зобов`язань підтверджується первинними документами (договорами, розрахунками тощо), саме такі первинні документи, як видаткова накладна від 13.11.2017 року № 3090, за якою ТОВ «КРОК Г.Т.» здійснено поставку не в повному обсязі в кількості 5,048 т на суму 1110600,38 грн., за передплатою здійсненою ТОВ «ЕНЕЙ» згідно рахунку №1680, який складає 1 648 386,89 грн., визначаються належними доказами проведення господарської операції, здійснення дій, виконання цивільних прав та обов`язків зі сторони позивача. Відповідач визнав заборгованість та добровільно сплатив лише суму 69627,39 грн., а частиною 2 статті 625 ЦК України закріплено, що боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

В запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 27.09.2021, відповідачем зазначено, що позивачем не спростовано доводів, наведених у відзиві на позовну заяву по справі №908/2290/21. Відповідь на відзив фактично дублює зміст позовної заяви та не доводить помилковість або протиправність позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву щодо відсутності правових підстав нарахування 3 % та інфляційних втрат за відсутності встановлених у законний спосіб грошових зобов`язань - як в частині конкретних сум так і строків здійснення платежів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “КРОК Г.Т.” (Продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ» (Покупець, позивач у справі) був укладений договір поставки № 30, відповідно до якого Продавець зобов`язався продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець – купити (прийняти та платити) кабельно-провідникову продукцію (Товар), кількість, асортимент та технічні характеристики яких визначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього Договору.

Продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари у строк зазначений у специфікаціях (п. 3.1 договору). Платежі за товари, що поставляються за цим Договором, узгоджуються окремо для кожної поставки згідно Специфікації на Дану поставку (п. 5.1 договору).

У Специфікації № 1 (Додаток №1 до Договору) сторони погодили поставку товару на загальну суму 3707516,70 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3 Специфікації сторони погодили умови оплати: Покупець сплачує передоплату розмірі 30% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця, та сплачує 70% вартості товару по факту поставки товару.

Згідно з п. 4 Специфікації №1 обумовлено, що Продавець поставляє товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати від Покупця у розмірі 30% від вартості товару, зазначеного в даній специфікації.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.9.1 Договору).

Відповідно до п. 9.2 договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.12.2017, строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2018 року.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2017 Договір поставки доповнено пунктом 5.5, згідно з яким визначено, що при перерахуванні коштів Покупець обов`язково вказує договір та рахунок-фактуру, згідно якої здійснюється платіж, а Постачальник зараховує кошти як оплату згідно вказаного Покупцем рахунку-фактури.

В пункті 3 додаткової угоди визначено, що інші умови договору поставки, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «КРОК Г.Т.» на підставі договору № 30 від 18.05.2016 були виставлені ТОВ «ЕНЕЙ» рахунки на оплату товару: № 1495 від 26.04.2017 на суму 2219,78 грн., № 1680 від 16.05.2017 на суму 1651884,00 грн., № 2953 від 01.09.2017 на суму 164666,40 грн.

Згідно з видатковою накладною № 1237 від 16.05.2017 ТОВ «КРОК Г.Т.» було поставлено позивачу товар на суму 2219,78 грн.

За платіжним дорученням №2007532309 від 22.05.2017 ТОВ «ЕНЕЙ» перераховано на рахунок ТОВ «КРОК Г.Т.» суму 1650060,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за кабель згідно рахунку № 1680 від 16.05.2017».

19.09.2017 року ТОВ «ЕНЕЙ» проведено передоплату відповідно до рахунку №2953 в розмірі 115 266,48 грн., що підтверджується копією банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи.

ТОВ «ЕНЕЙ» направлено ТОВ «КРОК Т.Г.» лист від 22.05.2017 вих. 24-б з проханням провести уточнення в платіжному дорученні від 22.05.2017 № 2007532309 на суму 1 650 060,00 грн. та вважати передоплатою по рахунку від 16.05.2017 №1680 суму в розмірі 1 648 386,89 грн., решту суми у розмірі 1673,11 грн. погашенням боргу по рахунку від 26.04.2017 №1495.

Враховуючи здійснену ТОВ «ЕНЕЙ» суму оплати згідно з платіжним дорученням №2007532309 від 22.05.2017 в розмірі 1650060,00 грн. (з якої суму 1673,11 грн. на підставі листа позивача зараховано в погашення суми боргу по рахунку №1495 від 26.04.2017), та суму 115266,48 грн. оплати проведеної 19.09.2017, позивачем на підставі виставлених рахунків було здійснено на користь ТОВ «КРОК Г.Т.» оплату за товар в загальному розмірі 1763653,37 грн. (1650060,00 – 1673,11) + 115266,48).

ТОВ «КРОК Г.Т.» було поставлено позивачу товар з видатковими накладними: №2879 від 25.10.2017 на суму 158809,62 грн., №3090 від 13.11.2017 на суму 1110600,38 грн., №3091 від 13.11.2017 на суму 424615,44 грн., всього - на загальну суму 1694025,44 грн.

Різниця між сумою здійсненої позивачем оплати та вартістю фактично поставленого відповідачем товару склала 69627,93 грн. (1763653,37 – 1694025,44).

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за договором №30 від 18.05.2016, який підписано Продавцем та Покупцем (головними бухгалтерами) та скріплено їх печатками, сторонами погоджено, що заборгованість ТОВ «КРОК Г.Т.» станом на 01 листопада 2019 складала 69627,93 грн.

Позивачем направлено на адресу ТОВ «КРОК Г.Т.» претензію за вих. № 426 від 11.01.2021 щодо сплати суми 69627,93 грн. заборгованості (копію претензії надано в матеріали справи), яка, як зазначив позивач, була залишена без відповіді.

Як вказав позивач у позовній заяві, 06.05.2021 до Господарського суду Запорізької області ним було подано заяву про видачу судового наказу в порядку ст.147 ГПК України з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 69 627,93 грн., а також суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/1313/21 (копія ухвали додана позивачем до позову) на підставі заяви ТОВ «КРОК Г.Т.» було скасовано судовий наказ від 17.05.2021, виданий за заявою ТОВ «ЕНЕЙ» про стягнення з ТОВ «КРОК Г.Т.» заборгованості у сумі 69 627,93 грн., інфляційних втрат у сумі 17518,39 грн., 3% річних у сумі 7262,29 грн. та 227,00 грн. судового збору .

Платіжним дорученням № 828 від 11.05.2021 ТОВ «КРОК Г.Т.» перераховано на рахунок ТОВ «ЕНЕЙ» суму 69627,93 грн. кредиторської заборгованості за договором № 30 від 18.05.2016.

На підставі вищевикладених обставин ТОВ «ЕНЕЙ» звернувся з позовом до господарського суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2290/21, з позовними вимогами про стягнення з ТОВ «КРОК Г.Т.» суми 19539,09 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2017 по квітень 2021 та суми 7296,63 грн. 3% річних за період з 13.11.2017 по 11.05.2021 включно, які нараховано за час прострочення повернення передплати на суму 69627,93 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ст. 15, ч. ст. 20 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до частини першої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 13, ч. ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

У відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Відповідно до ч.1 ст. 251, ч. 1 ст. 254 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В пункті 3.1 Договору поставки передбачено, що Продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари у строк зазначений у специфікаціях.

Згідно з п. 4 Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору поставки № 30 від 18.05.2016, визначено, що Продавець поставляє товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати від Покупця у розмірі 30% від вартості товару, зазначеного в даній специфікації. Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією специфікацією – 3707516,70 грн. з ПДВ (п. 1 специфікації).

Як встановлено судом вище, з урахуванням розміру попередньої оплати, здійсненої позивачем 22.05.2017 та 19.09.2017 на підставі виставлених відповідачем рахунків (розмір якої є більшим ніж 30% від вартості товару за специфікацією), та вартості товару фактично поставленого згідно з видатковими накладними, залишок здійсненої позивачем оплати, на яку поставка товару здійснена не була, склала 69627,93 грн.

Оскільки поставка товару на вказану суму у встановлений договором строк (протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати) не була здійснена, відповідач не мав правових підстав для утримання грошових коштів, тому повинен був повернути їх позивачу з наступного дня після спливу строку поставки.

Згідно з частиною 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 69627,93 грн. була перерахована відповідачем на рахунок позивача за платіжним дорученням № 828 від 11.05.2021.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої плати, вимоги позивача в частині нарахування 3% річних та втрат від інфляції є правомірними.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем надані в матеріали справи (додані до позову) документи, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги.

Відповідачем не надано достатньо обґрунтованих доводів та доказів проти заявлених позовних вимог; його заперечення, викладені у відзиві, спростовуються вищенаведеними обставинами та висновками суду.

При перевірці наданих позивачем розрахунків, судом прийнято до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування 3% річних, що не було враховано позивачем.

З огляду на вищезазначене, суд, здійснивши перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем у розрахунку граничного початкового періоду нарахування (з 13.11.2017) та максимального розміру відповідних нарахувань, дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача належить сума 7290,90 грн. 3% річних за період з 13.11.2017 по 10.05.2021 включно. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляться.

Перевіривши розрахунок інфляційний втрат за період з листопада 2017 по квітень 2021 включно, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі – в сумі 19539,09 грн.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК Г.Т.», код ЄДРПОУ 13638750 (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ», код ЄДРПОУ 16288428 (02002, м. Київ, вул. Митрополита А.Шептицького, 22-Б) суму 7290 (сім тисяч двісті дев`яносто) грн. 90 коп. – 3% річних, суму 19539 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та суму 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 52 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва