Рішення № 100837375, 05.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6919/21

Провадження № 2/755/3887/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П. розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб про поділ спільного майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: визнати грошові кошти в розмірі 198 000,00 грн, що знаходилися в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231 від 10.07.2014, спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; виділити у власність ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів, що знаходилися в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231 від 10.07.2014, що є спільною сумісною власністю, у розмірі 99 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 99 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 06.04.2000 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 10.07.2014 між відповідачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 198 000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 10.10.2014 та зобов`язується сплачувати проценти за його користування. Рішенням суду від 11.03.2016 шлюб між подружжям розірваний, однак вони не можуть дійти згоди щодо розподілу вказаних грошових коштів. Грошові кошти були набуті в період шлюбу, тому вони є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між ними у рівних частках.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2021 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.

14.05.2021 судом постановлено ухвалу про виправлення описки.

Копії вказаних ухвал суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї, що направлялися відповідачу за адресою його реєстрації, він не отримав, а конверт зі вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

Третя особа копії вказаних ухвал суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї отримала 04.06.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем копії ухвал суду в електронному вигляді було отримано шляхом доставки на електронну пошту, що була нею зазначена у позові у якості засобу зв`язку.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Інших заяв по суті справи, клопотань від сторін не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 06.04.2000 перебували у зареєстровану шлюбі, який був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2016 по справі № 755/2600/16-ц, що підтверджується витягом № 00028798365 від 05.12.2020 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалася адміністративна справа № 826/1185/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонере товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, який постановою суду від 30.03.2015 був задоволений повністю та визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 було задоволено апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 скасовано та прийнято нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 11.09.2019 прийнято постанову про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 . Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 826/1185/15 скасовано. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 року у справі № 826/1185/15 в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасовано. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 у справі № 826/1185/15 залишено в силі. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Олімпійська, буд. 4, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 2304 грн (дві тисячі триста чотири гривні).

Таким чином, остаточно за судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 у справі № 826/1185/15 було визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вказаним рішенням суду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.07.2014 між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (Банк) та Позивачем (Вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ВИГІДНИЙ АЛЬЯНС» №45231. Пунктами 1.1, 1.2 вказаного договору передбачено, що Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 198 000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 10.10.2014 та зобов`язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому пунктом 1.2 вказаного Договору. Процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 20,00 процентів річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладення цього договору становить 20,00 процентів річних. У підпункті 2.1.1 пункту 2.1 договору вказано, що Банк зобов`язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 Вкладнику та прийняти вклад. З платіжного доручення № TR.59534.754.208 від 10.07.2014 вбачається, що Позивачем на вказаний вкладний (депозитний) рахунок були перераховані кошти в розмірі 198000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст.60 СК України, що презюмується положенням ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За вимог ч.ч. 1-3 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

За вимог ч. 2 ст. 68 СК України розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, передбачено ст. 65 СК України.

За приписами ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11).

Зі змісту п.п. 22-24 вказаною Постанови Пленуму Верховного Суду України убачається, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з огляду на викладені норми чинного законодавства, в розрізі даного спору, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, згідно з якими здійснюється цивільно-правове регулювання суспільних відносин та які визначають характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, шанування прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства, турботи про власні інтереси, закріплення адекватного захисту права або інтересу, враховуючи те, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, суд вважає, набуті подружжям за час шлюбу грошові кошти в розмірі 198 000,00 грн, що знаходилися в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231 від 10.07.2014, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим вимоги позивачки про виділення у її власність Ѕ частини вказаних грошових коштів та їх стягнення з відповідача є правомірними та таким, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб про поділ спільного майна.

У порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки при зверненні до суду позивачка, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», пп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 980,00 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 36, 51, 60, 63, 70, 71, 104, 105, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 141, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ: 21708016, м. Київ вул. Січових Стрільців, 17) про поділ спільного майна - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 198 000,00 грн, що знаходилися в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231 від 10.07.2014.

Здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів, що знаходилися в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на підставі договору банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» за номером № 45231 від 10.07.2014, що є спільною сумісною власністю, у розмірі 99 000,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 908 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: