Ухвала суду № 100834462, 01.11.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3545/21

Ухвала

Іменем України

"01" листопада 2021 р. м. Калинівка

Слідча суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Калинівського відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мельника В.А., погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області Парфенюк І.І., у кримінальному провадженні № 12020020160000350, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31 жовтня 2021 року, кваліфікованому за ч. 2 ст. 345 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно непрацюючого, раніше судимого 20.06.2018 Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 05.12.2019, невідбутий строк покарання 1 рік 8 місяців і 6 днів

за участі учасників провадження

прокурора Парфенюк І.І.,

слідчого Мельника В.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Шалагінова В.В.,

встановила:

Слідчий СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мельник В.А. за погодженням з прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області Парфенюк І.І. звернувся до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12020020160000350 від 31.10.2021 за підозрою ОСОБА_1 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Зокрема, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 20.06.2018 Калинівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та 13.12.2019 рішенням Машівського районного суду Полтавської області на підставі ст. 81 КК України звільненим умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 8 місяців 6 днів, маючи незняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення. Так, 31.10.2021 о 02:25 год ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння і знаходячись в приміщенні ресторану «Венеція» по вул. Незалежності, 76 м. Калинівка Вінницької області поряд із ОСОБА_2 , який обіймає посаду поліцейського батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області та є працівником правоохоронного органу, який виконував свої службові обов`язки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання працівнику правоохоронного органу виконанню його службових обов`язків, які полягали у припиненні протиправної діяльності ОСОБА_1 , пов`язаної із виконанням законної вимоги працівника правоохоронного органу залишити приміщення вищевказаного ресторану в зв`язку із його закриттям, умисно кулаком лівої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_2 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу та садна слизової оболонки нижньої губи справа, які висновком експерта №119 від 31.10.2021 за ступенем тяжкості віднесені до легких тілесних ушкоджень.

В клопотанні слідчий посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення, існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків і потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення та недостатність менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_1 маючи непогашену судимість підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення із застосуванням насильства, вказане свідчить про неможливість визначення застави, оскільки перебування ОСОБА_1 на іншому запобіжному заході ставить під загрозу суспільство та окремих громадян від протиправних дій ОСОБА_1 , який належних висновків після перебування в місцях позбавлення волі не зробив.

31.10.2021 о 03:45 год ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

31.10.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

01.11.2021 року о 14 год. 00 хв. підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Шалагінову В.Г. вручені копія клопотання про застосування запобіжного заходу із додатками.

В судовому засіданні слідчий Мельник В.А., прокурор Парфенюк І.І. клопотання підтримали з наведених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шалагінов А.Г. щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, просив обрати менш суворий запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту. Доводи обґрунтовував тим, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених 1,3,5 ст. 177 КПК України у обсязі, який співвідноситься з запропонованим запобіжним заходом. Цілодобовий домашній арешт буде тим адекватним запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного і сприятиме запобіганню ризикам переховуватися від досудового слідства і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Водночас стороною обвинувачення не доведено наявність ризику незаконного спливу на потерпілого та свідків. Також просив врахувати, що ОСОБА_1 має непогашену судимість за необережний злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, має дружину, зареєстроване місце проживання, а негативна характеристика наведена у довідці виконавчого комітету Калинівської міської ради від 01.11.2021 №1447 є безпідставною. При цьому ОСОБА_1 визнає своє вину і щиро розкаюється у вчиненому.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника, заявив, що не має наміру ухиляться від слідства і суду та просив не позбавляти його волі.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно повідомлення про підозру від 31.10.2021 року ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється, а саме ОСОБА_1 будучи раніше судимим 20.06.2018 Калинівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та 13.12.2019 рішенням Машівського районного суду Полтавської області на підставі ст. 81 КК України звільненим умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 8 місяців 6 днів, маючи незняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення. Так, 31.10.2021 о 02:25 год ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння і знаходячись в приміщенні ресторану «Венеція» по вул. Незалежності, 76 м. Калинівка Вінницької області поряд із ОСОБА_2 , який обіймає посаду поліцейського батальйону Управління поліції охорони у Вінницькій області та є працівником правоохоронного органу, який виконував свої службові обов`язки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання працівнику правоохоронного органу виконанню його службових обов`язків, які полягали у припиненні протиправної діяльності ОСОБА_1 , пов`язаної із виконанням законної вимоги працівника правоохоронного органу залишити приміщення вищевказаного ресторану в зв`язку із його закриттям, умисно кулаком лівої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_2 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу та садна слизової оболонки нижньої губи справа, які висновком експерта №119 від 31.10.2021 за ступенем тяжкості віднесені до легких тілесних ушкоджень.

Як вбачається з клопотання і матеріалів, які його обґрунтовують, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчать зібрані в ході кримінального провадження докази, а саме: протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо під час вчинення злочину, висновок судово-медичної експертизи №119 від 31.10.2021, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Крім того, слідча суддя наголошує на тому, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Отже, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановила.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що орган досудового розслідування дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та конкретні обставини кримінального провадження.

Враховуючи особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, матеріальне становище, негативну характеристику за місцем проживання, ту обставину, що новий умисний злочин вчинено у незначний проміжок часу після закінчення умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного вироком суду покарання, слідча суддя доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 досить вірогідно з урахуванням наведеного може з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчою суддею встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 і 5 ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, у тому числі у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного, зокрема, його вік, сімейний стан те, що останній одружений, наявність житла, не спростовують доводи органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 і 5 ч. 1ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, слідча суддя погоджується з підставами клопотання слідчого щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , оскільки слідчий та прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідча суддя своїм рішенням повинна забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому, слідча суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо не визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , оскільки згідно приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України це є правом, а не обов`язком слідчого судді.

Натомість, враховуючи посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного, дають слідчому судді дійти висновку про застосування у даному випадку положень абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, має встановлюватися в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідча суддя бере до уваги обставини, встановлені ст. ст.177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у національній грошовій одиниці України, який у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_1 та виконанню останнім покладених на нього обов`язків, при цьому, врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Такий розмір застави, на думку слідчої судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідча суддя не вбачає.

З урахуванням вимог частини 3 та 5 ст. 115, ч.1 ст.197 КПК України слідча суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою тривалістю 60 (шістдесят) днів у межах терміну досудового розслідування, який слід обчислювати з моменту фактичного затримання 03 год. 45 хв. 31 жовтня 2021 року, тобто до 29 грудня 2021 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131,132,176-178,182-184,186,193-197,309,310,376,392,393,395КПК України, слідча суддя,

ухвалила:

Клопотання слідчого СВ Калинівського відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мельника В.А., погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області Парфенюк І.І., задоволити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 ( шістдесят) днів, строк якого рахувати з часу затримання з 03 год 45 хв 31 жовтня 2021 року, до 29 грудня 2021 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України у розмірі 20 (двадцяти ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: (UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування із потерпілим, свідками у кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.12.2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У решті клопотання відмовити.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника – адвоката Шалагінова В.Г. про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 03 листопада 2021 року.

Слідча суддя С.В. Ставнійчук