Ухвала суду № 100834211, 05.11.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/6902/21

ун. № 759/23102/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021 р. вищезазначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О.

Справа передана судді 12.10.2021 року.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки позивачем заявлено крім вимоги про розірвання шлюбу, вимогу про визначення місця проживання дитини, посилання позивача при обґрунтуванні підсудності її позовної заяви на ч. 1 ст. 28 ЦПК України є безпідставними, оскільки спір, що виник між сторонами щодо визначення місця проживання дитини.

Позивач у своїй заяві зазначає, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Кремінського району Луганської області,що підтверджується відомостями зазначених в копії паспорту ОСОБА_2 .

Отже, розгляд даного позову територіально підсудний Кремінському районному суду Луганської області.

Інші відомості, які б могли свідчити про правомірність розгляду позовної заяви саме Святошинським районним судом м. Києва позивачем не зазначені, а відповідні докази до позовних матеріалів не надані.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини слід передати на розгляд за підсудністю до належного суду, а саме до Кремінського районного суду Луганської області.

Керуючись ч. 2 ст.27, п. 1 ч. 1 ст.28, 31, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, передати за підсудністю до Кремінського районного суду Луганської області (92905, м. Кремінна, площа Красна, 5).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо ( частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя Н.О.Горбенко