Постанова № 10083262, 15.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р. справа № 2а-12873/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретарі< Призвище секретаря >

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Аврамченко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ-ОЙЛ”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання дій відповідача протизаконними та визнання недійсним повідомлення № 11854/10/28/013 від 22.04.2010р.

за участю представників позивача Давиденко К.Ю., Русанова С.В.

представника відповідача Мезенцева В.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АСИ-ОЙЛ” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій, а саме відмови у прийнятті декларації на додану вартість від 20 квітня 2010 року за березень 2010 року протизаконними та визнання недійсним повідомлення № 11854/10/28/013 від 22.04.2010р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, 20 квітня 2010 року ТОВ “АСИ-ОЙЛ” була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ. Позивачем було отримано квитанцію № 2 з відміткою “Документ прийнято на районному рівні”, тобто декларацію прийнято без зауважень та у встановлений строк. 28.04.2010р. позивачем поштою отримано повідомлення від 22.04.2010 року за № 11854/10/28-013, де зазначено, що податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2010 року № 9001249675 не визнана ДПІ, як податкова звітність. Із посиланням на абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вказаному листі зазначено, що нібито відсутні обов'язкові реквізити відмітки про додатки, тому податкова декларація не визнається як податкова декларація та не приймається. Наявність обовязкових реквізитів декларації була перевірена на стадії її прийняття, про що позивачеві була видана квитанція № 2. Таким чином відмова у прийнятті саме з цієї причини є безпідставною.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав викладених у запереченнях. Зазначає, що підставою для визнання декларації з ПДВ ТОВ «АСИ-ОЙЛ» за березень 2010р. від 20.04.2010р. не податковою було порушення абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», а саме не заповнено одне із полів (дод. 1 Розрахунок коригування сум ПДВ не заповнена підстава для коригування в р. 1 коригування податкових зобовязань ряд. 8 р. 2 коригування податкового кредиту ряд.16). За наслідками надання податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року позивачу була надана квитанція №2. На підставі викладеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю “АСИ-ОЙЛ” є юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29 червня 1999 року Серія А00 №301491.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДПІ у Київському районі м. Донецька та ТОВ “АСИ-ОЙЛ” був укладений договір від 16.11.2009р. № 640/28-013-02 про визнання електронних документів. Предметом зазначеного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу.

20 квітня 2010 року ТОВ “АСИ-ОЙЛ” була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ. Позивачем було отримано квитанцію № 2, у який зазначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 20 квітня 2010 року, та мається запис, що документ прийнято на районному рівні.

Відповідач 22 квітня 2010 року направив позивачу повідомлення № 11854/10/28-013, що зазначена податкова декларація не визнана, як податкова звітність, оскільки відстні обовязкові додатки, які передбачені порядком заповнення. У повідомленні відповідач посилається на абзац 5 підпунку 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначивши, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Такий порядок затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054.

Відповідно до цього Порядку декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків.

У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком.

З метою запровадження централізованої системи приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку Державною податковою адміністрацією України прийнято Наказ від 31 грудня 2008 року №827 “Про затвердження Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України” (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до підпункту 4.13.7 пункту 4.13. Методичних рекомендацій, у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку безпосередньо до Центру обробки електронних звітів останній, між іншим, перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту, перевіряє заповнення обовязкових реквізитів електронного звіту, формує другу квитанцію, завіряє її своїм електронним цифровим підписом та направляє її платнику податків. У підпункті 4.13.8 Методичних рекомендацій вказано, що факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції.

Таким чином, податковий орган, надсилаючи Квитанцію № 2, фактично підтверджує наявність всіх необхідних реквізитів декларації, у тому числі обовязкових додатків, про що свідчить відмітка “документ прийнято на районному рівні”, і як наслідок відсутність підстав у відповідача для невизнання податкової декларації позивача з підстав відсутності обовязкових реквізитів податкового документа.

З огляду на викладене, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька в даному випадку не діяла у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на не заповнення позивачем окремих рядків додатків до декларації, оскільки така підстава не зазначена у спірному повідомлені.

Крім того, таке посилання поряд з наданням суду роздруківки додатку, на який посилається відповідач свідчить про фактичне отримання цих додатків.

З вказаних підстав суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ-ОЙЛ” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій, а саме відмови у прийнятті декларації на додану вартість від 20 квітня 2010 року за березень 2010 року протизаконними та визнання недійсним повідомлення № 11854/10/28/013 від 22.04.2010р. задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, а саме відмову у прийнятті декларації на додану вартість від 20 квітня 2010 року за березень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» протизаконними.

Визнати недійсним повідомлення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (83007, м. Донецьк, вул. Жмури,1) від 22.04.2010р. № 11854/10/28-013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АСИ-ОЙЛ” (адреса реєстрації: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 108а, фактична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР,37, ЄДРПОУ 30500737) судові витрати з судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 червня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 21 червня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.