Постанова № 10083246, 22.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 р. справа № 2а-11254/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретарі< Призвище секретаря >

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Аврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про визнання неправомірними дій, визнання недійсними повідомлень № 105210010287101 від 02.02.2010р., № 105210010298612 від 23.02.2010р., № 105210010313327 від 26.02.2010р. та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені зі сплати за користування надрами у розмірі 14883,75 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 215700,00 грн.

за участю:

представника позивача Максимчука С.П.

представника відповідача Фортель М.Л.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до суду з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним повідомлень.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії по розподілу сплачених ДП «Селидіввугілля» 29.01.2009р. у сумі 5700,00 грн., 04.02.2010р. у сумі 10000,00 грн., 24.02.2010р. у сумі 200000,00 грн. поточних податкових зобовязань з плати за користування надрами на погашення податкового боргу та пені, визнати недійсними повідомлення № 105210010287101 від 02.02.2010р., № 105210010298612 від 23.02.2010р., № 105210010313327 від 26.02.2010р. та зобовязати внести зміни до картки особового рахунку шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені зі сплати за користування надрами у розмірі 14883,75 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 215700,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у лютому 2010р. ним були отримані від Красноармійської ОДПІ повідомлення, якими відповідач сповістив ДП «Селидіввугілля» про зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобовязань з плати за користування нардами на погашення податкового боргу та пені згідно з абзацом 2 п.п.16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: повідомлення № 105210010287101 від 02.02.2010р. про зарахування сплати податкового зобовязання з плати за користування надрами за 4-й квартал 2009р., сплаченого платіжним дорученням № 654 від 29.01.2009р., у сумі 5700, 00 грн. на погашення податкового боргу у сумі 4972,86 грн. на пені -727,14 грн., повідомлення № 105210010298612 від 23.02.2010р. про зарахування сплати податкового зобовязання з плати за користування надрами за 4 квартал 2009р., сплаченого платіжним дорученням № 831 від 04.02.2010р., у сумі 10000,00 грн. на погашення податкового боргу у сумі 8717,08 грн. та пені -1282,92 грн., повідомлення № 105210010313327 від 26.02.2010р. про зарахування сплати податкового зобовязання з плати за користування надрами за 1-й квартал 2010р., сплаченого платіжним дорученням № 1564 від 24.02.2010р. у сумі 200000,00 грн. на погашення податкового боргу у сумі 187126,31 грн. та пені -12873,69 грн.

Зазначає, що відповідач відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав посилаючись на Інструкцію «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», яка затверджена Наказом ДПА України від 11.06.03 №290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.03 за № 522/7843 вважає, що розподіл коштів на сплату пені не залежить від направлення платежу, який платник вказав у платіжному дорученні та просить суд в задоволені вимог відмовити.

Суд розглядає позовні вимоги щодо визнання повідомлень № 105210010287101 від 02.02.2010р., № 105210010298612 від 23.02.2010р., № 105210010313327 від 26.02.2010р. про розподіл сплаченої суми на погашення пені на загальну суму 14883,75 грн. у одному провадженні, оскільки відповідно до ст. 116 КАС України підставою для розєднання позовних вимог у окремі провадження є ускладненість чи сповільненість їх спільного розгляду. У даній справі суд не вбачає таких підстав.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Відповідно до розрахунку плати за користування надрами за 4-й квартал 2009р., 1-й квартал 2010р. у позивача виникли податкові зобовязання зі плати за користування надрами.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997 № 207/472/51/157 базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Позивачем у відповідності до зазначених приписів Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997 № 207/472/51/157 виконувалися зобовязання щодо сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобовязання зі плати за користування надрами 4-й квартал 2009р. та 1-й квартал 2010р. шляхом перерахування сум плати за користування надрами платіжними дорученнями № 654 від 29.01.2010р. у сумі 5700, 00 грн., № 831 від 04.02.2010р. у сумі 10000,00грн., № 1564 від 24.02.2010р. у сумі 200000грн.

Однак, відповідач вважаючи, що оплата була проведена не за поточні зобовязання, а за податковий борг, відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, згідно з вказаною нормою податковий орган здійснює розподіл отриманих сум, тобто має місце дія органу. Про результати такої дії платнику направляється інформація у вигляді повідомлення.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії ДПІ щодо розподілу отриманих сум.

Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобовязання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього. Такі наслідки тягнуть дії ДПІ щодо розподілу кошів в погашення основної суми боргу та пені.

Повідомлення не є підставою для розподілу отриманих сум. Воно виконує виключно інформаційну функцію та не обовязкове для виконання ким-небудь.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зважаючи на те, що повідомлення не носять обовязків характер, виконують виключно інформаційну функцію, визнання їх недійсними не поновить права позивача, які порушені діями із розподілу отриманих сум.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення відповідних позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про зобовязання відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом скасування нарахованої пені у сумі 14883,75 грн., то вони підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п. 16.1.1, п. 16.3.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем була нарахована пеня у розмірі 14883,75 грн., що підтверджується спірними повідомленнями та відомостями з особового рахунку позивача. Але платіжні доручення, на які посилається відповідач у повідомленнях не можуть свідчити про погашення боргу, у звязку з яким була нарахована пеня.

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, пеня нарахована у звязку з оплатою по платіжним дорученням № 654 від 29.01.2010р. у сумі 5700, 00 грн., № 831 від 04.02.2010р. у сумі 10000,00грн., № 1564 від 24.02.2010р. у сумі 200 000грн. податкового боргу, який виник на підставі розрахунку № 11092 за 1 півріччя 2009р. та податкового повідомлення-рішення « 0000911840 від 11.09.2009р.

Суд не приймає до уваги дані документи як докази погашення податкового боргу, з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні повідомлення, якими відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснив розподіл сплачених позивачем сум з плати за користування надрами та пені на загальну суму 14883,75грн.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме

законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Як вбачається з виписки банківського рахунку відповідача позивач сплачував податкові зобовязання з плати за користування надрами за 4-й квартал 2009р. та 1-й квартал 2010р.

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що наявні платіжні доручення не можуть бути доказами оплати податкового боргу.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені, останнє здійснене безпідставно.

З пункту 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 вбачається, що облікові операції скасування пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення. Тому суд вважає, що належним способом внесення змін до особового рахунку платника податку є скасування нарахованої пені.

За таких обставин, позовні вимоги про зобовязання відповідача скасувати нарахування пені у сумі 14883,75 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання неправомірними дій, визнання недійсними повідомлень № 105210010287101 від 02.02.2010р., № 105210010298612 від 23.02.2010р., № 105210010313327 від 26.02.2010р. та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені зі сплати за користування надрами у розмірі 14883,75 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 215700,00 грн. задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області по розподілу сплачених ДП «Селидіввугілля» 29.01.2009р. у сумі 5700,00 грн., 04.02.2010р. у сумі 10000,00 грн., 24.02.2010р. у сумі 200000,00 грн. поточних податкових зобовязань з плати за користування надрами на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області (85302, м. с. Красноармійськ, вул. Горького,1, ЄДРПОУ 22022924) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Селидіввугілля» ( 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) з плати за користування нардами шляхом скасування нарахуваної пені у розмірі 14883,75 грн.

У задоволені інших вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» ( 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 22 червня 2010р. Постанова виготовлена в повному обсязі 24 червня 2010р.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.