Рішення № 100832428, 05.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9674/21

2/357/4120/21

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 116998 вчинений 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення заборгованості за кредитним договором № 234947 від 15.11.2018 року у розмірі 26 612,96 грн. на користь ТОВ «Українські фінансові операції», судові витрати стягнути на користь позивача.

В обґрунтування позову вказував, що 30.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 26 612,96 грн. кредитним договором № 234947 від 15.11.2018 року. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не відповідає вимогам закону, порушено порядок його видачі, а також відсутні підстави для нарахування процентів.

17.08.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

26.08.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В матеріалах справи містяться відомості про отримання відповідачем і третьою особою копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками.

Будь-яких інших заяв (заперечень) від учасників справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.11.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Топ Кредит» укладено заявку-приєднання до примірного договору про надання коштів у позику в тому числі умовах фінансового кредиту № 234947 від 15.11.2018 року, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати грошові кошти в сумі 3000 грн., а позивач повернути вказані кошти, сплатити комісію та проценти.

Строк на який надається кредит з 15.11.2018 по 13.12.2018 року (п. 4.2. заявки-приєднання).

30.12.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис, реєстровий № 116998, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 234947 від 15.11.2018 року в період з 01.09.2020 року по 19.12.2020 року в сумі 26 112,96 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000 грн., простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 23 112,96 грн., суми плати за вчинення виконавчого напису - 500 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 26 612,96 грн.

На підставі вчиненого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2021 року № 64262431 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором від 15.11.2018 року в розмірі 26 612,96 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, у якому Главою 16 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п. 1.1 глави 16 цього Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 глави 16 Порядку передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2020 року у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).

За змістом оскаржуваного виконавчого напису, приватним нотаріусом констатовано про настання строку платежу за кредитним договором та прострочення платежів, при цьому період стягнення заборгованості з 01.09.2020 року по 19.12.2020 року.

Разом з цим, строк на який надається кредит з 15.11.2018 року по 13.12.2018, що визначено пунктом 4.2 заявки-приєднання №234947.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц, яким роз`яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім цього, вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував, що постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в судовому порядку визнана незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Наведене підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

У пункті 83 постанови від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: «Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса».

Отже, нотаріус та відповідач, звертаючись із заявою про вчинення виконавчого напису, наведені вище обставини не з`ясували, тому суд дійшов висновку про доведеність вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. за подання позову та 454 грн. заяви про забезпечення позову, всього 1 362 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 30.12.2020 року, зареєстрований в реєстрі № 116998, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 234947 від 15.11.2018 року з ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 1 362 грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса: вул. Загородня, буд. 15, офіс 313 м. Київ, код ЄДРПОУ: 40966896.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович адреса: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир, 10008.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов