Ухвала суду № 100830009, 01.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14439/20

Провадження по справі №1-кп/522/1747/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання – Маланчової В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 106 в м. Одесі в об`єднаному провадженні № 522/14439/20, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №120201600000000913 від 11.08.2020 року та №12019000000000032 від 11.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Антощука Є.М., Рудь А.О.,

заявника – ОСОБА_2 , та його представників – Євфімішина П.В., Бриленко К.Б.,

захисників обвинуваченої – Стоянова М.М., Мацко В.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває об`єднанане провадження №522/14439/20 за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях №120201600000000913 від 11.08.2020 року та №12019000000000032 від 11.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

До Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшла заява про визнання та залучення його до кримінального провадження як потерпілого в у кримінальному провадженні №12019000000000032 від 11.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

В судовому засіданні заявник та його представники, підтримали подану заяву та просили суд її задовольнити.

Прокурори у судовому засіданні не заперечували проти визнання ОСОБА_2 та залучення його як потерпілого в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачена та її захисники заперечували проти задоволення поданої заяви та просили відмовити заявнику.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд: вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у Справа № 439/397/17, поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий – це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.

Натомість, поняття «потерпілий» визначено кримінально-процесуальним законодавством. Так, ч. 1 ст. 55 КПК встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Поняття «потерпілий» у кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.

В поданій заяві ОСОБА_3 зазначив, що кримінальні правопорушення вчиненні ОСОБА_1 завдали йому значної моральної шкоди. Він зазнав значне занепокоєння, стрес, розчарування та відчуття несправедливості, які спричинили йому сильних душевних страждань, що призвело до гормональної дисфункції, патологічних змін серцево-судинної системи, системи травлення, порушення загального стану гомеостазу та психічної діяльності. Крім того, внаслідок вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 змушений брати участь у численних судових спорах та доказувати те, що він був законним виконувачем обов`язків ректора ОНМУ. Як наслідок, ОСОБА_3 перебуває у постійному психологічному напруженні, переживаннях та морально страждає, тому вважає себе потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України, які згідно доктрини кримінального права належать до формального складу.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 інкримінується несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 362 КК України, а також несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 362 КК України.

Разом з тим, в формулюванні обвинувачення не міститься будь-яких відомостей стосовно факту заподіяння шкоди діями, які інкримінуються ОСОБА_1 , а така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної шкоди, передбачена ч. 3 ст. 362 КК України, - відсутня.

Крім того, в судом встановлено, що під час досудового розслідування заявник ОСОБА_3 не звертався із аналогічною заявою про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, хоча з поданої ним заяви вбачається, що йому було відомо про існування вказаного кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження та формулювання обвинувачення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання та залучення його до кримінального провадження як потерпілого в об`єднаному провадженні №522/14439/20, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №120201600000000913 від 11.08.2020 року та №12019000000000032 від 11.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

Керуючись ст. 55, 314, 315, 372, 376 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання та залучення його до кримінального провадження як потерпілого в об`єднаному провадженні №522/14439/20, обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №120201600000000913 від 11.08.2020 року та №12019000000000032 від 11.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 362 КК України, – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси І.В. Циб