Рішення № 100827372, 02.11.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1223/21

Провадження № 2/697/493/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Наталія Григорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Наталія Григорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що позивачу із постанови старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Н.Г., яка надійшла за місцем проживання, було встановлено відкриття виконачого провадження №65523454 про стягнення із неї на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» коштів на суму 13833,11 грн. та стягнення з боржника боргу у розмірі 13833,31 грн.. Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Зокрема, приватний нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, оскільки нотаріально посвідчених договорів на таку суму вона ніколи не укладала ні з відповідачем, ні з іншими фіенансовими компаніями, які робили переуступку боргу. Пред`явлена до стягнення заборгованість не є безспірною, оскільки загальна сума боргу, вказана у виконавчому написі, є необгрунтованою, однак на даний час належним чином перевірити наведені ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суми заборгованості в розмірі 13833,11 грн. та самі нарахування неможливо в зв`язку з ненаданням будь-яких документів на підставі чого виникла заборгованість.

Крім того, всупереч ст. 88 Закону України «Про нотаріат», позивачу не було надіслано вимогу відповідача, а тому він не зміг надати свої заперечення щодо наявності боргу у зазначеному розмірі, а отже вимога не може бути визнана безспірною.

У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 21.01.2021 за №2156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 13833,11 грн..

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалою суду від 17.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спорощеного позовного провадження з повідомленнм сторін, витребувано у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича копії документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис №2156, вчинений 21.01.2021, у товариства з обмеженою відповідальності «ФІНПРОМ МАРКЕТ» копію договору факторингу, договору позики або кредитного договору та інші документи, що підтверджують право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.06.2021 заяву про забезпечення позову задоволено та з метою забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №65523454 від 23.05.2021 відкритому старшим державним виконавцем Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Наталією Григорівною, про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 21.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського округу Остапенком Є.М. за №2156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 13833,11 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про проведення врегулювання даного спору за участю судді - відмовити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, за наявними матеріалами у справі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Третя особа старший державний виконавець Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Наталія Григорівна у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, за наявними матеріалами у справі.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що 21.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» , якому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами відступлено право вимоги на підставі Договору обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18.10.2020, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/Р від 15.10.2020, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь", на підставі Договору факторингу № UA-EA-2018-06-22-000031-b від 09.08.2018, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 136845-49.7-14-2 від 08.12.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 , за період з

08.08.2018 по 21.01.2021 включно, суму у розмірі: 8663,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5119,53 грн.- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами;

- 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13833,11 грн..

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.М. від 23.05.2021 було відкрито виконавче провадження № 65523454 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с.7).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» визначено, що при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 2 Переліку, для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно з ст. 12 та ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що судом не встановлено факту отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

До того ж позивачем було надано до суду копію квитанцій про погашення заборгованості по кредиту, що в свою чергу ставить під сумнів наявність боргу у позивача.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, навпаки направлено заяву про визнання позову.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами в зв`язку з розглядом справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн. та позовної заяви в сумі 908,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні приписи зазначені в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, оскільки заява відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову , а саме у розмірі 908,00 грн. (908/2=454), та поданні заяви про забезпечення позову, а саме у розмірі 454,00 грн. (454/2=227), інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції (м.Київ) Власенко Наталія Григорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 21.01.2021 за № 2156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 13833,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Код ЄДРПОУ: 43311346, місце знаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. та 227,00 грн., а всього в сумі 681,00 грн.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову за квитанцією №ПН909 від 16.06.2021 в Канівському відділенні Акціонерного товариства "Комерційний індустріальний банк", що становить 454,00 грн.. та при поданні заяви про забезпечення позову за квитанцією №ПН913 від 16.06.2021 в Канівському відділенні Акціонерного товариства "Комерційний індустріальний банк", що становить 227.00 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий О . М . Льон