Ухвала суду № 100827371, 02.11.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2038/21

Провадження № 2/697/666/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенко Б.В.,

за участі секретаря судового засідання Дашковської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Швейна фабрика Лібовнера” про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Швейна фабрика Лібовнера” про стягнення середнього заробітку у сумі 113500 грн. за час затримки виплати заробітної плати.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2021, викликано сторони.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач ПАТ “Швейна фабрика Лібовнера” представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання за місцезнаходженням, проте на адресу суду повернувся конверт з довідкою пошти “адресат відмовився”.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань від 02.11.2021 на відповідача вбачається, що відносно відповідача ПАТ “Швейна фабрика Лібовнера” відкрито провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 18.10.2021 № 925/1198/21 Господарський суд Черкаської області.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Глава 2 ЦПК України визначає цивільну юрисдикцію до якої входить: предметна та суб`єктна юрисдикція; інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція.

Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Цивільне процесуальне законодавство виділяє кілька видів територіальної підсудності: загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність, договірна підсудність, територіальна підсудність.

Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, що перебуває у процедурі банкрутства встановлено статтею 7 КодексуУкраїни з процедур банкрстства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрстства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрстства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, зазначена норма Кодексу містить вказівку на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ та процесуальне правило про передачу справ, стороною в яких є боржник, незалежно від юрисдикції цього спору.

З огляду на положення чинного законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19.

Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.

Зі змісту, вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.

Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої відкрито процедуру банкрутства.

Указана норма ст. 7 Кодексу України з процедур банкрства кореспондується з положеннями пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарським судам підвідомчі справи у всіх майнових спорах з вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, зокрема у спорах про стягнення заробітної плати, та застосовується незалежно від суб`єктного складу сторін.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (пункт 13 частина дев`ята статті 30 ГПК України).

Отже, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без відкриття нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу № 2597-УІІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Швейна фабрика Лібовнера” про стягнення середього заробітку необхідно передати у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Черкаської області, в провадженні якого перебуває справа № 925/1198/21 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Швейна фабрика Лібовнера».

Суд вважає, що передача справи для подальшого розгляду від неналежного суду до належного суду відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) про право особи на справедливий суд.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст.ст. 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Швейна фабрика Лібовнера” про стягнення середього заробітку передати у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Черкаської області, у провадженні якого перебуває справа № 925/1198/21 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Швейна фабрика Лібовнера».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Суддя Б . В . Євтушенко