Постанова № 10082478, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-2761/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача представник за довіреністю Алексєєв В.В.,

від відповідача представник за довіреністю - Коновалова П.С.,

Обставини справи: ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, у якому просить визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000214001/0 від 25.01.10; № 0000214001/1 від 13.02.10р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами звітного періоду за грудень 2008 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування. Позивачем було прийняте рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, у звязку із чим, позивачем була подана податкова декларація. За результатами перевірки позивача відповідач дійшов висновку, що не встановлено місцезнаходження постачальників ВАТ "Фірма СЕЛМА" і сплати ними сум ПДВ до бюджету, в звязку з чим, відповідач дійшов до висновку про не підтвердження суми бюджетного відшкодування у розмірі 80266,45грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки зроблені у ході проведеної перевірки не ґрунтуються на законі. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту та визначені розміру бюджетного відшкодування, в звязку з чим вважає, що ним правомірно визначена та заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що податкові повідомлення рішення прийняті ним правомірно, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість», не можливо підтвердити в поданої позивачем декларації за грудень 2008р. ряд. 25.1 суму в розмірі 80266,45грн. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.48).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 30.05.1997 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 431535 (а.с.35), статуту ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА”, затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” від 19 жовтня 2007 року (а.с. 27-34).

Відповідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/921 від 13.06.2007 року ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” станом на 13.06.2007 року знаходиться на обліку в ЄДРПОУ (а.с.36).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №00396729 ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” зареєстровано платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с. 37).

15.01.10р. Спеціалізованою державною податковою інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ АФ "Слобода - 92" з ТОВ "Металтехзбуд СМВ" (ЄДРПОУ 33500263), який є безпосереднім постачальником ВАТ "Електромашино-будівельний завод "Фірма "Селма" з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування у грудні 2008 року, за результатами якої складений акт № 2/40-1/20732066 від 15.01.10 (далі акт перевірки) (а.с. 18-20).

Зазначеною перевіркою встановлено, що згідно відповіді Харківської ОДПІ вх. №5484/7 від 08.04.09, довідка № 1147/16/14111795 від 06.04.09 ТОВ АФ "Слобода - 92" діюче підприємство і дійсно реалізувало провід, проволоку ВАТ "Фірма СЕЛМА" по вказаної у запиті податковим накладним і є посередником. Виробником відвантаженої продукції є ТОВ "Металтехзбуд", м. Київ.

Також, зазначеним актом перевірки встановлено, що згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вх. № 400/7 від 22.12.09 про неможливість проведення перевірки ТОВ "Металтехзбуд" у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною та фактичною адресою.

Відповідач в акті вказав, що зазначене унеможливлює підтвердити взаємовідносини між підприємствами та сплату ПДВ до Державного бюджету України за жовтень 2008р. ТОВ "Металтехзбуд".

З акту перевірки вбачається, що відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у грудні 2009 обумовлено не підтвердженням сплати ТОВ "Металтехзбуд" сум ПДВ до бюджету.

Відповідно до акту перевірки (а.с.20), відповідач зробив висновок, що на порушення п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.10 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», неможливо підтвердити в ряд. 25.1 Декларації за грудень 2008р. суму 80266,45грн.

При цьому в акті також вказано, що сума у розмірі 80266,45грн. вважається не підтвердженою, а такою, що необхідно віднести до складу відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд. 26 Декларації).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000214001/0 від 25.01.10р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 80266,45грн. (а.с.8).

За наслідком розгляду скарги позивача на податкове повідомлення рішення, скарга залишена без задоволення, а відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000214001/1 від 13.02.10р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 80266,45грн. (а.с.9).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N168/97-ВР (далі Закон України №168, податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до положень п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом досліджено суму податку, фактично сплачену ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у грудні 2008 року.

Суми податку на додану вартість були фактично сплачені ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” постачальнику ТОВ АФ "Слобода - 92", зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та були перераховані на розрахункові рахунки продавця. Цей факт підтверджується накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с.70-83).

Суд підкреслює, що спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість». Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість, насамперед, слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту і не суперечать спеціальному Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Суд також зазначає, що пункт 7.5 статті 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює кореляції між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість, що свідчить про необґрунтованість позиції про обовязковість включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість залежно від сплата цих сум до Державного бюджету України.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 80266,45грн. та виконання ним усіх передбачених законом умов щодо отримання відшкодування.

Суд також вказує, що відповідно до акту перевірки (а.с.20), відповідач вказав на те, що сума бюджетного відшкодування, заявлена ВАТ «Фірма «Селма» у грудні 2008р., в розмірі 80266,45 грн., на розрахунковий рахунок, вважається не підтвердженою, а такою, що необхідно віднести до складу відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (ряд. 26 Декларації).

При цьому, діюче законодавство не надає повноважень контролюючому органу визначати та встановлювати, у який з вказаних способів платнику необхідно розподіляти суму сформованого податкового кредиту, а також не надає повноважень щодо самостійного віднесення суми податкового кредиту з рядку 25.1 податкової декларації з ПДВ (сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) до рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що висновки зроблені відповідачем за наслідком перевірки суперечать вимогам діючого законодавства, є необґрунтованими, в звязку з чим прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 20.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000214001/0 від 25.01.10р. та №0000214001/1 від 13.02.10р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинний завод «Фірма СЕЛМА» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 - А, ЄДРПОУ 20732066) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Маргарітов М.В.