Рішення № 10082317, 18.02.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-772

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Троян Н.М.,

при секретарі Бондаренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту морського та річкового транспорту про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в листопаді 2009 року звернулась до відповідача з вищезазначеним позовом і просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.09.2008 року по 29.09.2009 року.

В позові послалась на ті обставини, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва було винесено постанову № 5\365 за її адміністративним позовом до відповідача про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якою задоволено її вимоги, поновлено на роботі у відповідача та стягнено заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 15747 грн.

03.12.2008 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду вищезазначене рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

09.07.2009 року ухвалою Вищого адміністративного суду, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В позові зазначила, що відповідно до вимог діючого трудового законодавства України передбачено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь працівника, якщо його заява про поновлення на роботі, розглядалась більше одного року не з вини працівника, то орган який розглядає трудовий спір виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В позові вказала, що її позовна заява розглядалась більше одного року не з її вини, тому просить задовольнити її вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, посилаючись на ті обставини, що позивачці 08.11.2008 року виповнилось 55 років і вона відповідно до норм ч.1 ст. 23 Закону України «Про державну службу» не пройшла погодження у Головному управлінні державної служби, щодо продовження терміну перебування на державній службі.

В судовому засіданні представник відповідача надала наказ № 1 від 12.02.2010 року, згідно з яким позивачку було звільнено з посади провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку з 10 листопада 2008 року у звязку з виходом на пенсію відповідно до вимог ст. 38 КЗпП та ст. 23 Закону України «Про державну службу», тому просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає встановленими наступні обставини по справі.

Судом встановлено, що позивачка наказом № 98-к від 11.06.2003 року була прийнята з 11.06.2003 року на посаду провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, та їй було присвоєно 10 ранг державного службовця.

18.07.2007 року позивачка, наказом № 109-к була звільнена з вищезазначеної посади у звязку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоровя відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року ОСОБА_1 була поновлена на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку Державного департаменту морського та річкового транспорту з 18.07.2007 року та стягнуто на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу (а.с. 3-4).

03.12.2008 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду вказана постанова була скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 5-6).

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачка його оскаржила до Вищого адміністративного суду України.

09.07.2009 року ухвалою Київського апеляційного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2009 року була залишена без змін (а.с. 10-11).

Наказом № 1-к від 12.02.2010 року позивачку було поновлено на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку з 18.07.2007 року.

Цим же наказом позивачку було звільнено з вказаної посади з 10.11.2008 року у звязку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України та ст. 23 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно наданої довідки про середню заробітну плату позивачки (а.с. 30) та розрахунків позивачки сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 14656 грн. 86 коп. (а.с. 12), яка відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України підлягає стягненню на користь позивачки, оскільки спір позивачки про поновлення її на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку Державного департаменту морського і річкового транспорту розглядався більше одного року не з вини позивачки.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що середній заробіток позивачки підлягає виплаті тільки за період до виповнення її 55 років, оскільки вона досягла граничного віку державного службовця судом не приймаються до уваги, так як ст. 235 КЗпП України передбачено виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу при поновленні на роботі працівника.

Позивачку було поновлено на роботі наказом від 12.02.2010 року, з 18.07.2007 року. За цей період позивачка не працювала та не мала джерела доходів і знаходилась у важкому матеріальному становищі з вини відповідача.

При зазначених обставинах суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимоги позивачки.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

Керуючись ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 11, 15, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої: АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.09.2008 року по 29.09.2009 року в розмірі 14656 грн. 86 коп. з Державного департаменту морського та річкового транспорту, юридична адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, розрахунковий рахунок 35220001005083 в Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, ЕДРПО 36470242, а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1465 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: