Постанова № 10082204, 14.06.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.06.2010 р.                                                             справа №9/76

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Хоменко О.М., довір. б/н від 08.04.2010р., від відповідача:Сліпенко Т.М., довір. №297 від 01.03.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" м.Киів на рішення

господарського суду Донецької області

від15.03.2010 року

по справі№ 9/76

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" м.Киів

дотовариства з обмеженою відповідальністю ПФ "Волноваська" с.Рибинське

простягнення 2 953 405, 20 грн.

У судовому задісанні 08.06.2010р. було оголошено перерву на 14.06.2010р. на 13 год. 10 хв. Господарський суд Донецької області (суддя Марченко О.А.) рішенням від 15.03.2010р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська”, с.Рибінське та стягнув з відповідача пеню в розмірі 25968грн.02коп., 3% річних в розмірі 3494грн.66коп. і інфляційні витрати в розмірі 6541грн.29коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2540грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 13грн.96коп.

Припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 218042грн.98коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення обгрунтовано частковою доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник вказує на необгрунтований висновок суду, що факт отримання рахунків по сплаті лізингових платежів, є підставою виникнення зобов”язання по оплаті, згідно умов договору фінансового лізингу, тому оскільки відповідач зазначених рахунків не отримав, не настав строк оплати за цим договором і відмовив в задоволенні позовних вимог, всупереч нормам ст.6, ч.2 ст.11, ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст.11, 530 ЦК України.

Крім того, заявник зазначає, що суд відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 697737,48грн. через відмову у задоволені вимог щодо стягнення основного боргу, не дослідив того факту, що відповідна сума штрафу була нарахована за порушення відповідачем приписів п.п. 8.1.6 та 17.1.2 договору фінансового лізингу.

Відповідач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, залишивши без змін рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м.Київ, звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська”, с.Рибінське, Волноваський район, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 2953405грн.20коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2817572грн.18коп. та пені в розмірі 135833грн.02коп., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на договір фінансового лізингу №060-06/2008 від 06.06.2008р., додатки №1/1, 2/1, 3/1, 4/1 до даного договору, додаткову угоду №1 від 26.09.2008р., договір купівлі-продажу №В-060/06/08 від 09.06.2008р., додаток №1 до даного договору, видаткову накладну №НВ-0000227 від 25.06.2008р., акт приймання-передачі предмету лізингу від 25.06.2008р., рахунки №91 від 20.01.2009р., №385 від 20.02.2009р., №586 від 18.03.2009р., №925 від 22.04.2009р., №1490 від 20.05.2009р., №1842 від 22.06.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м.Київ (далі-Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська”, с.Рибінське (далі-Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №060-06/2008 (далі-Договір) з додатками №1/1 „Специфікація”, 2/1 „Умови фінансування”, 3/1 „Акт прийому-передачі №060/1 до Договору”, 4/1 „Графік лізингових платежів” та додатковою угодою №1 від 26.09.2008р. до вказаного договору.

Як вбачається, укладений Договір, з якого виникли цивільні права та обов"язки сторін, за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України "Про фінансовий лізинг", а також статей 806-809 Цивільного кодексу України та статті 292 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.1.1 Договору лізингодавець приймає на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у специфікації) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов`язань, або до припинення його дії в порядку, встановленому цим договором або законом.

Відповідно до додатку №1/1 “Специфікація” до Договору, предметом лізингу є кліткове обладнання для утримання курей несучок типу БК-143.00.00.000 в кількості 6 (шість) комплектів. Один комплект обладнання включає:

-          системи поїння з вузлом водопідготовки;

-          пружинних транспортерів подачі корму в кормороздавальні жолоби;

-          системи роздачі корму по кліткових батареях;

-          системи стрічкового послідовидалення з транспортером прибирання посліду з пташника та похилого транспортера для вивантаження посліду на транспортний засіб;

-          системи збирання яєць;

-          системи вентиляції.

Всього кількість голів птиці –419616 голів (а.с. 25-26 т.1).

Продавцем предмету лізингу є ЗАТ “Агромаш-ІФ” м.Івано-Франківськ.

09.06.2008 року Лізингодавець, уклав договір купівлі-продажу №В-060/06/08 з ЗАТ “Агромаш-ІФ", за участю Лізингоодержувача ТОВ “Птахофабрика “Волноваська” (а.с. 32-39 т.1).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору купівлі-продажу, продавець (ЗАТ “Агромаш-ІФ”) зобов'язується передати у власність покупця (Лізингодавця), покупець оплатити, а Лізингоодержувач прийняти обладнання згідно додатку №1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього Договору (далі - обладнання).

Згідно видаткової накладної №НВ-0000227 від 25 червня 2008р., лізингодавець оплатив ЗАТ “Агромаш-ІФ” обладнання, загальною вартістю 17443437,12грн.

За актом приймання-передачі предмета лізингу від 25.06.2008р., підписаного та скріпленого печатками ЗАТ “Агромаш-ІФ”, ТОВ “ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” та ТОВ ПФ “Волноваська”, продавець передав у власність покупця (лізингодавця), а лізингоодержувач прийняв за Договором предмет лізингу.

Згідно додатку №3/1 до Договору “Акт прийому-передачі №060/1 від 25.06.2008р.”, Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв предмет лізингу (а.с. 28 т.1).

Порядок розрахунків сторін за договором фінансового лізингу сторони урегулювали в розділі 3 Договору.

Пункт 3.6 договору сторони виклали в редакції додаткової угоди №1 від 26.09.2008р. (а.с. 40-41 т.1), відповідно до якої Лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання Додатку №4 (Графіку платежів). В подальшому Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі згідно виставленим йому рахункам в українській гривні, які можуть корегуватись відповідно до п.п. 3.11, 3.14 цього Договору.

В пункті 3.6 також наведено формулу, за якою розраховуються Лізингові платежі та винагорода Лізингодавця.

Відповідно до п. 3.2 Договору Лізингоодержувач зобов"язується своєчасно сплачувати Лізингодавцю всі передбачені даним Договором платежі.

Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі, зазначені в Графіку платежів, щомісяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв"язку. Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу рахунки за 3 (три) дні до Дати платежу (п. 3.4 Договору).

Підставою позовних вимог ТОВ “ХЮПО-АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” зазначив неоплату Лізингоодержувачем рахунків за період з 20.01.2009 по 22.06.2009р. на загальну суму 2953405,2грн., в т.ч. 135833,02грн. пені, передбаченої п.п. 3.16, 3.17 Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення грошового зобов"язання, від суми заборгованості і нараховується до дня, коли Лізингоодержувач повністю сплатить прострочене грошове зобов"язання.

В матеріалах справи наявні рахунки за Договором лізингу, за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, додані до позовної заяви, а саме:

1.          Рахунок №91 від 20.01.2009 року на 529 217грн.69коп.;

2.          Рахунок №385 від 20.02.2009 року на 529 686грн.85коп.;

3.          Рахунок №586 від 18.03.2009 року на 513070грн.18коп. - основного боргу та пеня 9042грн.07коп.;

4.          Рахунок №925 від 22.04.2009 року па 524 544грн.18коп. - основного боргу та пеня 23 662грн.56коп.;

5.          Рахунок №1490 від 20.05.2009 року на 513 595грн.21коп. - основного боргу та пеня 63106грн.35коп.;

6.          Рахунок №1842 від 22.06.2009 року на 518632грн.78коп. - основного боргу та пеня 40022грн.04коп. (а.с. 42-47 т.1).

Заявою від 22.10.2009р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором фінансового лізингу, станом на 12.10.2009р. в загальній сумі 5733251,51грн., в т.ч. пені, 3% річних та індексу інфляції, з врахуванням рахунків, направлених після звернення до суду з позовом, зокрема:

Рахунок на оплату № 2210 від 21.07.2009 року, який включає відшкодування частини вартості предмета лізингу за 13 лізинговий період – 218042грн. 98коп., винагороду лізингодавця – 300460грн.51коп. та пеню – 50770грн. 54коп., а всього на загальну суму 569 274грн.03коп.;

Рахунок на оплату №2606 від 25.08.2009 року, який включає відшкодування частини вартості предмета лізингу за 14 лізинговий період – 218042грн.98коп., винагороду лізингодавця –352 378грн.73коп. та пеню – 57608грн.12коп., а всього на загальну суму 628029грн. 83коп.;

          Рахунок па оплату № 2990 від 23.09.2009 року, який включає відшкодування частини вартості предмета лізингу за 15 лізинговий період – 218042грн. 98коп., винагороду Лізингодавця 361984грн.01коп. та пеню – 54528грн. 66коп., а всього на загальну суму 634555грн.65коп. (а.с. 107-112 т.1).

          Судом заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду, але у їх задоволенні судом відмовлено. При цьому крім відсутності доказів направлення відповідних рахунків Лізингоодержувачу, суд послався на те, що зобов"язання відповідача щодо оплати вказаних рахунків виникає вже в процесі розгляду справи, тобто право позивача не було порушено в цій частині на момент звернення з позовом, що за висновком суду суперечить ст.1 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порушення права як підставу для звернення з позовом до господарського суду.

          Господарський суд, пославшись на те, що позивачем не надано суду доказів надіслання відповідачу рахунків, долучених до матеріалів справи, відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу пені, 3% річних та інфляційних витрат, оскільки, на його думку, строк оплати згідно умов договору не настав.

          Колегія суддів не може погодитись в повній мірі з таким висновком з врахуванням наступного.

          Відповідно до Договору Лізингоодержувач щомісяця відповідно до Графіку лізингових платежів (додаток №4/1 до Договору) сплачує відшкодування частини вартості предмету лізингу та винагороду лізингодавця.

          Дійсно, пунктом 3.6 Договору в редакції додаткової угоди від 26.09.2008р. сторони визначили, що лізингові платежі Лізингоодержувач сплачує згідно виставленим йому рахункам в українській гривні, які можуть корегуватись згідно п.п. 3.11 та 3.14 Договору.

          Розраховується лізинговий платіж за формулою:

=(PIn+RVn-1*Ir)*Rnbu*Knbu,

LP - Лізинговий платіж, грн.

PI - сума відшкодування частини Вартості Предмета лізингу в доларах США, визначена у Графіку платежів

RV - Залишкова вартість Предмета лізингу в доларах США, визначена у Графіку платежів

Ir - Відсоткова ставка,%

n - номер Лізингового періоду

Rnbu - офіційний обмінний курс гривні до долару США, встановлений НБУ, що зазначений в Графіку платежів та використовувався для розрахунку Лізингових платежів. В тому випадку, якщо офіційний обмінний курс гривні до долару США, встановлений НБУ, зазначений в Графіку платежів та використовувався для розрахунку Лізингових платежів, менший за курс ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", що використовувався для розрахунку Залишкової вартості Предмета лізингу, Лізингодавець має право для розрахунку Лізингового платежу використовувати значення курсу ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", що використовувався для розрахунку Залишкової вартості Предмета лізингу.

Knbu - коефіцієнт, що розраховується як співвідношення офіційного обмінного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, на дату виставлення рахунку до офіційного обмінного курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, на дату підписання Графіку платежів (або курсу ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", що що використовувався для розрахунку Залишкової вартості Предмета лізингу у випадку, передбаченому цим пунктом Договору). У випадку, якщо коефіцієнт Knbu на дату виставлення Лізингодавцем рахунку є меншим за 1 (одиницю), то для цілей розрахунку Лізингового платежу вважається, що коефіцієнт Knbu дорівнює 1 (одиниці)(а.с. 40 т.1).

          Таким чином, Лізингоодержувач позбавлений можливості самостійно визначити розмір винагороди Лізингодавця, оскільки винагорода є різницею між сумою лізингового платежу та сумою відшкодування частини вартості предмета лізингу, визначеною у Графіку платежів та розраховується за формулою:

LFn=LPn-PIn, де

LF - винагорода Лізингодавця (проценти або комісії) грн.;

LP - сума Лізингового платежу, грн.;

PI - сума відшкодування частини вартості предмета лізингу у гривнях, визначена у Графіку платежів;

n - номер Лізингового періоду.

          Тому, можна погодитись з тим, що без отримання рахунку у Лізингодавця не виникає обов"язку та можливості сплатити винагороду Лізингодавця.

          З врахуванням викладеного, ненадання рахунку, передбаченого п.п. 3.4, 3.6 Договору є відкладальною умовою в розумінні ст.212 ЦК України та тягне наслідки, передбачені ч.2 ст.613 ЦК України, а саме, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов"язок, виконання зобов"язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

          Втім, це не стосується сплати суми відшкодування частини вартості предмета лізингу, визначену у Графіку платежів, як незмінну суму - 218042,98грн. з врахуванням ПДВ 20% та із зазначенням строку платежу - 25 число щомісяця.

          Графік лізингових платежів, як додаток №4/1 до Договору, підписаний сторонами і є обов"язковим до виконання і для сплати Лізингоодержувачем суми відшкодування частини вартості предмета лізингу, отримання Рахунку не є необхідною умовою.

          За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню за період з лютого по вересень 2009р. в загальній сумі 1744343,84грн. з нарахуванням 3% річних в сумі 34 695, 72 грн. та індексу інфляції в сумі 104 660, 63 грн. Сума відшкодування частини вартості предмета лізингу за рахунком № 91 від 20.01.2009р. відповідачем була сплачена під час розгляду спору.

          При цьому припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 218042,98грн. та щодо задоволення позову в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені за Рахунком № 91 від 20.01.2009р., колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, оскільки матеріалами справи доведено отримання Лізингоодержувачем зазначеного Рахунку.

          Щодо висновку господарського суду про відсутність належних доказів направлення Лізингодавцем рахунків на виконання умов п.3.4 Договору, колегія суддів вважає його обгрунтованим.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В позовній заяві та поясненнях позивач посилається на направлення рахунків на електронну адресу відповідача, що на його думку підтверджується листуванням - а.с. 132-136 т.1. Господарським судом зазначені листи обгрунтовано не прийнято як належні докази направлення рахунків, оскільки вони не відповідають вимогам ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України (не завірені належним чином копії), та не грунтуються на умовах Договору, відповідно до якого рахунки мають направлятись на електронну адресу Лізингоодержувача, визначену в Договорі, або факсімільним зв"язком (п.3.4).

          В договорі сторони електронну адресу не визначили, але врегулювали порядок взаємного повідомлення в розділі 20 Договору, відповідно до якого " всі взаємні повідомлення Сторін, пов"язані з виконанням Договору, надаються в письмовому вигляді, за вказаними у Договорі адресами або за іншою адресою, про що одна з Сторін Договору письмово повідомила іншу сторону Договору. Термінові повідомлення можуть передаватися за допомогою апарата факсимільного зв"язку або електронного зв"язку через мережу Інтернет з наступним підтвердженням у письмовому автентичному вигляді. Обмін документами та взаємними повідомленнями здійснюється в письмовому вигляді за допомогою апарата факсимільного зв"язку або електронного зв"язку через мережу Інтернет з наступним підтвердженням у письмовому автентичному вигляді" (а.с. 23 т.1).          

          За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що належних доказів направлення рахунків Лізингоодержувачу до звернення з позовною заявою та заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач суду не надав, тому відсутні підстави вважати, що його право на оплату за Договором в цій частині було порушено відповідачем.

          Заявою від 22.10.2009р. позивач не тільки збільшив розмір позовних вимог, але і заявив додаткову вимогу про стягнення штрафу в розмірі 697737,48грн. за порушення Лізингоодержувачем п.п. 8.1.6 та 14.1 Договору, посилаючись на п.17.1.2 Договору.

          Така вимога заявлена та прийнята судом першої інстанції до розгляду безпідставно, оскільки відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          При цьому під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п.п. 3.7 роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в редакції роз"яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609.

          Оскільки виправлення цього процесуального порушення на стадії апеляційного провадження неможливо, колегія суддів перевіряє рішення суду в цій частині на загальних підставах і погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні цієї вимоги, оскільки дійсно, позивач не навів будь-яких доводів та не надав доказів порушення відповідачем п.п. 8.1.6 та 14.1 Договору. Обов"язок доведення та обгрунтування позовних вимог згідно Господарського процесуального кодексу України, покладено на позивача.

          Доводи апеляційної скарги щодо необов"язковості направлення Лізингоодержувачу рахунку, для виникнення у останього зобов"язання з оплати лізингових платежів, колегія суддів враховує частково з підстав, викладених в постанові.

          Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не були розглянуті та не з"ясовувались факти порушення Лізингоодержувачем умов Договору як підстави для стягнення штрафу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обгрунтування та доведення позовних вимог покладено на позивача.

          Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційн-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.           

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м.Київ - задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2010р. частково скасувати.

          Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

          "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” (за адресою: с.Рибінське, Волноваський район, Донецька область, 85735, р/р 260080101024 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 30942418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” (за адресою: вул. Польова, буд.24 д, м. Київ, 03056, р/р 2600615638 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 35378830) основний борг в сумі 1 744 343 грн. 84 коп., пеню в розмірі 25968 грн. 02коп., 3% річних в розмірі 38 190 грн. 38коп. та інфляційні витрати в розмірі 111 201 грн. 92 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 19 197грн. 04коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105грн. 47коп."

          В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2010р., залишити без змін.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” (за адресою: с.Рибінське, Волноваський район, Донецька область, 85735, р/р 260080101024 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054, код ЄДРПОУ 30942418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” (за адресою: вул. Польова, буд.24 д, м. Київ, 03056, р/р 2600615638 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 35378830) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 4 383 грн. 33 коп.

          Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          

Судді:          

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. г/с Дон.обл.