24.06.10
УКРАЇНА
Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
15.06. 2010 справа № 5/8
за позовом: Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”
03680, м. Київ, вул. Заболотного,152,
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівське”
15444, Чернігівська обл., Семенівський р-н, с. Олександрівка, вул. Молодіжна,1,
предмет спору: про стягнення 3803,50грн
Суддя А.В.Романенко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: О.В. Расторгуєв довіреність № 1061-10ЮР від 25.12.2009 представник
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем –Закритим акціонерним товариством компанією „Райз” подано позов до Приватного сільськогосподарського підприємства "Олександрівське” про стягнення з відповідача 1920, 96 грн основного боргу, 28% річних у розмірі 537,87 грн та 1344, 67грн збитків згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту від 15.06.2008 за №41/0114, а також 102 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського судового процессу.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 25.05.2010 за №601636994 та від 08.06.2010 за №601642575, але повноважного представника в судове засідання не направив. Відзиву на позов чи будь-яких заперечень по справі відповідачем до суду не подано. Однак, ним подано односторонньо підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.05.2010, в якому зазначено обороти на суму 27927,48грн та вказується на відсутність суми кінцевого сальдо.
Також надіслано належним чином завірені копії: видаткових накладних №№ВН-10041-00283 від 21.04.2008 на суму 1 1362,50 грн, ВН-10041-002844 від 21.04.2008 на суму 10065,64 грн та ВН-10041-00285 від 21.04.2008 на суму 6499, 34 грн; платіжних доручень від 15.04.2008 за №63 на суму 13635 грн та від 23.10.2008 за №188 на суму 14292,48 грн, а також копії виписок з банківського рахунку які знаходяться в матеріалах справи.
В поданих суду письмових поясненнях від 02.06.2010 за вих.337-юр/цр, позивач обґрунтовує розрахунки заявлених до стягнення сум посилаючись на п.2.2. Договору яким передбачено, що сума у гривні, яка підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).
Стосовно нарахування збитків позивач посилаючись на п.7.4. Договору зазначає, що покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов`язань по договору в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов`язання покупцем в розмірі 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення.
Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).
Позивач вказує, що відповідно до п.7.5. Договору покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28(двадцять вісім) процентів річних з простроченої суми.
Представник позивача не виконав вимоги ухвали суду від 03.06.2010 про відкладення розгляду справи та не надав суду, в судове засідання 15.06.2010, обґрунтований розрахунок суми основного боргу (із зазначенням дат отримання товару відповідачем, документів які це підтверджують, вартості (ціни) товару в національній та іноземній валюті, строків сплати за договором, дат та сум фактичної сплати боргу відповідачем з посиланням на платіжні документи); відсотків по товарному кредиту (строків погашення товарного кредиту за договором, з урахуванням дати здійснених проплат відповідачем, нарахування курсової різниці по датам), а також розрахунок інших заявлених до стягнення сум.
Не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
15.04.2008р. між ЗАТ компанія „Райз” (далі Постачальник) та ПСП „Олександрівське” (далі Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №41/0114.
Частиною першою ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 2.4, 2.6, 2.7, 2.9 та 2.11 Договору, в терміни, визначені договором, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця продукцію виробничо –технічного призначення (надалі –Товар), а Покупець зобов’язався прийняти Товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість Товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості Товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід’ємну частину договору.
Вартість (ціна) Товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку № 1а. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті –в доларах США. Ціну договору становить вартість (ціна) Товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.
Сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов’язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні.
Сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов’язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до Договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).
Крім того, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості Товару Покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору.
Покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п.2.2. Договору, на банківський рахунок Постачальника.
Термін оплати вартості (ціни) частини Товару, яка оплачується Покупцем авансом, вказаний в додатку № 1 до договору.
Товар, отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, вважається товарним кредитом.
За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника проценти.
Умови щодо процентів за користування товарним кредитом викладені в п.п.2.7–2.12 Договору та в додатку № 1а.
Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу.
Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання –передачі) послуг товарного кредитування.
Проценти, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом, встановлюються в розмірі 12,4 відсотків річних від вартості товару, отриманого покупцем на умовах товарного кредиту (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до Договору).
В плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця між гривневою вартістю Товару на день фактичного проведення Покупцем оплати і гривневою вартістю Товару на день його отримання
Відповідно до додатків №№1 від 15.04.2008 до Договору, визначено частину товару, яка оплачується авансом 15.04.2008 та частину товару, яка оплачується на умовах відстрочення платежу.
На умовах авансової оплати, здійсненої 15.04.2008, Покупцем 21.04.2008 отримано насіння кукурудзи на суму 11362,50 грн або 2250 доларів США.
На умовах відстрочення платежу, Покупцем 21.04.2008 отримано засоби захисту рослин „Тітус” і „Тренд” та мінеральні добрива крист. „Особливий”.
Згідно додатку №1 до Договору, датою оплати відстрочення платежу є 01.11.2008. Вартість товару, оплату якого відстрочено, 17926,52 грн або 3280,20 доларів США. Сума процентів за користування товарним кредитом 269,61 доларів США, строк нарахування процентів –240 днів, річна ставка 12,5%.
Ціна договору згідно додатку №1 складає 29289,02 грн або 5799,81 доларів США.
Відповідно до п.3.5. Договору поставки на умовах товарного кредиту відповідач зобов’язався провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку, передбаченого п.2.2. Договору в наступні терміни:
- частина вартості (ціни) товару, яка оплачується авансом в термін, визначений в додатку №1 Договору, а саме 15.04.2010;
- відстрочені платежі по товарному кредитуванню та проценти за користування товарним кредитом, згідно додатку № 1до Договору 01.11.2008.
Судом встановлено, що 21.04.2008 Продавець передав, а Покупець отримав Товар, що підтверджується видатковими накладними №ВН-10041-00283 від 21.04.2008 на суму 11362,50 грн, №ВН-10041-002844 від 21.04.2008 на суму 10065,64 грн та №ВН-10041-00285 від 21.04.2008 на суму 6499,34 грн, а також довіреністю серії ЯОЦ №315273 від 16.04.2008, копія якої додана до матеріалів справи.
Як вбачається з поданих до суду платіжних доручень від 15.04.2008 за №63 на суму 13635 грн (проведено банком 14.04.2008) та від 23.10.2008 за №188 на суму 14292,48 грн (проведено банком 27.10.2008) відповідач оплатив тільки отриманий товар без оплати процентів за користування товарним кредитом. Всього сплачено по Договору 27927,48 грн.
Згідно частини першої ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону або умов договору, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 536 та 694 Цивільного кодексу України передбачено продаж товару в кредит та встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачено обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару продавцем.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов’язання, але відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання щодо оплати процентів за користування товарним кредитом.
З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача 1920,96 грн процентів за користування товарним кредитом.
Разом з тим, як встановлено судом, вказана сума заборгованості є необґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до п.2.8. Договору, проценти за користування товарним кредитом нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом.
Судом встановлено та вбачається, що відповідач отримав товар 21.04.2008 та повністю оплатив його вартість 27.102008. Відтак, строк нарахування процентів складає 189 днів.
Крім того, судом береться до уваги, що 15.04.2008 відповідач сплатив авансовий платіж на суму 13635 грн, що на 2272,50 грн більше вартості отриманого товару, оплата якого здійснювалася авансом.
З огляду на зазначене, сума товарного кредиту, на яку нараховуються проценти складає 14292,48 грн або 2830,19 доларів США (по курсу НБУ 5,05грн на день укладення Договору).
Виходячи з наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 948,58 грн розрахованих на суму 14292,48 грн, за період 189 днів, розмір річних процентів 12,4% від вартості товару згідно п.2.9. Договору, офіційний курс долара США згідно інформації розміщеної на офіційному сайті НБУ станом на 27.10.2008 (строк повної оплати товару) 5,22 грн.
Статтями 525 та 615 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.
Приймаючи до уваги, що відповідачем допущена прострочка виконання грошового зобов’язання по сплаті відсотків, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28% річних у сумі 264,87 грн річних, за період з 02.11.2008 по 01.11.2009.
Пунктом 7.4. Договору сторони визначили, що покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по Договору.
Сторони встановлюють розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов’язання покупцем: 10 відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць з наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).
Позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до п.7.4. Договору збитки завдані неналежним виконанням грошового зобов’язання на суму 1344,67 грн.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
У даному випадку позивач повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він має право стягувати збитки, та надати докази понесення вказаних збитків з урахуванням того, що обов’язок доказування та подання доказів відповідно до пункту 4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують вимоги та заперечення.
Однак, позивачем належними засобами доказування не доведено самого факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, не вказано виду заподіяних збитків (реальні збитки або втрачена вигода) та не надано жодного доказу, який підтверджує факт понесення позивачем збитків.
Встановлення сторонами в договорі заздалегідь погодженого розміру збитків не звільняє позивача від обов’язку доказування їх наявності.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 32,54 грн витрат по сплаті державного мита та 75,29 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 615, 625, 694,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225, 265, 266, 267 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Олександрівське», 15444, Чернігівська обл., Семенівський р-н, с. Олександрівка, вул. Молодіжна, буд. 1, (ідентифікаційний код 32289003, банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія “Райз”, 03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152 ( код ЄДРПОУ 13980201, р/р № 26003070016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) 948,58 грн основного боргу, 264,87 грн річних, 32,54 грн державного мита та 75,29 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя А.В. Романенко
Судове рішення № 10082159, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 24.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/8. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: