Рішення № 10082068, 16.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  Справа №09-02/2034

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача –Бєлік С.П. за довіреністю, відповідача –Ніколаєв О.В. за довіреністю, представників третьої особи –Сумський С.М. за довіреністю, Подлубний В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Діджилайт”, м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Виробничо-комерційна фірма “Жилвест”", м. Черкаси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Культурно-діловий центр”, м. Дніпропетровськ, про стягнення 221 703,62 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 83149,20 грн., договірної пені в розмірі 123477,75 грн., індексу інфляції в розмірі 13045,19 грн., три процента річних в розмірі 2031,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір підряду №16, на виконання якого позивач виконав підрядні роботи на суму 951573,6 грн., однак в порушення умов договору відповідач сплатив за виконані роботи лише 868424,4 грн., заборгувавши позивачу 83149,2 грн. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем нараховані: 123477,75 грн. договірної пені, 13045,19 грн. інфляційних, 2031,48 грн. три процента річних за період прострочення з 03.10.2008 по 27.07.2009.

Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 25 березня 2010 року скасовані рішення господарського суду Черкаської області від 30.10.2009 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Розпорядженням голови господарського суду від 27.04.2010 року справа №02/2034 передана на розгляд судді Курченко Н.М.

Ухвалою судді від 27 квітня 2010 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03 червня 2010 року, витребувано від сторін та третьої особи нові докази.

Ухвалою суду від 03 червня 2010 року відкладено розгляд справи на 16 червня 2010 року, зобов’язано сторони та третю особу надати докази, які вимагались судом.

При новому розгляду справи позивач у письмових поясненнях, обґрунтовуючи розрахунок позовних вимог, послався на наступне: пеня нарахована відповідно до п. 13.5 Договору в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а саме за період з 06.10.2008 року по 27.07.2009 року, оскільки останній акт приймання виконаних робіт підписаний 30.09.2008 року, вартість виконаних та прийнятих робіт по ньому становить 122 229,32 грн.; згідно ст. 635 Цивільного кодексу України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 11903,41 грн. індексу інфляції та 2008,02 грн. три проценти річних за період з 06.10.2008 року по 27.07.2009 року; щодо підстав припинення робіт пояснив, що у зв’язку з тим, що відповідач не виконував відповідно до умов договору зобов’язання по фінансуванню робіт і переговори щодо цього не давали ніякого результату, позивач змушений був припинити роботи, що відповідає його праву, передбаченому п.п. 2.2.2, 3.6.5 договору, про що відповідач був попереджений листом від 13.11.2008 року, копія якого додається.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки у виконаних позивачем роботах виявлені недоліки, які позивач не усунув, тому відповідач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРІЕЛ»договір підряду, договір по усуненню недоліків, відповідно до положень ст. ст. 852, 858 Цивільного кодексу України відповідач має право вимагати пропорційного зменшення ціни роботи, виконаної позивачем, а також послався на те, що підписані акти виконаних робіт не можуть вважатися розрахунковими документами, оскільки при звичайному способі прийняття робіт скриті недоліки виявити неможливо.

Третя особа у письмовому відзиві на позовну заяву заперечила проти позову, мотивуючи тим, що мета договору не досягнута, оскільки позивач не виконав зобов’язання за договором, зокрема, крім виявлених скритих недоліків у роботах позивача, позивач не провів пусконалагоджувальні роботи, не передав виконавчу документацію, не виконав роботи у строк, призупинив роботи, не повідомивши відповідача, тому оскільки позивачем роботи не виконані якісно та у повному обсязі у відповідача не виникло зобов’язання з оплати, відповідно, неправомірною є і вимога про сплату пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги у сумі згідно перерахунку, викладеного у письмових поясненнях, просив задовольнити позов повністю, спростовуючи доводи відповідача, послався на те, що відповідач припинив фінансування виконання робіт, стосовно неналежної якості виконаних робіт питання спільно не вирішувалось, оскільки відповідач відмовився від співпраці;

- представник відповідача заперечив проти позову, дотримуючись письмового відзиву; також зазначив, що відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня;

- представники третьої особи заперечили проти позову, дотримуючись письмового відзиву на позовну заяву; звернули увагу на те, що відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.85 ГПК України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, виконавши вказівки, що містяться у постанові ВГСУ від 25.03.2010 року, судом встановлено наступне.

10 жовтня 2006 року ТОВ “Культурно-діловий центр” (замовник за договором, третя особа у справі) та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма “Жилвест”"(підрядник за договором, відповідач у справі) уклали договір №2006/3К підряду на виконання робіт по будівництву об’єкта: «16-поверхового каркасно-монолітного житлового будинку з прибудованими гаражами за адресою: м. Ялта, смт. Кореіз, вул. Южна, в районі житлових будинків № 64, 66», згідно умов якого підрядник в межах загальної суми договору, виконує на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт по будівництву даного об’єкту і по завершенню всього комплексу робіт здає об’єкт по акту проміжної здачі відповідальних конструкцій, усуває недоліки, виявлені в межах гарантійних строків експлуатації об’єкта, у разі необхідності.

Згідно п. 5.2 договору від 10 жовтня 2006 року №2006/3К за попереднім письмовим погодженням з замовником підрядник має право залучати для виконання підрядних робіт третіх осіб –субпідрядників, координувати їх діяльність на будівельній площадці і нести повну відповідальність за всі їх дії. Замовник має переважне право на залучення субпідрядників для виконання підрядних робіт на об’єкті і у випадку, якщо роботи будуть здійснювати субпідрядники, які були письмово вказані підряднику замовником, то замовник несе відповідальність за дії вказаних ним субпідрядників.

24 березня 2008 року ТОВ “Діджилайт” (підрядник за договором, позивач у справі) та ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Жилвест” (замовник за договором, відповідач у справі), за погодженням із замовником будови, уклали договір підряду № 16 на виконання будівельно-монтажних робіт (далі –Договір), відповідно до умов якого, замовник доручив, а підрядник зобов’язався виконати роботи з монтажу внутрішніх інженерних систем електропостачання та електроосвітлення (далі - Система), на основі обладнання та матеріалів підрядника, в приміщеннях 16-ти поверхового каркасно-монолітного житлового будинку з прибудованими гаражами за адресою: м. Ялта, смт. Кореіз, вул. Южна, в районі житлових будинків № 64, № 66 (далі –Об’єкт) (п. 1.1 Договору).

Сторони Договору домовились про наступне:

          - попереднє погодження договірної вартості по договору встановлюється в Додатку № 2 (п.1.2 Договору). Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт по монтажу внутрішніх електричних мереж загальна вартість робіт визначена сторонами в сумі 1398405,60 грн.;

- підрядник зобов’язаний провести необхідні пусконалагоджувальні роботи, оформити протоколи випробувань і всі акти встановленого зразка на введення Системи в експлуатацію (п. 1.4 договору);

- підрядник має право призупинити роботи у випадку невиконання замовником своїх обов’язків, передбачених п. 3.6. даного договору (п. 2.2.2 Договору);

- замовник зобов’язаний прийняти в установленому порядку виконані роботи та забезпечити безперервне фінансування об’єкта будівництва, відповідно до затвердженого графіка фінансування (п. 2.3.4 Договору, Додаток №3);

- строк виконання робіт, передбачених договором, визначається графіком виконання робіт (Додаток №1), що є невід’ємною частиною договору, за винятком випадків отримання дозволу на відступлення від зазначеного графіку, яке повинно бути попередньо видане замовником (представником замовника) в письмовій формі (п.3.1 Договору);

- графік виконання робіт (додаток №1) березень –червень 2008, завершується передачею –прийманням робіт;

- датою початку робіт вважається дата надходження грошових коштів у сумі 350000,00 грн., в тому числі НДС 20% (58333,33 грн.), на розрахунковий рахунок підрядника у відповідності з погодженим графіком фінансування (Додаток № 3, п. 3.2 Договору);

- графіком фінансування (Додаток №3 до Договору) передбачено, що відповідач повинен поетапно фінансувати виконання робіт на об’єкті: березень - 350 тис. грн., квітень – 532 тис. грн., травень –388 тис. грн., червень –128 тис. грн. Кінцевий розрахунок здійснюється по актах приймання, складених по формі КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3);

- до істотних умов, які дають право підряднику змінити строки виконання робіт, відносяться у тому числі невиконання та неналежне виконання замовником зобов’язань з фінансування об’єкта (п.п.3.6.5 Договору);

- у випадку затримки замовником фінансування виконаних робіт, по вині замовника, загальний строк виконання робіт продовжується на час такої затримки (п. 3.8 Договору);

- датою завершення виконання робіт підрядника по цьому договору є дата підписання сторонами останнього Акту приймання-передачі виконаних робіт, фактичне завершення останнього етапу виконаних робіт (введення системи в експлуатацію) та підписання Акту взаєморозрахунків (пункт 3.10 Договору);

          - підрядник зобов’язаний надати замовнику разом з актами виконаних робіт виконавчу документацію (акти на скриті роботи, виконавчі зйомки, протоколи випробувань та інше згідно ПУЕ), сертифікати, паспорти на використані матеріали та обладнання, якщо такі передбачені заводом виробником (п. 4.6 Договору);

- порядок оплати, по кожному виду робіт, виконуваних за даним договором, визначається графіком фінансування, що є невід’ємною частиною договору (Додаток №3);

- строк дії договору встановлюється з моменту підписання його сторонами і до повного виконання сторонами зобов’язань, передбачених даним договором (п. 5.1 Договору);

- останнім днем місяця для оплати по графіку фінансування вважається останній банківський день місяця (п. 6.2 Договору);

- приймання-передача виконаних робіт відповідно до даного договору оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.9.1 Договору);

- розрахунки за виконані підрядником та прийняті замовником роботи, здійснюються згідно графіка фінансування (Додаток №3), який є невід’ємною частиною Договору. Кінцевий розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт, що складається за формою КБ-2, та, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) (п. 10.1 Договору);

          - кінцева оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, згідно графіка фінансування (Додаток №3), але не пізніше 3 (трьох) банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт (п. 10.5 Договору);

- за порушення замовником строків оплати робіт, більше чим на 5 робочих днів, згідно Додатку №3 до даного договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки (п. 13.5 Договору);

          - підрядник несе повну матеріальну відповідальність за якість виконаних робіт згідно з законодавством України (п. 13.6 Договору);

- всі вказані у договорі Додатки є його невід’ємною частиною і обов’язковими для виконання Сторонами (п. 16.2 Договору).

          На виконання умов договору позивач виконував, обумовлені договором роботи, які передавав, а відповідач прийняв по актах приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, вартість яких підтверджена Довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Так, позивач передав, а відповідач прийняв роботи на об’єкті на загальну суму 951573,60 грн., що підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року (далі –довідка) від 30.05.2008 та актом №1 приймання виконаних підрядних робіт (далі –акт) за квітень 2008 року від 30.05.2008 на суму 63 056,40 грн.; довідкою і актом №2 за червень 2008 року від 30.06.2008 на суму 488 354,40 грн.; довідкою і актом №3 за липень 2008 року від 31.07.2008 на суму 217 012,80 грн.; довідкою і актом №3 за серпень 2008 року від 29.08.2008 на суму 74 935,20 грн.; довідкою і актом № б/н за вересень 2008 року від 30.09.2008 на суму 24 046,80 грн.; довідкою і актом № 5 за вересень від 30.09.2008 на суму 84168,00 грн.

          Відповідач розрахувався за виконані позивачем роботи в сумі 868424,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №163 від 27.03.2008 на суму 350 000,00 грн.; №763 від 11.06.2008 на суму 100 000,00 грн.; №110 від 22.07.2008 на суму 98 424,40грн.; №168 від 24.07.2008 на суму 145000,00 грн.; №473 від 02.09.2008 на суму 125000,00 грн.; №39 від 01.10.2008 на суму 50000,00 грн. Підставами платежу у платіжних дорученнях відповідача вказується: «За будівельно-монтажні роботи по вул. Южной №64, 66 м. Ялта по договору №16 від 24.03.2008…».

          Таким чином, різниця між вартістю фактично виконаних та прийнятих відповідачем робіт та їх оплатою становить 83 149,20 грн. (951573,60 грн., сума вартості виконаних та прийнятих робіт –868424,40 грн. сума оплачених робіт), що також підтверджено підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 28 лютого 2009 року.

          Відповідач направив позивачу рекламації №1, 2, 3, 4 від 04 липня, 05 серпня, 05 вересня, 07 жовтня 2008 року.

          Позивач у листі до відповідача від 13 листопада 2008 року №211 попередив про те, що вимушений призупинити підрядні роботи до поновлення фінансування і оплати поточної заборгованості.

Відповідач у листі від 21 листопада 2008 року №286/1 повідомив позивача, що так як ним не виконані умови договору ні по обсягу, ні по строкам, ні по якості відповідач уклав договір підряду від 21 листопада 2008 року №ДГ-000 0108 з іншим підрядником - товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРІЕЛ».

          16 вересня 2009 року позивач направив відповідачу лист №156, у якому просить погасити заборгованість з оплати за фактично виконані роботи до закінчення ІІ кварталу 2009 року.

          08 жовтня 2009 року комісією складений Акт готовності об’єкта до експлуатації. Організацією, яка виконала монтаж внутрішніх інженерних систем електропостачання та електроосвітлення, монтаж заземлення на об’єкті значиться ТОВ «ЕРІЕЛ», відповідно, його директор Лівітін В.Ю. підписав вказаний акт (підпис засвідчений печаткою ТОВ «ЕРІЕЛ»).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діджилайт»(позивач у справі) на підставі договору виконував роботи з монтажу внутрішніх інженерних систем електропостачання та електроосвітлення на основі обладнання та матеріалів підрядника (ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Жилвест», відповідач у справі), в приміщеннях об’єкту: 16-ти поверхового каркасно-монолітного житлового будинку з прибудованими гаражами за адресою: м. Ялта, смт. Кореіз, вул. Южна, в районі житлових будинків №64, №66, замовником якого є ТОВ «Культурно-діловий центр» (третя особа у справі).

На виконання умов договору позивач виконував роботи, які передавав відповідачу по актах встановленої у будівництві типовій формі, однак зупинив виконання підрядних робіт, не завершив їх та не здав в експлуатацію, посилаючись на відсутність фінансування, яке зобов’язаний був здійснити відповідач. Відповідач фактично виконані та прийняті по актах передачі підрядні роботи повністю не оплатив. Без розірвання договору з позивачем, приймання - передачі незавершеного монтажу електропостачання на об’єкті, для завершення та здачі цих робіт відповідач уклав договір з іншою підрядною організацією, посилаючись на невиконання підрядником (позивач) зобов’язань стосовно якості підрядних робіт.

Таким чином, спір виник у сфері відносин капітального будівництва між суб’єктами господарювання.

Загальні положення стосовно підрядних відносин у капітальному будівництві врегульовані главою 33 Господарського кодексу України (далі –ГК України), главою 61 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). Порядок укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві врегульований Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»(далі вживається скорочено –Постанова КМУ №668).

Згідно ст.317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч.1 ст.318 ГК України).

Відповідно до ст.319 ГК України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, на який посилаються сторони, за своєю правовою природою суд вважає договором будівельного підряду на виконання спеціальних підрядних робіт на об’єкті капітального будівництва у місті Ялта - каркасно-монолітного житлового будинку з прибудованими гаражами.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У ст.853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

Акти прийняття виконаних робіт підписані представником замовника (відповідач) без зауважень. Стосовно виявлених недоліків, оформлених актом перевірки якості робіт від 11.11.2008 року, то суд вважає їх недоведеними. Акт перевірки якості складений за участю представників ТОВ «КДЦ»(замовник всього будівництва, третя особа у справі) та ТОВ ВКФ «Жилвест»(замовник монтажу електросистеми, відповідач у справі) без виклику та участі представника підрядника (позивач у справі) або іншої незацікавленої компетентної сторони.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав умови договору стосовно фінансування виконання підрядних робіт. Зокрема, графіком фінансування (Додаток №3 до Договору) передбачено, що відповідач повинен був поетапно фінансувати виконання робіт на об’єкті: березень - 350 тис. грн., квітень –532 тис. грн., травень –388 тис. грн., червень –128 тис. грн. Кінцевий розрахунок здійснюється по актах приймання, складених по формі КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

З вищенаведених платіжних доручень на оплату та акту звірки розрахунків вбачається, що відповідач здійснив фінансування лише першого етапу –березень 2008. В порушення графіку фінансування у квітні, травні відповідач не здійснив жодного платежу, хоча, як вбачається з наведених актів прийняття робіт, позивач виконував роботи та передавав їх відповідачу і останній приймав їх без заперечень. Платежі за виконані та прийняті підрядні роботи відповідач здійснював на свій розсуд, без врахування підписаних ним актів приймання виконаних робіт та графіка фінансування робіт. Останній платіж від 01.10.2008 відповідач сплатив в сумі 50000,00 грн., хоча вартість фактично прийнятих робіт зафіксована в актах та довідках була значно більшою. Претензій стосовно підстав та причин недоплати відповідач позивачу не пред’явив. Рекламації №№1, 2, 3, 4, на які посилається відповідач, не визнаються позивачем з посиланням на те, що вони ним не отримані. Доказів направлення (вручення) вказаних рекламацій позивачу відповідач не надав. У актах прийняття виконаних робіт відсутні зауваження, про які йдеться у рекламаціях.

21 листопада 2008 року, без повідомлення позивача про відмову від укладеного з ним договору та про його розірвання, відповідач уклав договір підряду на виконання електромонтажних робіт, тобто аналогічних робіт, на цьому ж об’єкті з ТОВ «ЕРІЕЛ».

Таким чином, незабезпечення замовником своєчасного фінансування будівництва, що значно ускладнило та унеможливило виконання робіт у строки обумовлені договором, відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, суд вважає, що підрядник (позивач) внаслідок порушень замовником (відповідач) своїх договірних зобов'язань з фінансування підрядних робіт, відповідно до ст. 320 ГК України та умов Договору вправі був зупинити роботу на об’єкті.

Пунктом 99 Постанови КМУ №668 передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.100 Постанови КМУ №668 у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Отже, підписані відповідачем без зауважень акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про їх вартість у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог закону є розрахунковими документами, на підставі яких здійснюється оплата за виконані роботи, відповідно, після підписання цих документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Коригувати суму, що підлягає сплаті, замовник має право за участю підрядника.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача про стягнення з відповідача 83149,20 грн. боргу за фактично виконані підрядні роботи на об’єкті.

Доводи відповідача стосовно його права на зменшення ціни роботи виконаної позивачем, оскільки у виконаних позивачем роботах виявлено недоліки, які він не усунув, суд вважає необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно застосування до відповідача відповідальності за порушення виконання грошових зобов’язань та стягнення з нього за прострочення оплати виконаних робіт: договірної пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано належних доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення щодо виконання договірних зобов’язань з фінансування підрядних робіт та своєчасної оплати фактично виконаних підрядних робіт.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договором передбачено, за порушення замовником строків оплати робіт, більше чим на 5 робочих днів, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки (п. 13.5 Договору).

Статтями 1, 3 спеціального Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає, що розрахована позивачем договірна пеня за прострочення оплати виконаних підрядних робіт підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором (п.13.5) встановлено, що пеня нараховується від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки. Тобто договором не передбачено право нарахування пені за весь період прострочення.

Отже згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування пені слід припинити через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач керувався тим, що останній акт приймання виконаних робіт був підписаний 30 вересня 2008 року, тому відповідно до п. 10.5 та п. 13.5 Договору нарахував пеню у розмірі 0,5% від суми 83149,20 грн., тобто кінцевої суми боргу, за період з 06.10.2008 року (дата, з якої настав строк оплати за виконані роботи) по 27.07.2009 року (день складення позову).

Враховуючи наведені законодавчі обмеження, умови договору, встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що за прострочення оплати виконаних підрядних робіт відповідач повинен сплатити пеню за вказаний період прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення і становила 12%; нарахування пені слід припинити через шість місяців (максимально - 182 дні прострочення). Відповідно, договірна пеня за прострочення оплати за виконані підрядні роботи становить 9927,34 грн., з розрахунку: 83149,20 грн. (сума боргу) х 0,0656 (розмір пені за 1 день прострочки від подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення) х 182 дні (з 06.10.2008 по 07.04.2009).

Отже позовні вимоги про стягнення договірної пені підлягають частковому задоволенню в сумі 9927,34 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором та законом інший розмір процентів не встановлений. Отже згідно ст.625 ЦК України позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 11903,41 грн. інфляційних та 2008,02 грн. три проценти річних за період прострочення з 06.10.2008 по 27.07.2009 (294 дні) від суми боргу 83149,20 грн. Розрахунок позивача, викладений у письмових поясненнях від 14.06.2010 року, є вірним.

Отже позовні вимоги про стягнення 11903,41 грн. інфляційних нарахувань та 2008,02 грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1069,88 грн. в рахунок оплати державного мита та 152,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 1221,90 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма “Жилвест”, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 145, ідентифікаційний код 24349813 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Діджилайт”, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 38, кв. 331, ідентифікаційний код 34366976 –83149,20 грн. основного боргу, 9927,34 грн. договірної пені, 11903,41 грн. інфляційних нарахувань, 2008,02 грн. три проценти річних та 1221,90 грн. судових витрат.

          В решті позову відмовити.

                    Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення та підписання повного рішення.

          Суддя Н.М. Курченко

          Повне рішення складено та підписано 21 червня 2010 року.