Рішення № 10082062, 17.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/928

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Василинга С.М. за довіреністю, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський-Агро" до приватного підприємства "Агротек-КВ" про зобов"язання виконати умови договору та стягнення 15885 грн. 86 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобов’язання виконати умови договору шляхом здійснення поставки товару та стягнення 3970 грн. 19 коп. пені, 9804 грн. інфляційних та 2111 грн. 67 коп. річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного від 12 лютого 2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством "Дунайський-Агро" (позивач) та приватним підприємством "Агротек-КВ" (відповідач) договору №80 позивач виконав умови, а саме здійснив предоплату за товар, однак відповідач товару не поставив.

В ході розгляду справи позивач надав суду уточнення позовних вимог відповідно до яких просить стягнути з відповідача опори шпалерні у кількості 2000 (дві тисячі) штук.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позові та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з’явився, свого представника повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

Сторонами 12 лютого 2008р. було укладено договір №80 відповідно до умов якого відповідач зобов’язався продати позивачу товар –опора шпалерна 17 (сімнадцять) гривень з ПДВ, в кількості 10000 (десять тисяч) штук (пункт 2.1. Договору).

Відповідач згідно п.6.1. Договору зобов’язався поставити Товар Покупцю партіями з складу продавця в 10 –ти денний термін після переказу коштів.

Позивач здійснив оплату за товар у кількості 2000 шт., що підтверджується платіжними дорученнями №88 від 04.03.2008р. та №156 від 07.05.2008р. на загальну суму 34000 грн. 00 коп.

Однак відповідач свого зобов’язання щодо поставки товару у кількості 2000 шт. не виконав.

Згідно п. 9.2. Договору за несвоєчасну поставку Товару Продавець сплачує Покупцеві пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості невідвантаженого Товару за кожен банківський день.

Крім того відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 9804 грн. 00 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2111 грн. 67 коп.

17.02.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про поставку товару та погашення сплату пені, інфляційних та річних, яка згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем, але залишена ним без відповіді та задоволення.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 662, 693 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі –продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховують проценти відповідно до ст.. 536 цього Кодексу від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №80 від 12 лютого 2008 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та здійснив попередню оплату за товар.

Подані позивачем платіжні доручення №88 від 04.03.2008р. та №156 від 07.05.2008р. на загальну суму 34000 грн. 00 коп. свідчать про виконання ним умов п. 7.2. Договору.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо поставки товару.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 662 ЦК України свої зобов’язання щодо поставки товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 2000 шт. опори шпалерної на загальну суму 34000 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 693 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 3% річних, що становлять 2111 грн. 67 коп. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 231 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.256, 258 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

-про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Зобов’язання щодо поставки товару у відповідача виникло на десятий з дня проведення передплати (04 березня 2008р. та 07 травня 2008р.), а позивачем заявлено позов до суду 13.05.2010 р., тобто поза межами строку позовної давності.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 9804 грн. 00 коп. оскільки відповідно до приписів ст. 625 ЦК України обов’язок сплати боржником суми боргу з урахування індексу інфляції встановлений у разі прострочення грошового зобов’язання.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агротек-КВ", вул. Котовського, буд 2, смт. Цибулів, Монастирищенський район, Черкаська область, 19114, код 32860751 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський-Агро", вул. Леніна, буд. 8, с. Новомиколаївка, Кілійський район, Одеська область, 68342, код 33010652 –2000 шт. опори шпалерні розміром 8см*8см*240 см на загальну суму 34000 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Агротек-КВ", вул. Котовського, буд 2, смт. Цибулів, Монастирищенський район, Черкаська область, 19114, код 32860751 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайський-Агро", вул. Леніна, буд. 8, с. Новомиколаївка, Кілійський район, Одеська область, 68342, код 33010652 - 2111 грн. 67 коп. річних, 361 грн. 14 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 170 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань