Рішення № 10081892, 14.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2010 р. Справа № 29/92-10

вх. № 3130/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кравцова Н.В.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" м. Харків

до ТОВ "ЗП "АКР", м. Харків

про стягнення 51624,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 49999,50 грн. боргу по договору від 01.02.09, 1624,98 грн. річних та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконав, відзив на позовну заяву суду не надав.

Позивач надав суду документи для залучення до матеріалів справи.

09.06.10 позивач надав до суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких уточнив підстави своїх вимог, та просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги. Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.02.09 між сторонами було підписано договір про надання консультаційних послуг. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач зобов"язався надавати позивачу послуги при укладанні договорів оренди земельних ділянок.

Позивач платіжним дорученням №28 від 13.02.09 перерахував відповідачу 49999,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 1.3 договору від 01.02.09, надання відповідачем послуг здійснюється протягом календарного року в порядку в порядку, передбаченому дійсним договором відповідно до додатку №1.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент підписання договору від 01.02.09 та на протязі 2009 року порядок надання послуг сторонами погоджено не було, додаток №1 сторонами підписано не було.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а тому договір про надання консультаційних послуг від 01.02.09 є неукладеним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 49999,5 грн. безпідставно отриманих грошових коштів обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1 ст. 536). Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536).

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 1624,98 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 638, 639, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Землевпорядне підприємство "АКР" (м. Харків, вул. Червоножовтнева, 32, кв. 2, код 34951709) на користь ВАТ "Харківська книжкова фабрика "Глобус" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (м. Харків, вул. Енгельса, 11, код 02470187) - 49999,50 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 1624,98 грн. річних, 516 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя (підпис)