Рішення № 100818067, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/8122/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шувалової Т.О.,

секретаря судового засідання – Ященко А.В.,

за участю:

позивач: не з`явився,

представника позивача – адвоката Малахова Р.Ю.,

представник відповідача 1 – не з`явився,

представник відповідача 2 – не з`явився,

представник відповідача 3 – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1) Військової частини А0641, 2) Військової частини А2120, 3) Військової частини А4165 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0641, Військової частини А2120, Військової частини А4165, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0641, яка полягає у невиплаті позивачу станом на час звільнення з лав Збройних Сил України в запас 25.02.2021 року, індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2015 року по 25.02.2021 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4165 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2015 року по 01.08.2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2120 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 25.06.2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0641 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25.06.2020 року по 25.02.2021 року;

- зобов`язати Військову частину А4165 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 14.04.2015 року по 01.08.2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину А2120 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.08.2016 року по 25.06.2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, в період з 01.03.2018 року по 25.06.2020 року – березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за виключенням виплаченої частини індексації;

- зобов`язати Військову частину А0641 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 25.06.2020 року по 25.02.2021 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 25.06.2020 року по 01.10.2020 року – березень 2018 року, в період з 01.10.2020 року по 25.02.2021 року – жовтень 2020 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за виключенням виплаченої частини індексації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 14.04.2015 року по 01.08.2016 року позивач проходив військову службу у військовій частині А4165. З 01.08.2016 року по 25.06.2020 року у військовій частині А2120. З 25.06.2020 року по 25.02.2021 року у військовій частині А0641. Під час проходження військової служби в період з 14.04.2015 року по 01.08.2016 року військовою частиною А4165 йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що суперечить вимогам законодавства. Військова частина А2120 в період з 01.08.2016 року по 28.02.2021 року не нараховувала та не виплачувала йому індексацію грошового забезпечення, а в період з 01.03.2018 року по 25.06.2020 року індексація виплачувалась не в повному обсязі. Військовою частиною А0641 за період з 25.06.2020 року по 25.02.2021 року індексація виплачувалась з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Позивач вказав, що заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення на умовах зростання цін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого засідання на 14 днів, призначено підготовче засідання на 04 жовтня 2021 року, витребувано у відповідачів додаткові докази.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 жовтня 2021 року.

18 жовтня 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 26 жовтня 2021 року.

26 жовтня 2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04 листопада 2021 року.

Відповідач 1 – Військова частина А0641 подав до суду письмовий відзив, в якому з позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. в обґрунтування зазначив, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0641 у період часу з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати лише з квітня 2018 року за умови перевищення встановленого порогу індексації в 103 відсотка. Індекс споживчих цін до листопада 2018 року не перевищував 103%. У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%. Відповідач вказує, що позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року у загальному розмірі 1 977, 99 грн. (а.с.131-137).

Відповідач 2 – Військова частина А2120 подав до суду письмовий відзив, в якому з позовними вимогами не погодився, зазначив, що позивач проходив військову службу у військовій частині А2120 з 18.09.2016 року по 02.07.2020 року, проте позивачем вказано період з 01.08.2016 року по 25.06.2018 року. Вказує, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з 2015 року по 2018 рік у Міністерства оборони України не було. З моменту наявного фінансового ресурсу, а саме з листопада 2018 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у повному розмірі за період його проходження військової служби у військовій частині А2120. У зв`язку з чим, просив відмовити в задоволенні позову (а.с.29-35).

Відповідач 3 – Військова частина А4165 подав до суду письмовий відзив, в якому з позовними вимогами не погодився з огляду на таке. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Жодного рапорту про наявність претензій до командування військової частини А4165, жодної заяви, викладеної в рапорті, про виплату індексації грошового забезпечення позивачем подано не було. ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині – польова пошта В2250 з 14.04.2015 року по 16.09.2016 року. Правила проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було. Пунктом 5 Порядку визначено, що у місяці в якому відбувається підвищення посадових окладів, значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів. Тому, відповідач зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати лише з квітня 2018 року за умови перевищення встановленого порогу індексації в 103 відсотка. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.87-94).

Позивач подав суду заперечення на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, обґрунтовуючи це наступним. Обов`язок щодо проведення повного розрахунку з грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення) покладається на відповідача 1, в тому числі за попередні періоди служби, оскільки позивач звільнений з лав Збройних Сил України саме з військової частини А0641. Зазначає, що відповідач 1 безпідставно оминув норми абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу (а.с.76-80).

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явився.

У судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданого командуванням Високомобільних десантних військ Збройних Сил України 30.03.2016 року (а.с.7).

14 квітня 2015 року наказом військової частини А4165 № 2-ПМ ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 14 квітня 2015 року (а.с.96).

16 вересня 2016 року наказом військової частини А4165 № 254 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 16 вересня 2016 року (а.с.97-98).

Тобто, позивач проходив військову службу у військовій частині А4165 з 14.04.2015 року по 16.09.2016 року.

18 вересня 2016 року наказом військової частини А2120 № 253 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 18 вересня 2016 року (а.с.36).

02 липня 2020 року наказом військової частини А2120 № 184 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02 липня 2020 року (а.с.37).

Тобто, позивач проходив військову службу у військовій частині А2120 з 18.09.2016 року по 02.07.2020 року.

03 липня 2020 року наказом військової частини А0641 № 185 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 03 липня 2020 року (а.с.114).

25 лютого 2021 року наказом військової частини А0641 № 53 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25 лютого 2021 року (а.с.115-116).

Тобто, позивач проходив військову службу у військовій частині А0641 з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року.

Як убачається з довідки-розрахунку про виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця, що надана військовою частиною А2120, ОСОБА_1 у період з 18 вересня 2016 року по жовтень 2018 року включно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, у період з 01 листопада 2018 року по 02 липня 2020 року була виплачена індексація у загальному розмірі 3 669, 91 грн. Для розрахунку індексації грошового забезпечення був застосований базовий місяць – березень 2018 року (а.с.120).

Згідно довідки-розрахунку військової частини А0641 про виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця від 14 жовтня 2021 року № 254/фс, ОСОБА_1 за період з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року була нарахована та виплачена сума індексації із застосуванням базового місяця – березень 2018 року у загальному розмірі 1 810, 56 грн (а.с.117, 119 зв. бік, 141).

Вважаючи, що відповідачі протиправно не виплачували позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 14.04.2015 року по 25.02.2021 року, при цьому зазначаючи, що для частини періоду з 14.04.2015 року по 01.08.2016 року слід застосовувати базовий місяць січень 2008 року, для періоду з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року – січень 2008 року, в період з 01.03.2018 року по 25.06.2020 року – березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, для періоду з 25.06.2020 року по 01.10.2020 року – березень 2018 року, в період з 01.10.2020 року по 25.02.2021 року – жовтень 2020 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абз. 2 частини третьої статті 9 Закону № 2011 передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Об`єкти індексації грошових доходів населення визначає стаття 2 Закону № 1282, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначає стаття 4 Закону № 1282.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282 в редакції, що була чинною до 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

На підставі п. 21 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, у частині першій статті 4 Закону № 1282 цифри «101» замінені цифрами «103».

Таким чином, до 01 січня 2016 року індексація грошових доходів населення проводилась в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, який був встановлений в розмірі 101%; з 01 січня 2016 року поріг індексації встановлений в розмірі 103%.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 1282 обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (тобто з січня 2003 року).

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282 підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення визначає ст. 5 Закону № 1282.

Згідно з частино другою статті 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1282 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Частиною другою статті 6 Закону № 1282 передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

11 лютого 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 77 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 і від 9 грудня 2015 р. № 1013» (далі - Постанова КМУ № 77).

Постановою КМУ № 77 внесені зміни до п. 1-1 Порядку № 1078, а саме в абзаці другому цього пункту цифри «101» замінені цифрами «102».

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 77 вказані зміни застосовуються з 01 січня 2016 року.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, серед іншого індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

П. 5 Порядок № 1078 було передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п. 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до п. п. 1-1 і 4 цього Порядку.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.

На підставі п. 3 Постанови КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку № 1078.

Зокрема, відповідно до пп. 2 п. 3 Постанови КМУ № 1013 пункт 5 Порядку № 1078 був викладений в такій редакції:

«5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4 […]».

Згідно з п. 6 Постанови КМУ № 1013 ця постанова застосовується з 01 грудня 2015 року.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює такі висновки:

- на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексом споживчих цін встановленого порогу індексації;

- індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи;

- відсутність окремого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням Порядку № 1078;

- сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282 підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті;

- правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17), індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи положення Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

При цьому реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Отже, позивач має право на індексацію грошового забезпечення в порядку, визначеному Законом № 1282 та Порядком № 1078.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 14 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови КМУ № 1294.

Згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою КМУ № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою КМУ № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно з п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08 серпня 2017 року зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18 квітня 2018 року зазначено, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09 лютого 2005 року слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

У листі Мінсоцполітики від 29 грудня 2017 року № 122/0/66-17 зазначено:

«Отже, якщо посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувалися у січні 2008, то сума індексації, у грудні 2017 становить 4258,75 грн (1762 х 241,7 : 100). У разі, коли посадовий оклад військовослужбовцям встановлювався у лютому 2009 року, сума індексації у грудні 2017 року становить 3087,02 грн. (1762 х 175,2 :100). Для військовослужбовців, яких було прийнято на військову службу у грудні 2015 року, лютому 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець».

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови КМУ № 1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Аналіз положень абз. 3 п. 10-1 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 526 та п. 10-2 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 1013 зумовлює висновок, що до грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для індексації заробітної плати (грошового забезпечення) новоприйнятих працівників здійснювалося з місяця прийняття працівника на роботу, з грудня 2015 року з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалось, що є підставою для встановлення базового місяця для проведення індексації січень 2008 року.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абз. абз. 4-5 п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на індексацію його грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Правові підстави для індексації грошового забезпечення позивача в період з 14 квітня 2015 року по 30 листопада 2015 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця відсутні, оскільки п. 5 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 1013 підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За встановлених фактичних обставин та відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Військової частини А4165 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 16.09.2016 року та Військової частини А2120 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.09.2016 року по 28.02.2018 року.

Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Військової частини А4165 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 16.09.2016 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити її виплату та зобов`язання Військової частини А2120 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити її виплату.

Суд не приймає посилання відповідача на дискреційні повноваження щодо визначення базового місця для обрахунку індексації, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. п. 156-157, 159 рішення у справі «Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus», № 32181/04; п. п. 47-56 рішення у справі «Putter v. Bulgaria», № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980рокуна 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Однак, у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 25 лютого 2021, суд виходить з такого.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704).

Згідно з п. 4 Постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, Постановою КМУ № 704 визначено інший порядок встановлення та розмір посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Абз. 1 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ № 704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Своєю чергою питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З огляду на викладене для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п. 1-1 Порядку № 1078.

Відповідно до вимог Закону № 1282 та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Суд встановив, що в період з 01 листопада 2018 року по 25 лютого 2021 року Військові частини А2120 та А0641 здійснювали індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням березня 2018 року як базового місяця.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця – березень 2018 року у листопаді 2018 року - 71,08 грн, у грудні 2018 року - 71,08 грн, у січні 2019 року - 71,08 грн, у лютому 2019 року - 71,08 грн, у березні 2019 року - 134,47 грн, у квітні 2019 року - 134,47 грн, у травні 2019 року - 134,47 грн, у червні 2019 року - 206,72 грн, у липні 2019 року - 206,72 грн, у серпні 2019 року - 206,72 грн, у вересні - 2019 року 206,72 грн, у жовтні 2019 року 206,72 грн, у листопаді - 206,72 грн, у грудні 2019 року - 216,51 грн, у січні 2020 року 216,51 грн, у лютому 2020 року - 216,51 грн, у березні 2020 року 216,51 грн, у квітні 2020 року - 216,51 грн, у травні 2020 року - 216,51 грн, у червні 2020 року - 216,51 грн, у липні 2020 року - 211,69 грн, у серпні 2020 року – 226,29 грн, у вересні 2020 року - 226,29 грн, у жовтні 2020 року – 226,29 грн, у листопаді 2020 року - 226,29 грн, у грудні 2020 року - 233,81 грн, у січні 2021 року - 229,95 грн, у лютому 2021 року - 229,95 грн.

Так, зокрема у період з березня по жовтень 2018 року включно індексація грошового забезпечення не здійснювалася, у липні 2020 року та у грудні 2020 року індексація грошового забезпечення здійснена без урахування підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з липня та з грудня 2020 року).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 25.02.2021 рік повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

За встановлених фактичних обставин та відповідно до частини другої статті 9 КАС України належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Військової частини А2120, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.10.2018 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця та у неповній виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 року по 02.07.2020 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; визнання протиправною бездіяльності Військової частини А0641, яка полягала у неповній виплаті індексації грошового забезпечення за період з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Військової частини А2120 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.10.2018 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця та виплатити недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2018 року по 02.07.2020 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, зобов`язання Військової частини А0641 виплатити недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 03.07.2020 року по 25.02.2021 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, враховуючи приписи статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак, його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0641 (код ЄДРПОУ: 26614642, місцезнаходження: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, 161А), Військової частини А2120 (код ЄДРПОУ: 26614998, місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18), Військової частини А4165 (код ЄДРПОУ: 26615012, місцезнаходження: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Попова, 30) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А4165 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 вересня 2016 року.

Зобов`язати Військову частину А4165 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 вересня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити її виплату.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2120 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2018 року щодо ненарахування та невиплати із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, з 01 листопада 2018 року по 02 липня 2020 року щодо неповної виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину А2120 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, з 01 листопада 2018 року по 02 липня 2020 року виплатити недоплачену індексацію грошового забезпечення із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0641 щодо неповної виплати індексації грошового забезпечення за період з 03 липня 2020 року по 25 лютого 2021 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину А0641 виплатити ОСОБА_1 недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 03 липня 2020 року по 25 лютого 2021 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Шувалова