Рішення № 100817569, 04.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/7605/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі – Волинська митниця ДМС) про визнання протиправними та скасування рішення від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови №UA205030/2021/02676.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом позивача за митною декларацією від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 було подано до Волинської митниці ДМС для митного оформлення товар (шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1966 штук, вагою нетто 15400 кг.), який позивач придбала відповідно до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 у польської фірми ТзОВ “AVISO LOGISTICS”. Однак відповідачем відмовлено в митному оформленні вищевказаного товари у зв`язку з тим, що відповідач не прийняв визначену декларантом позивача митну вартість товару та виніс оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2 та карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02676.

Позивач вважає, що вищевказане рішення та картка відмови підлягають скасуванню, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими, упередженими та такими, що суперечать чинному законодавству України з наступних підстав.

Позивач вважає надуманими та безпідставними твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості щодо розбіжностей у поданих до митної декларації документах.

Що стосується довідки про транспортні витрати, на яку посилається Волинська митниця ДМС в оскаржуваному рішенні, що видана експедитором ПП “Транс-Атлас”, де перевізником згідно товарно-транспортної накладної від 12.05.2021 №А№042450 зазначено є Poltek (Республіка Польща), то позивач зазначає, що довідка, зазначеним експедитором, видана вірно, розбіжності в документах відсутні, так як нею дотримано абсолютно всі вимоги, що стосуються замовлення транспорту та доставки вантажу, та підтверджується наданими документами.

Щодо розбіжностей по інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021, де вартість товару за одиницю становить 0,5 євро, а в специфікації №1 від 17.11.2020 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено вартість 0,33 євро/шт. вказую наступне.

Під час митного оформлення декларантом ТзОВ “Термінал БК” замість фактичного додатку №2 (специфікація №2) від 10.05.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020, де сторони домовились про підняття ціни на товар з 0,33 євро на 0,5 євро за шт., помилково подано сканкопію іншого документу, а саме чистого аркуша, з нотаріальною печаткою. Однак Волинською митницею ДМС прийнято цю сканкопію аркушу як додаток №2 до вищеназваного контракту, без будь яких зауважень, що свідчило як фактичне прийняття митницею додатку №2. Цей додаток Волинська митниця згадує у картці відмови №UA205030/2021/02676 та у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000025/2. Внаслідок цього, керуючись п. 8 статті 55 Митного кодексу України Волинській митниці ДМС листом від 09.06.2021 вих. № 06/21 додано додаток №2 (специфікація №2) від 10.05.2021 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 та ряд додаткових документів, зазначених Волинською митницею ДМС у картці відмови. Однак Волинська митниця ДМС листом від 14.06.2021 №7.3-15/4949 відмовила у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовила в скасуванні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, із поданих Волинській митниці ДМС документів підтверджується фактична митна вартість імпортуючи зношених автомобільних шин, що ввозяться по контракту № К2020-1 від 17.11.2020 для подальшого їх відновлення.

Безпідставне підняття Волинською митницею ДМС митної вартості на сировину, що підлягає переробці в 17 раз, майже до вартості готової продукції (відновлені шини, що імпортуються), призводить до необґрунтованих витрат виробництва, надмірної собівартості, та унеможливлює реалізацію готової продукції і нормальну конкуренцію на ринку відновлених шин.

На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В поданому до суду відзиві від 25.08.2021 вих. № 312-7.3-10-14 відповідач вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Під час опрацювання документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було виявлено розбіжності, а саме: довідка про транспортні витрати видана ПП “Транс-Атлант” в той час як перевізником, згідно товарно-транспортної накладної від 12.05.2021 №А№042450 є Poltek (Республіка Польща); згідно інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021 вартість товару за одиницю становить 0,5 євро, в той час в специфікації №1 від 17.11.2020 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 зазначено 0,33 євро/шт.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що декларант може подати інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом було подано до митного оформлення заяву від 17.05.2020 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.

У зв`язку з цим митницею проведена консультація з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару та у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України відповідно до цінової інформації ЄАІС, яку встановлено на підставі митної декларації від 23.02.2021 №UA204120/2021/20818 на рівні 8,67 євро/шт.

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 17.05.2021 №205030/2021/010590.

Відповідач додатково повідомляє, що відомості про додаток №2 від 10.05.2021 (специфікацію) до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 зазначено в графі 44 електронної митної декларації (ЕМД) №UА205030/2021/010408 від 14.05.2021, однак декларантом не приєднаний цей додаток до цієї ЕМД та додатково не наданий при митному оформленні. У додатку №1 від 17.11.2020 року до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 зазначено кількість товару 1 200 000 шт. та ціна в євро за шт. - 0,33, сума в євро - 400 000, що суперечить вимогам підпункту 2 пункту 2 ст. 52 Митного кодексу України. Згідно математичного розрахунку сума повинна становити 396 000 євро.

Щодо надання позивачем документів на підтвердження транспортних витрат відповідач зазначає наступне.

У п.2.2 додатково наданого позивачем договору між експедитором та перевізником №155 від 01.08.2018 перелічено чіткі вимоги до інформації, яка повинна включатися до замовлення (заявки). Однак додатково надане замовлення nr.09/05/2021 від 09.05.2021 не відповідає цим вимогам. Також платіжне доручення в іноземній валюті від 01.06.2021, згідно якого ПП “Транс-Атлас” через AT “Перший Український міжнародний банк” здійснено оплату Poltek містить суму 2690,0 євро, що не відповідає сумі у вищезгаданому замовленні. Інформація про призначення платежу стосується договору №155 від 01.08.2018 без посилання на конкретне замовлення.

Крім того, позивачем не надано бухгалтерські документи, згідно яких здійснено позивачем облік товару, що надійшов за ЕМД №205030/2021/010590 від 17.05.2021, натомість надано інші документи, що підтверджують взаємовідносини з іншою особою щодо виготовлення продукції з давальницької сировини (автомобільних шин б/в.

Відповідач вважає, що наданий позивачем висновок експерта Волинської ТПП №В-574 від 27.05.2021 носить довідковий характер, так як містить інформацію, що вартість зношених автомобільних шин, що експортуються згідно контракту №К2020-1 від 17.11.2020 може складати 0,5 євро за шт. Висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021 містить інформацію в певному діапазоні цін та не містить конкретної ціни, відповідно до якої декларанту можливо об`єктивно обчислити митну вартість товару та здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Виходячи з вищевикладеного, вважає, що додатково подані документи не дають можливості впевнитись в правильності заявленої митної вартості та скасувати прийняте рішення про коригування митної вартості товару №UA205030/2021/000025/2 від 17.05.2021.

В графі 33 рішенні про коригування митної вартості товару від 17.05.2021 №UA205030/2021/000025/2 міститься достатня інформація щодо числового значення скоригованої митницею митної вартості товару, а саме на підставі цінової інформації ЄАІС України відповідно до митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості товару та вказана у рішенні.

В митній декларації, яка вказана у рішенні про коригування митної вартості від 17.05.2021 року №UA205030/2021/000025/2, міститься інформація щодо конкретного товару, який був взятий за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару. Товар згідно даної декларації був достатньо відомий митному брокеру, що проводив митне оформлення.

З огляду на наведене вважає прийняте рішення по коригування митної вартості товару від 17.05.2021 №UA205030/2021/000025/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить у задоволенні позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 03.09.2021 позивач не погоджується із запереченнями відповідача щодо даної позовної заяви з наступних підстав.

В переліку поданих документів разом із декларацією від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 митницею свідомо не зазначено всі документи, що були подані для підтвердження митної вартості товару.

Одночасно, з упущеним переліком документів, що були фактично подані з декларацією від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 у своєму відзиві Волинська митниця ДМС вчергове вводить в оману суд, зазначаючи, що додаток №2 від 10.05.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 було митницею отримано, із зазначеним фактичним номером (№2) та датою (10.05.2021) цього додатку. Також про отримання додатку №2 від 10.05.2021 було зазначено в картці відмови, що унеможливило своєчасне подання фактичного додатку митниці.

Крім того, відповідно до довідки ТзОВ “Термінал БК” брокером замість додатку №2 (специфікація №2) від 10.05.2021 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 помилково подано сканкопію чистого аркуша з нотаріальною печаткою, і на цю помилку інспектором митниці не було зроблено жодних зауважень щодо невідповідності назви та змісту документа сканкопії в системі АСМО “Інспектор”.

Як зазначає позивач, про зазначену помилку дізналася лише після подачі зави брокера про відсутність додаткових документів та після отримання оскаржуваного рішення, де було зазначено, що вартість по контракту № К2020-1 від 17.11.2020 не відповідає по інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021.

Що стосується транспортних витрат експедитора ПП “Транс-Атлант” та перевізника в Poltek (Республіка Польща), то митниця у своєму відзиві надалі ігнорує отримані документи та вводить в оману, що заявка експедитора перевізнику не відповідає умовам контракту між експедитором та перевізником, оскільки у заявці експедитора чітко вказані всі істотні умови, на підставі яких перевізник здійснив перевезення вантажу та отримав кошти за надані послуги, що підтверджується довідкою експедитора.

Посилання митниці у відзиві про ненадання бухгалтерських документів, згідно яких вона здійснює бухгалтерський облік є безпідставними, так як фізичні особи-підприємці, що знаходяться не на загальній системі оподаткування (2 група) можуть вести спрощену процедуру бухгалтерського обліку, по котрій саме й було оприбутковано імпортовані шини, та передано відповідно договору №Д-7 від 01.11.2020 року про переробку давальницької сировини та накладної №1 від 17 травня 2021 року на передачу б/в шин на переробку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .

Також вважає, що відповідачем вкотре було проігноровано висновок судового експерта Білобран С.З №211209 від 14.05.2021, який підтверджує, що вартість зношених шин по контракту є середньоринковою.

Крім того, звертає увагу на те, що відповідачем не додано до відзиву митну декларацію від 23.02.2021 №UA204120/2021/2018 на рівні 8,67 євро/шт., з якої неможливо проаналізувати стан та якість шин, що оформлялись за даною митною декларацією.

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку, на думку позивача, митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На підставі вищенаведеного просить позов задовольнити.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 17.11.2020 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та польською фірмою ТзОВ “AVISO LOGISTICS” (продавцем) укладено контракт № К2020-1 від 17.11.2020, за умовами якого продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару. Як вказано в пункті 2.2 цього контракту, за обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.

На виконання умов цього контракту позивачу поставлено товар “Шини пневматичні гумові, що використовувались, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1966 штук, вагою нетто 15400 кг…”, та відповідно до інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021 вартість товару становить 983,00 (EUR) євро, де ціна за 1 шт. становить 0,50 євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408, в якій визначено митну вартість товару в сумі 39505,45 грн., що згідно з курсом валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 1183,73 (EUR) євро, та включає вартість перевезення товару до кордону України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи, а саме: контракт № К2020-1 від 17.11.2020; додаток до цього контракту № 1 від 17.11.2020 (специфікація); додаток до цього контракту № 2 від 10.05.2021 (специфікація); інвойс (рахунок-фактуру) № 69/05/2021 від 12.05.21; платіжне доручення банку від 13.05.2021 б/н про оплату вартості товару відповідно до рахунку-фактури №69/05/2021 від 12.05.2021 та контракту № К2020-1 від 17.11.2020, що підтверджує сплачену вартість за шини в сумі 983,00 євро; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№042450 від 12.05.2021; експортну митну декларацію №21PL301010E0532066 від 13.05.2021; висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021; дозвіл Міндовкілля щодо транскордонного перевезення відходів №14/14-03/441-21 від 19.02.2021; рахунок-фактуру на транспортні витрати № 1306 від 13.05.2021; платіжне доручення №34 від 13.05.2021 про оплату експедиторських послуг з перевезення товару; довідку про транспортні витрати №156 від 13.05.2021; акт надання послуг (експедитором) № 1306 від 17.05.2021; акт огляду автомобіля №UA205030/2021/200332 від 14.05.2021; договір з ТзОВ “Термінал БК” №5/21 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 11.05.2021.

17.05.2021 митниця направила декларанту вимогу про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На вказаний запит брокер позивача ТзОВ “Термінал БК” подав митному органу заяву від 17.05.2021 №1, в якій вказав, що для підтвердження митної вартості товару надано додаткові документи та документи, що зазначені в графі 44 митної декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408. У зв`язку з відсутністю інших додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, просив прийняти рішення про визначення митної вартості, без урахування термінів, згідно Митного кодексу України.

17.05.2021 Волинською митницею ДМС відмовлено у митному оформленні вказаного товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02676 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000025/2 від 17.05.2021.

Відповідно до графи 30 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000025/2 від 17.05.2021 митний орган визначив митну вартість в розмірі 17045,22 EUR (євро) замість 1183,73 EUR (євро), що була заявлена декларантом.

Як убачається із графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності. Довідка про транспортні витрати видана ПП “Транс-Атлант”, в той час як перевізником, згідно товаротранспортної накладної від 12.05.2021 №А№042450 є Poltek (Республіка Польща). Згідно інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021 вартість товару за одиницю становить 0,5 євро, в той час як в специфікації №1 від 17.11.2020 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено 0,33 євро/шт.

Декларантом було подано до митного оформлення заяву від 17.05.2021 №1 про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта та у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 23.02.2021 №UA204120/2021/20818 на рівні 8,67 євро/шт.

Крім того, Волинська митниця ДМС також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02676.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за митною декларацією від 17.05.2021 №205030/2021/010590 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №821/110/18 зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного рішення посадовою особою митного органу зазначено, що у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, а саме: довідка про транспортні витрати видана ПП “Транс-Атлант” (вірно має бути зазначено в оскаржуваному рішенні ПП “Транс-Атлас”, оскільки відповідно до наданих позивачем документів експедитором імпортованого товару є ПП “Транс-Атлас”), в той час як перевізником, згідно товаротранспортної накладної від 12.05.2021 №А№042450 є Poltek (Республіка Польща); згідно інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021 вартість товару за одиницю становить 0,5 євро, в той час як в специфікації №1 від 17.11.2020 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено 0,33 євро/шт.

З приводу видачі довідки про транспортні витрати ПП “Транс-Атлас” суд зазначає наступне.

Як установлено судом, на підставі укладеного позивачем з ПП “Транс-Атлас” договору-заявки №1 від 07.05.2021, складеного рахунку-фактури №1306 від 13.05.2021 на оплату транспортних витрат та платіжного доручення №34 від 13.05.2021 про оплату за такі витрати складено експедитором ПП “Транс-Атлас” довідку про транспортні витрати вих. №156 від 13.05.2021. Відповідно до цієї довідки ПП “Транс-Атлас” повідомляє, що вартість перевезення автомобілем Рено WI169FA/W1586AU від місця завантаження м. Люблін (PL) до м/п Ягодин (UA) складає 6699,00 грн. Від м/п Ягодин (UA) до місця розвантаження м. Любомль (UA) складає 1675,00 грн. Страхування вантажу не проводилося.

Тобто, з наведеного слідує, що вартість перевезення вантажу від місця завантаження вантажу м. Люблін (PL) до м/п Ягодин (UA) становить 6699,00 грн., яка відповідно до вимог пункту 5 частини 10 статті 58 МК України включена декларантом до митної вартості.

Суд зауважує, що подані декларантом документи щодо визначення числових складових вартості витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України не містять розбіжностей. Разом з тим, на думку митного органу, подані документи містять розбіжності щодо перевізника імпортованого товару. Однак суд вважає, що підтвердження понесених витрат на транспортування товару може здійснити не тільки безпосередній перевізник вантажу, яким відповідно до міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) від 12.05.2021 А№042450 є Poltek (Республіка Польща), а й експедитор чи інша особа, відповідальна за організацію транспортування вантажу перед замовником такої послуги. У такому випадку видача довідки про розмір транспортних витрат особою, яка відповідальна перед замовником за виконання такої послуги та безпосереднє виконання такої послуги третьою особою, яка залучена експедитором не є розбіжністю у поданих документах, оскільки залучення інших осіб до виконання господарських зобов`язань не заборонено законодавством та міжнародними договорами.

У даному випадку експедитор вантажу ПП “Транс-Атлас” уклав з іноземним перевізником Poltek (Республіка Польща) договір №155 про організацію міжнародних перевезень вантажів від 01.08.2018. Суд не бере до уваги посилання відповідача про невідповідність поданого замовлення №09/05/2021 від 09.05.2021 на суму 240 EUR (євро) вимогам п.2.2 договору №155 від 01.08.2018, та здійснення оплати ПП “Транс-Атлас” через АТ “Перший Український міжнародний банк” фірмі Poltek на суму 2690,0 євро, що не відповідає сумі у вищезгаданому замовленні, оскільки такі документи складені не за участю позивача, а між третіми особами, які вільні у виборі форми складення таких документів. Крім того, як зазначено у довідці ПП “Транс-Атлас” вих. №167 від 19.07.2021, наданій позивачу, в розрахунок оплати ПП “Транс-Атлас” фірмі Poltek на суму 2690,0 євро включена сума у розмірі 240 євро по контракту №155 від 01.08.2018, що включає заявку №09/05/2021 від 09.05.2021, відповідно до яких ПП “Транс-Атлас” позивачу доставлено товар по заявці на транспорт №1 від 07.05.2021 та договору з експедитором ПП “Транс-Атлас” про надання транспортних послуг №07/05 від 07.05.2021, та по яких проведено всі розрахунки.

Відтак, на підставі наведеного суд не вбачає розбіжностей у поданих документах, що підтверджують понесені позивачем транспортні витрати.

Щодо розбіжностей у поданих документах, що підтверджують вартість товару, а саме згідно інвойсу №69/05/2021 від 12.05.2021 вартість товару за одиницю становить 0,5 євро, в той час як в специфікації №1 від 17.11.2020 до контракту №К2020-1 від 17.11.2020 зазначено 0,33 євро/шт. суд зазначає наступне.

За умовами контракту № К2020-1 від 17.11.2020 продавець зобов`язується продавати, а покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні, далі товар, в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару (п.1.1 контракту). Як вказано в пункті 2.2 цього контракту, за обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.

Суд звертає увагу на те, що у додатку №1 від 17.11.2021 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020 зазначено загальну вартість товару – автомобільних шин, що були у користуванні у кількості 1 200 000 шт., вагою 10 000 тонн, де ціна вказана 0,33 євро/шт., а загальна вартість 400 000 євро. Тобто, така специфікація (додаток №1 від 17.11.2021) визначає орієнтовну кількість та вартість автомобільних шин, що передбачались постачати позивачу. Разом з тим, оскільки згаданим контрактом передбачено, що товар надходить окремими партіями і оплачується покупцем відповідно до інвойсів, що виставляються продавцем на кожну партію товару, а ціни на товар можуть бути змінені, тому остаточна вартість партії товару визначається саме в інвойсах. У даному випадку вартість партії товару визначена в інвойсі (рахунку-фактурі) №69/05/2021 від 12.05.2021, де вартість товару за одиницю встановлена на рівні 0,5 євро/шт., а всього на суму 983 євро за партію товару. Відтак, з урахуванням умов контракту митниця повинна була взяти до уваги без зауважень вартість товару, зазначену в інвойсі (рахунку-фактурі) №69/05/2021 від 12.05.2021. При цьому, така вартість за одиницю товару в інвойсі збільшена, у порівнянні із вартістю за одиницю товару, зазначену в додаток №1 від 17.11.2021 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020. До того ж, така вартість в загальній сумі 983,00 євро підтверджена платіжним дорученням від 13.05.2021 б/н про оплату вартості товару, придбаного відповідно до рахунку-фактури №69/05/2021 від 12.05.2021 та контракту № К2020-1 від 17.11.2020. З урахуванням наведеного суд вважає, що додані до митної декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 документи не містять розбіжностей щодо визначення вартості партії імпортованого товару.

Водночас посадовою особою митного органу не звернено увагу на фактичну відсутність доданого до митної декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 додатку №2 від 10.05.2021 до контракту № К2020-1 від 17.11.2020, де визначена вартість товару за одиницю у сумі 0,5 євро/шт. Про наявність подання такого додатку відповідачу, окрім митної декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408, також вказано в оскаржуваній картці відмови №UA205030/2021/02676.

Однак, як слідує з довідки брокера ТзОВ “Термінал БК” вих. №23 від 02.09.2021, при митному оформленні вантажу відповідно до митної декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 брокером ОСОБА_3 була допущена технічна помилка при подачі електронної копії додатку №2 від 10.05.2021 (специфікації) до контракту № К2020-1 від 17.11.2020. Замість задекларованого додатку в системі АСМО «Інспектор» було прикріплено чистий аркуш з нотаріальною печаткою. Зазначену помилку було виявлено після отримання рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2.

На думку суду, посадовій особі митного органу слід було витребувати у декларанта належним чином виготовлену копію додатку №2 від 10.05.2021 (специфікації) до контракту № К2020-1 від 17.11.2020, а не обмежившись лише формальним перерахуванням документів, які слід надати у відповідності до вимог частини 3 статті 53 МК України.

Разом з тим, після отримання рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2, керуючись частиною 8 статті 55 МК України позивач надіслала митному органу листом вих. №06/21 від 09.06.2021 належним чином виготовлену копію додатку №2 від 10.05.2021 (специфікації) до контракту № К2020-1 від 17.11.2020, а також інші документи на підтвердження задекларованої митної вартості у митній декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408. Однак вказані у даному листі пояснення та додані документи не були взяті до уваги Волинською митницею ДМС, яка листом від 14.06.2021 №7.3-15/4949 безпідставно відмовила позивачу у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2.

Крім того, на підтвердження вартості задекларованого товару позивачем надано митниці також висновок експерта Волинської торгово-промислової палати № В-574 від 27.05.2021, відповідно до якого вартість зношених автомобільних шин, що експортуються згідно контракту № К2020-1 від 17.11.2020 може складати 0,5 EUR за шт. Відповідач не спростував такий розрахунок вартості за одиницю товару, а лише послався на довідковий характер цього висновку.

Також суд звертає увагу на те, що витребувані у позивача бухгалтерські документи жодним чином не впливають на визначення вартості придбаного товару, а тому є необґрунтованою вимогою митниці.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що зазначені відомості у поданих позивачем документах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених у митній декларації від 14.05.2021 №UA205030/2020/010408 та не свідчать, що у поданих документах є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену позивачем митну вартість не може бути визначено за першим методом.

Інших зауважень щодо поданих декларантом документів для підтвердження митної вартості митним органом під час прийняття оскаржуваного рішення не зазначено.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України, а саме на вартість подібного товару, задекларованого іншим суб`єктом господарювання у МД від 23.02.2021 №UA204120/2021/20818 на рівні 8,67 євро/шт. не є доказом заниження позивачем митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню” (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ “Оцінка товару для митних цілей” та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митну декларацію від 23.02.2021 №UA204120/2021/20818, вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість, яка визначена ним у розмірі 17045,22 EUR (євро). Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2021 №UA205030/2021/000025/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його з врахуванням вимог статті 245 КАС України слід визнати протиправним та скасувати.

Як наслідок цього підлягає визнанню протиправною та скасуванню карка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02676.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн., що був сплачений квитанціями від 20.07.2021 № 0.0.2204068247.1, від 10.08.2021 № 36.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2021/000025/2 від 17 травня 2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2021/02676.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43350888) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.Д. Ковальчук