Рішення № 10081644, 24.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.10           Справа № 15/53-10. за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Сумсько-Степанівський цукровий комбінат”, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область

про стягнення 43 846 грн. 98 коп.

          СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Хотіна А.О., довіреність №32/10 від 09.06.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 43 846 грн. 98 коп. боргу по договору №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а саме: 30817 грн. 36 коп. основного боргу, 3152 грн. 12 коп. пені за період з 01.10.2009р. по 01.04.2010р., 8 063 грн. 76 коп. інфляційних збитків за період з квітня 2008р. по лютий 2010р., 1 813 грн. 74 коп. 3% річних за період з 11.04.2008р. по 01.04.2010р.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі №15/53-10 від 09.04.2010р., що направлялася судом на адресу відповідача, була повернута відділенням пошти до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

На виконання вимог ухвал суду представник позивача подав для долучення до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ №21-10/134Д-2 від 14.06.2010р. щодо відповідача, відповідно до якого станом на 01.06.2010р. відповідач знаходиться за адресою: 42304, Сумська область, Сумський район, cмт. Степанівка, вул. Кооперативна, буд. 1, тобто за тією адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялися процесуальні документи по справі.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, що зазначена у витязі з ЄДРПОУ, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, укладеного між позивачем та відповідачем, постачальник (позивач) зобов‘язався передати у власність покупцю (відповідачу) в 2007 році природний газ, а покупець зобов‘язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. оплата за газ та послуги за його транспортування здійснюється в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводять плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги природного газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

До вказаного договору на протязі його дії між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди.

Позивачем протягом листопада - грудня 2007 року, березня-квітня 2008 року згідно договору було передано відповідачу природний газ на загальну суму 49 017 грн. 36 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.11.2007р., від 31.12.2007р., від 24.03.2008р., від 24.03.2008р., від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., що підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Але, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач заборгованість погасив частково у розмірі 18200 грн. 00 коп., повністю з позивачем за поставлений природний газ не розрахувався, тому позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу по договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. становить 30817 грн. 36 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме договором та актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 30817 грн. 36 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 8 063 грн. 76 коп. інфляційних збитків за період з квітня 2008р. по лютий 2010р. та 1 813 грн. 74 коп. 3% річних за період з 11.04.2008р. по 01.04.2010р.

Пункт 7.1 договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов‘язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 8 063 грн. 76 коп. інфляційних збитків та 1 813 грн. 74 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 7.2 вказаного договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/07-1488-ТЕ-29 від 01.10.2007р. в розмірі 3152 грн. 12 коп. за період з 01.10.2009р. по 01.04.2010р.

Пункт 7.2 договору передбачає, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов‘язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, пунктом 7.6 договору визначено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3152 грн. 12 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сумсько-Степанівський цукровий комбінат” (42304, Сумська область, Сумський район, cмт. Степанівка, вул. Кооперативна, буд. 1, код 00372865) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 30817 грн. 36 коп. основного боргу, 3152 грн. 12 коп. пені, 8 063 грн. 76 коп. інфляційних збитків, 1 813 грн. 74 коп. 3% річних, 438 грн. 46 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 25.06.2010р.

Суддя