Рішення № 10081479, 09.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.02.2010р.Справа № 14/337

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 435,75 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 19/3 від 02.01.2008 р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 2456 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 21.11.2006 р. на загальну суму 435,75 гривень, а також заява про уточнення позовних вимог (вхід. № 01753д від 09.02.2010 р. канцелярії суду), якою зменшено розмір позовних вимог на 173,69 гривень.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

Надана позивачем заява про уточнення позовних вимог судом прийнята, розглянута по суті та задоволена. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 196,42 гривень, пені в сумі 22,73 гривень, збитків від інфляції в сумі 35,69 гривень та 3% річних в сумі 7,22 гривень, що загалом складає 262,06 гривень.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Відповідач) 21.11.2006 року було укладено договір № 2456 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір).

Відповідно до п. 1. вказаного Договору Теплопостачальна організація (Позивач у справі) бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень Споживача (Відповідач у справі) до межі розподілу будівель швейної майстерні в м. Полтаві по вул. Юрченка, 11/2.

14.09.2007 р. до Договору сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою п. 10 було змінено та визначено, що оплата за опалення, що проводить Споживач (Відповідач у справі), стягується на основі тарифів, встановлених уповноваженим органом з 16.09.2006 р. - оплата за опалення в розмірі 5,94 грн. за 1 м2 загальної площі для споживачів ІІ групи в опалювальний сезон. Площа будівлі 16,9 м2. Оплата за місяць складає 100,39 гривень з врахуванням ПДВ.

Частиною 1 п. 11. Договору визначено, що всі розрахунки по даному договору проводяться плановими платежами за платіжними дорученнями платника у розмірі 1/3 обсягів місячного споживання теплової енергії:

- за першу декаду розрахункового періоду - до 10 числа розрахункового періоду;

- за другу декаду розрахункового періоду - до 20 числа розрахункового періоду;

- кінцевий розрахунок проводиться до 30 числа поточного місяця з урахуванням суми проміжних платежів;

- а також можлива попередня оплата.

Відповідно до п. 17. Договору для опалення даний Договір заключений на період з 16.10.2006 р. по 31.12.2011 р.

Взяті на себе за Договором зобов'язання (п. 3. - п. 4. (із підпунктами) Позивач виконав належним чином, у визначений строк та в повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов'язання ( п. 7. (із підпунктами) - п. 8.) належним чином не виконав, не здійснивши оплату за надані йому послуги, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 196,42 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 196,42 гривень.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 196,42 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 п. 11. Договору передбачено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686-ХІ від 20.05.1999 р.

Позивачем Відповідачу за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань нарахована пеня в сумі 22,73 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги в цій частині позову обґрунтовані, підтверджені наданими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 35,69 гривень збитків від інфляції та 7,22 гривень 3% річних (розрахунки у матеріалах справи).Вимоги в цій частині позову обґрунтовані, підтверджені наданими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 196,42 гривень, пеню в сумі 22,73 гривень, збитки від інфляції в сумі 35,69 гривень та 3% річних в сумі 7,22 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008 (р/р 26035710000019 в Харківській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030) суму боргу в розмірі 196,42 гривень, пеню в сумі 22,73 гривень, збитки від інфляції в сумі 35,69 гривень, 3% річних в сумі 7,22 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯІваницький О.Т.