Вирок № 100813801, 04.11.2021, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1845/20

провадження № 1-кп/632/35/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Журавель О.О.,

за участю секретарів судового засідання - Ляшенко Ю.С., Довженко К.І., Кузьменко М.В., Хохлової І.С., Шестакової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220400000394 від 01 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенськ Дніпропетровської області, громадянина України, має базову загальну середню освіту, офіційно непрацевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має дитину – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, на обліку у Первомайському об`єднаному міському військовому комісаріаті Харківської області не перебуває, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) 23 червня 2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, вирок 12.09.2006 переглянуто Апеляційним судом Харківської області - з застосуванням ст. 69 КК України - остаточне покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі постанови Первомайського районного суду Харківської області від 28 листопада 2007 року звільнений 06 грудня 2007 року умовно-достроково на 10 місяців 26 днів;

2) 03 листопада 2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно визначено до відбування 3 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 10 березня 2012 року за відбуттям строку покарання;

3) 07 листопада 2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком - 1 рік;

4) 17 липня 2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України остаточно визначено до відбування- 4 роки позбавлення волі. Звільнений 04 січня 2016 року на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2015 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяця 1 день;

5) 23 червня 2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ст.71 КК України остаточно визначено до відбування- 4 роки 3 місяця позбавлення волі. Звільнений 24 червня 2020 року за відбуттям строку покарання;

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори – Коваленко Ю.В., Ніколайчук А.І., Середа С.С.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

захисник – Авер`янов О.Ю.,

потерпілий – ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 , який раніше був засуджений за викрадення чужого майна, вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднано з проникненням до житла за таких обставин.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

31 серпня 2020 року, близько 15 год. (точний час встановити не вдалося), обвинувачений ОСОБА_1 , зайшовши через незамкнуту хвіртку на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та виявивши відсутність господарів, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою викрадення чужого майна, з корисних мотивів, діючи повторно, проник через відчинену віконну кватирку до житлового будинку вищезазначеного домоволодіння, де знайшов: мобільний телефон марки «Hope» (копія «Nokia») з навушниками, вартістю 256 грн. 80 коп., блок живлення марки «FSP» модель «NB 65», вартістю 150 грн., акустичні колонки марки «Hardity», вартістю 125 грн., 80 коп., склавши зазначені речі у пакет, та разом з наборам для стрижки марки «PHILIPS», вартістю 675 грн., поклав на підвіконня для подальшого таємного викрадення, залишивши територію вказаного домоволодіння.

Цього ж дня близько 17-00 год (точний час встановити не вдалося), обвинувачений ОСОБА_1 , повернувшись до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та, бажаючи довести свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення з житлового будинку раніше зібраних речей, до кінця, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому, заліз на огорожу домоволодіння, однак задумане до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був викритий та зупинений потерпілим ОСОБА_2 .

У результаті протиправного діяння обвинувачений ОСОБА_1 намагався заволодіти майном потерпілого ОСОБА_2 на суму 1206,80 грн.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

II . Пояснення обвинуваченого

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло визнав, надав суду показання про те, що 31 серпня 2020 року близько 10 год. він приїхав у м. Первомайський Харківської області з метою пошуку роботу, оскільки тільки звільнився з місць позбавлення волі та не мав заробітку. Проходячи по АДРЕСА_3 близько 15 год. (точний час не пам`ятає), він ( ОСОБА_1 ) через незаперту хвіртку зайшов на територію домоволодіння будинку АДРЕСА_3 , господарів на подвір`ї не було. Він ( ОСОБА_1 ) постукав у вікно будинку, але ніхто не вийшов. У цей момент він ( ОСОБА_1 ) вирішив проникнути через відчинену віконну кватирку до будинку для вчинення крадіжки. Проникнувши до будинку, він ( ОСОБА_1 ) пройшовся по кімнатам, де взяв: мобільний телефон марки «Hope» з навушниками, блок живлення марки «FSP» модель «NB 65», акустичні колонки марки «Hardity», які склав у пакет та разом з набором для стрижки марки «PHILIPS» поклав на підвіконня для подальшого викрадення. Розуміючи, що до електрички на м. Лозову є деякий час, він ( ОСОБА_1 ) вирішив не брати з собою зібрані речі, щоб не бути з ними затриманим, а повернутися до будинку саме перед від`їздом з м. Первомайський. Близько 17-00 год. (точний час не пам`ятає) він ( ОСОБА_1 ) повернувся до будинку, підійшов до паркану, почав заглядати та побачив там господаря, який запитав, що він робить біля його будинку. Він ( ОСОБА_1 ) намагався відпиратися та говорити, що проходив повз, однак потерпілий йому не повірив, почав намагатися його зупинити, покликав сусіда, він ( ОСОБА_1 ) почав швидко йти з місця події, однак у цей момент під`їхала працівники поліція, які його зупинили. З вартістю майна, яким він намагався заволодіти, що належить потерпілому ОСОБА_2 на суму 1206,80 грн, згоден. З розміром процесуальних витрат - 1307 гривень 52 копійки згоден.

III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину.

На підтвердження встановлених обставин судом під час судового розгляду досліджені такі докази, надані стороною обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду показання про те, що 31 серпня 2020 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 післяобідня (точний час не пам`ятає) приїхав з м. Харкова до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Його жінка ОСОБА_3 пішла до будинку, а він залишився на подвір`ї. У цей час жінка гукнула його та повідомила, що хтось сторонній був у домі, оскільки деякі речі, складені у пакети. Він ( ОСОБА_2 ) викликав поліцію та пішов на вулицю, де на паркані свого домоволодіння побачив ОСОБА_1 , який намагався проникнути на територію його домоволодіння. Він ( ОСОБА_3 ) покликав сусіда, ОСОБА_1 почав швидко від них віддалятися. Під`їхала поліція та зупинила ОСОБА_1 . Обвинувачений намагався викрасти з житлового будинку, зокрема, мобільний телефон марки «Hope» (копія «Nokia») з навушниками, блок живлення марки «FSP» модель «NB 65», акустичні колонки марки «Hardity», набір для стрижки марки «PHILIPS» та інші дроти та предмети, які не представляли для нього цінності, які були не в придатному стані (не наполягав на включенні цих предметів у список викраденого). Також, цього ж дня працівниками поліції був проведений огляд його домоволодіння, зокрема, житлового будинку та виявлені вищезазначені речі, які обвинувачений намагався викрасти. Крім того, під час огляду, у іншому пакеті були виявлені залишки продуктів харчування, які також не представляли для нього цінності.

Свідок ОСОБА_4 надав суду показання про те, що 31 серпня 2020 року близько 17 години (точний час не пам`ятає), він перебував на подвір`ї свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 та почув, що його кличе сусід ОСОБА_2 . Вийшовши за двір, він ( ОСОБА_4 ) побачив сусіда ОСОБА_2 з молодим чоловіком, як у подальшому йому стало відомо - це був ОСОБА_1 , біля паркану сусіда. ОСОБА_2 повідомив йому, що невідома особа намагалася викрасти речі з його будинку, він ( ОСОБА_2 ) підозрює, що це ОСОБА_1 , оскільки був ним помічений, коли намагався залізти до нього на подвір`я. ОСОБА_1 почав швидко від них віддалятися. Під`їхала поліція та зупинила ОСОБА_1 .

Показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 узгоджуються з іншими дослідженими судом письмовими доказами у справі.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 31 серпня 2020 року з фототаблицями, слідчим СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області Гришком С.В., у присутності двох понятих, проведено огляд території та будинку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду зафіксовані обстановка на території домоволодіння та будинку, зокрема, зафіксовано місце проникнення до будинку - вікно кімнати АДРЕСА_5 з відчиненою кватиркою. На підвіконні виявлено набір для стрижки марки «PHILIPS» та пакет, при огляді якого виявлено, зокрема, мобільний телефон марки «Hope» (копія «Nokia») з навушниками, блок живлення марки «FSP» модель «NB 65», акустичні колонки марки «Hardity». Вилучені предмети визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого від 16 жовтня 2020 року. Дані, зафіксовані в ньому, повністю підтверджують спосіб проникнення у житло та узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 даними під час судового розгляду щодо способу проникнення до будинку та речей, які він намагався викрасти (а.с. 182-228 т. 1).

У ході проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_2 , зафіксованої в протоколі від 02 серпня 2020 року та матеріалів фотозйомки до нього, останній впізнав за зовнішнім виглядом, зокрема формою обличчя, зростом, статурою обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, що намагалася 31 серпня 2020 року близько 17-00 години проникнути на територію його домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 229-232 т. 1).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 02 серпня 2020 року та матеріалів фотозйомки до нього, під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_4 , останній впізнав за зовнішнім вигляд та прикметам, зокрема формою обличчя, зростом, статурою обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, що 31 серпня 2020 року близько 17-00 години перебувала біля паркану домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 , де проживає його сусід ОСОБА_2 та який був помічений сусідом, коли намагався проникнути на територію зазначеного домоволодіння (а.с. 233-236 т. 1).

Також у ході проведення слідчого експерименту, із застосуванням фотозйомки, зафіксованого у протоколі від 16 жовтня 2020 року встановлено, що в ході даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_1 , з виходом на місце, детально розповів і показав про обставини, за яких він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, а саме, будинок, розташований у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому обвинувачений вказав на такі подробиці обставин справи, які могли бути відомі лише особі, що була присутня на місці вчинення злочину, і їй було відомо про місце і спосіб його скоєння (а.с. 237-240 т. 1).

Відповідно до висновку експерта № 15568 від 24 вересня 2020 року ринкова вартість на момент скоєння злочину, з урахуванням зносу: мобільного телефону марки «Hope» (копія «Nokia») модель 6700 з навушниками складає - 256 грн. 80 коп., набору для стрижки марки «PHILIPS» - 675 грн., блоку живлення марки «FSP» модель «NB 65» - 150 грн., акустичної колонки марки «Hardity» - 125 грн. (а.с. 241-248 т. 1).

Зазначені письмові докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, та узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , а також показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про їхню достатність для визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому злочині.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_1 як незакінчених замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, суд приймає до уваги, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна),поєднана з проникненням до житла, відповідальність за яку передбачена частиною 3 статтею 185 КК, вважається закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і отримала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Зі змісту правової норми статті 15 КК України вбачається, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, за наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків.

Замах на злочин відрізняється від готування до злочину характером вчинених діянь. При замаху на злочин діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, тобто особа виконує об`єктивну сторону забороненого КК діяння, але не доводить до кінця злочин, з причин, що не залежали від її волі. Саме за цією об`єктивною ознакою готування до злочину відрізняється від замаху на нього.

Згідно із частиною 3 статті 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

В основу поділу законодавцем замаху на закінчений та незакінчений покладено суб`єктивний критерій - власне уявлення суб`єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння. Зокрема, у злочинах із матеріальними складами в закінченому замаху на злочин відсутня лише одна ознака об`єктивної сторони - суспільно небезпечний наслідок, хоча суб`єкт вже повністю здійснив діяння, достатнє для спричинення наслідку. При незакінченому ж замаху на злочин у злочинах з матеріальним складом не тільки відсутній суспільно небезпечний наслідок, а й не завершене, повністю не виконане саме діяння, яке може його спричинити.

Отже, характер, послідовність дій та поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 до, під час і після вчинення злочину збігаються з ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України, і свідчать про те, що він діяв з прямим умислом, направленим саме на вчинення крадіжки та вчинив для цього ряд необхідних злочинних дій (проник до житла з метою таємного викрадення чужого майна, зібрав речі, які планував викрасти, поклавши на підвіконня, повернувся на місця події для закінчення своїх злочинних намірів), але не зміг вчинити усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений потерпілим ОСОБА_2 ..

Таким чином, суд доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

IV. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні має дитину – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, на обліку у Первомайському об`єднаному міському військовому комісаріаті Харківської області не перебуває, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується формально-посередньо. Документів, які б свідчили, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, самозайнятий чи займається суспільно-корисною діяльністю, а також має законні джерела доходу суду не надано. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, за які йому призначалися покарання з поміщенням до кримінально-виконавчих установ закритого типу, на даний час судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

Відповідно до інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, викладеної у досудової доповіді, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово вчиняв злочини, за які йому призначалися покарання з реальним відбуванням у місцях позбавлення волі, сусідами характеризується з негативного боку, зловживає спиртними напоями, є агресивним. Ризик скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є високим, ризик небезпеки для суспільства є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. При цьому, судом у посткримінальній поведінці ОСОБА_1 не встановлено наявності саме щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені. Зазначене органом досудового розслідування в якості обставини, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, суд не бере до уваги, оскільки вчинення обвинуваченим нового злочину є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому злочину.

VІ. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Частиною 3 статті 68 КК України передбачено, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Таким чином, сформульовані у ч. 1 ст. 68 КК України положення виступають додатковими правовими орієнтирами до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

Вимоги ч. 3 ст. 68 КК України обмежують максимальний розмір покарання, який може бути призначений за незакінчений злочин, зокрема за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України не може бути призначено покарання більш чотирьох років позбавлення волі.

Отже, визначаючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує фактичні обставини в межах трьох загальних критеріїв - ступеня тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, відомості щодо особи винного зазначені вище, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як обставину, яка пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і двох додаткових - які визначають ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Також, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 , після звільнення з кримінально-виконавчої установи, висновків для себе не зробив та повторно протягом нетривалого часу (2 місяця) вчинив новий злочин, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинів, немає постійного джерела доходів, що стало підставою вчинення злочину, що у сукупності вказує на підвищений рівень суспільної небезпеки обвинуваченого.

Крім того, суд, враховує практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17 вересня 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Отже, суд доходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження нових кримінальних правопорушень, є покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції статті, за якою йому висунуто обвинувачення, з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України.

Крім того, з урахуванням особи винного ОСОБА_1 та наявністю лише однієї обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України (призначення покарання більш м`якого ніж передбачено законом) .

Також,враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який п`ять разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, під час відбування раніше покарання з випробуванням, маючи іспитовий строк, вчинив новий злочин, а також, приймаючи до уваги, висновки досудової доповіді, відповідно до яких ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення волі становить небезпеку для суспільства, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). При цьому, на думку суду, наявність у обвинуваченого сім`ї та неповнолітньої дитини 2009 року народження, зважаючи на кількість вчинених ним раніше злочинів, свідчить що вказані обставини не є стримуючими для обвинуваченого, а тому також не можутьзумовлювати застосування інституту умовного звільнення.

VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Суд також вважає за необхідне відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1307 гривень 52 копійки.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався. З урахуванням думки прокурора, підстав для його обрання не має.

Керуючись ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки 3 (три) місяця.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерту загальною сумою 1307(одна тисяча триста сім) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню – мобільний телефон марки «Hope» (копія «Nokia») з навушниками, набір для стрижки марки «PHILIPS», блок живлення марки «FSP» модель «NB 65», акустичні колонки марки «Hardity», повернути потерпілому ОСОБА_2 , як законному власнику.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суд роз`яснює обвинуваченому, захиснику, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування.

Суддя: О. О. Журавель