Ухвала суду № 100808472, 01.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2343/21

Провадження № 2/185/1908/21

У Х В А Л А

01 листопада 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Астапчук Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про виселення та зняття з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про виселення та зняття з реєстрації.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 23.04.2021 року відкрито провадження та залучено до участі у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, про виселення та зняття з реєстрації, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області; розгляд справи призначено на 02 червня 2021 року о 13:10 годині.

Представник позивача і третя особа у судове засідання призначене на 02 червня 2021 року не з`явились, про дату час слухання справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Представник позивача повідомлявся належним чином через офіційну електронну адресу «14360570@mail.gov.ua», зазначену ним у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 10.03.2021 року. Розгляд справи відкладено на 04 серпня 2021 року у зв`язку з неявкою позивача і третьої особи.

Представник позивача у судове засідання призначене на 04 серпня 2021 року не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Представник позивача повідомлявся належним чином через офіційну електронну адресу «14360570@mail.gov.ua», зазначену ним у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 10.03.2021 року. Розгляд справи відкладено на 07 вересня 2021 року у зв`язку з неявкою позивача.

Представник позивача у судове засідання призначене на 07 вересня 2021 року не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Представник позивача повідомлявся належним чином через офіційну електронну адресу «14360570@mail.gov.ua», зазначену ним у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 10.03.2021 року. Розгляд справи відкладено на 01 листопада 2021 року у зв`язку з неявкою позивача.

Представник позивача у судове засідання призначене на 01 листопада 2021 року не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Представник позивача повідомлявся належним чином через офіційну електронну адресу «14360570@mail.gov.ua», зазначену ним у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 10.03.2021 року.

Згідно довідок про доставку електронного листа «ухвала», «судова повістка про виклик до суду» ухвала про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик в судові засідання були надіслані завчасно одержувачу ПАТ КБ «Приватбанк» на його електронну адресу «14360570@mail.gov.ua».

01 листопада 2021 року відповідач надав заяву. в якій просив залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судові засідання.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"та постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин, який триває і на теперішній час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 року №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжнародному сполученні.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Наразі спрогнозувати календарну дату закінчення дії карантину на території України об`єктивно неможливо.

Зокрема, з метою дотримання вказаного принципу ст. 212 ЦПК України доповнено ч.4 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд враховує, що від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив 07.07.2021 року, проте ані позовна заява, ані відповідь на відзив не містять клопотання про розгляд справи без представника АТ КБ «Приватбанк», матеріали справи № 185/2343/21 не містять такої заяви також. Причин неодноразової неявки в судове засідання позивач суду не повідомив.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, його неявка перешкоджає розгляду справи, від представника позивача не надходило заяв про розгляд справи без його участі, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. 223, 257,260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про виселення та зняття з реєстрації- залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: А. О. Врона