Вирок № 100808095, 05.10.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2438/21

Провадження № 1-кп/175/108/21

Вирок

Іменем України

05 жовтня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві – Нагорічній Р.М.

за участю сторін судового провадження:

прокурора – Філь О.І.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Бондаренка Є.Є.

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження №12020040000000979 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Банкіно Вейделівського району Белгородської області, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 09 грудня 2020 року, близько 16 години 49 хвилин, керуючи належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 , технічно справним автомобілем «ВАЗ 21114-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух, у темний час доби, при ввімкнених ліхтарях вуличного електроосвітлення, по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини автодороги М-04 «Знам`янка – Луганськ – Ізварине» на території м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, розділених газоном та металевою огорожею, з боку м. Новомосковськ у напрямку м.Дніпро, з перевищенням дозволеної швидкості руху у місті 50 км/год, а також з перевищенням швидкості, встановленої на даній ділянці автодороги дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год», а саме рухаючись зі швидкістю не менше ніж 78,5 км/год.

У подальшому, водій ОСОБА_1 рухаючись на 224-му км + 200 м вищезазначеної автодороги, в районі будівлі № 135 по вул.Шосейній в м.Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, в зоні дії дорожнього знака 1.39 «Аварійно-небезпечна ділянка», у правій смузі для руху, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, допускаючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, із перевищенням дозволеної швидкості руху 40 км/год., а саме зі швидкістю не менше ніж 78,5 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не зменшив швидкість аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого приблизно о 16 годині 49 хвилин 09 грудня 2020 року, здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_4 , який переходив проїзну частину на 224-му км + 200 м автодороги М-04 сполученням «Знам`янка – Луганськ – Ізварине», по нерегульованому пішохідному переходу в районі будівлі № 135 по вул. Шосейній в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , тримаючи ліворуч від себе велосипед «Україна».

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3 б), 12.4, 12.9 б), 18.1 Правил дорожнього руху України відповідно до яких:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

Дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»

п. 12.9 «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 14.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідного пункту «и» пункту 30.3 цих Правил.»

п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення п. п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, а саме: синець у проекції лівої надбрівної дуги, садна у лобній ділянці (у кількості 3), забійна рана з садном у правій тім`яній ділянці, різані рани (у кількості 5) у верхній третині шиї праворуч, крововилив у їх товщу м`яких покривів голови у лобно-тім`яній ділянці з переходом на праву скроневу, крововилив у товщу правого скроневого м`язу, лінійний перелом склепіння та основи черепа, крововилив під м`які оболонки мозку та мозочка; синці на тильній поверхні лівої кисті, осадження на передній поверхні черевної стінки, осадження на правобічній поверхні грудної клітини з переходом на спину, що починається від рівня 5 ребра та закінчується на рівні нижнього квадранту правої сідниці, межею її є задня права пахвова лінія та права навколо хребтова лінія, крововиливи у товщу м`яких тканин довкола вищевказаних синців та саден, крововилив у товщу м`яких тканин грудної клітини у проекції правої та лівої надключичної ямки, у товщу правого великого грудного м`язу, крововилив у товщу м`яких тканин спини праворуч, багато-уламковий перелом правої лопатки, поперечний перелом правої ключиці, поперечні переломи ребер без розривів пристінкової плеври (непрямі) - по лопатковій лінії ліворуч, починаючи від 1 по 5 ребро, по правій задній пахвовій лінії, починаючи від 1 по 9 ребро; поперечні переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври (прямі) по навколо-хребтовій лінії, починаючи від 1 по 9 ребро, неповний розрив міжхребцевого диску між 2 та 3 грудним хребцем, крововилив у товщу навколо аортальної клітковини, по задній поверхні легень, прикореневих та міждольових ділянках, брижу кишечнику, розриви тканини легень, печінки, кров у черевній та грудній порожнинах; садна на передній поверхні правого стегна у верхній третині, у проекції правого колінного суглобу, по заднє-зовнішній поверхні (у кількості 2), по задній поверхні правої гомілки у верхній третині, у проекції лівого колінного суглобу, на заднє-внутрішній поверхні, на заднє-внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, у середній третині лівої гомілки по заднє- внутрішній поверхні, синці у середній третині лівої гомілки по заднє- внутрішній поверхні, рвана рана у середній третині правої гомілки по переднє- внутрішній поверхні, рвана рана у середній третині лівої гомілки на переднє- внутрішній поверхні, з крововиливами у товщу м`яких тканин, уламковий перелом правої велико- та малогомілкової кістки у середній третині, уламковий перелом лівої великогомілкової кістки, у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення.

Смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала 09 грудня 2020 року, близько 16 години 49 хвилин, на 224-му км + 200 м автодороги «Знам`янка – Луганськ – Ізварине», навпроти будівлі № 135, по вул. Шосейній, м. Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, тобто на місці дорожньо-транспортній події, внаслідок сумісної тупої травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що ускладнилась розвитком шоку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно 09 грудня 2020 року, близько 16 години 49 хвилин у темну пору доби, керував належним йому автомобілем «ВАЗ», рухався з боку м.Новомосковськ у напрямку м.Дніпро, близько 75-80 км/год. Знак обмеження швидкості руху у місті 50 км/год він бачив. Пішохід як він пізніше дізнався ОСОБА_4 , переходив дорогу на нерегульованому пішохідному переході з права на ліво, а поруч з собою котив велосипед. Наїзд на пішохода відбувся лівою передньої стороною автомобіля. Після ДТП він відразу вийшов з автомобіля, але ОСОБА_4 вже не подавав ознак життя. Пасажир з яким він їхав викликав швидку. Просив суд суворо його не карати. Також просить врахувати його щире каяття, вік, стан здоров`я, відшкодування потерпілим матеріальних і моральних збитків, та не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила суду, що з обвинуваченим не знайома, безпосередньо свідком ДТП, яке сталося 09 грудня 2020 року не була. Загиблий ОСОБА_4 є її рідним братом,мав двох дітей, та проживав окремо. Обвинуваченим збитки їй відшкодовані, та щодо міри покарання поклалась на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила суду, що з обвинуваченим не знайома, та безпосередньо свідком ДТП не була. Загиблий ОСОБА_4 був її чоловіком з яким вона перебувала у шлюбі 5 років. Вони мали двох дітей віком 5 років і 5 місяців. В той день 09 грудня 2020 року, близько 18 години їй зателефонували із садочка і повідомили, що дитину не забрали, вона захвилювалась тому як до цього її чоловік не запізнювався за дитиною. По телефону племінники ОСОБА_4 повідомили, що він загинув під час ДТП. Також повідомила суду, що збитки їй відшкодовані але щодо міри покарання поклалась на розсуд суду.

Провина обвинуваченого крім його особистих пояснень та пояснень потерпілих, підтверджена письмовими доказами, а саме матеріалами кримінального провадження №12020040000000979:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 грудня 2020 року з фото-таблицею до нього і схемою до даного протоколу, відповідно до яких в присутності понятих проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди на а/д в м. Підгородне по вул. Шосейна біля буд.№35, під час якого було встановлено таке: погодні умови – ясно, без опадів, температура повітря -5, напрямок проведення огляду: від м.Новомосковська до м. Дніпро, вид події – наїзд на пішохода, місце ДТП – вулиця, елемент дороги – нерегульований пішохідний перехід, проїзна частина – горизонтальна, пряма, дорожнє покриття - асфальтобетонне, сухе та чисте, нерівностей не виявлено, дорожня розмітка – 1:1, 1:5, 1.14.3, до проїзної частини примикають праворуч та ліворуч узбіччя, далі за тротуаром праворуч і ліворуч - будинки; спосіб регулювання руху – не регулюється; дорожні знаки – 3.29 ПДР, 5.35 ПДР, умови освітленості – темна пора доби, освітлена міським електроосвітленням; наявність приладів відеоспостереження на місці ДТП та за напрямком руху – відсутні, об`єкти що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч - відсутні, наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів (транспортного засобу, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду - відсутні, локалізація пошкоджень автомобіля – розбите ліве водійське скло, розбита ліва фара, пошкоджений передній бампер з лівої сторони, розбите лобове скло з лівої сторони, деформація лівого переднього крила, завантаження транспортного засобу на момент огляду – без завантаження; колеса і шини – в нормі; сліди шин – слід гальмування, лівого колеса автомобіля ВАЗ 25,2 м., слід гальмування правого колесу автомобіля ВАЗ 24,2, наявність відокремлених від тз частин, деталей – осип скла та пластику довжиною 38,3, шириною 8,7; відомості про труп – труп ОСОБА_4 розташований у лівій смузі руху впоперек дорожньому руху лежачи на спині, руки випрамлені вдовж тіла, вилучено – автомобіль марки «ВАЗ» державний номер НОМЕР_2 , велосипед маарки «Україна», додатки до протоколу – схема, фототаблиця, застосовано – камера мобільного телефону і рулетка 50 м, заяв і зауваження учасників огляду місця ДТП – не надходило; (т.1 а.с.к.п. 6-31).

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 12 грудня 2020 року, де згідно якого ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено; (т.1 а.с.к.п.35).

- висновком судової авто технічної експертизи № 5437-20 від 23 лютого 2021 року, із якого убачається, що робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», НОМЕР_2 перебувають у працездатному стані і можуть виконувати задані функції по зменшенню швидкості і зміні напрямку руху. У зв`язку з відсутністю на досліджуваному автомобілі «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 несправностей робочої гальмівної системи та рульового керування, питання час виникнення несправностей, а також про можливість їх виявлення водієм перед сом руху і в процесі експлуатації не вирішувались. (т.1 а.с.к.п. 62-64).

- висновком комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи № 5438-5439-20 від 24 лютого 2021 року, із якого убачається, що згідно слідової інформації, яка зафіксована протоколом огляду місця 09.12.2020 року та відображена у схемі до нього, місце наїду на велосипед і пішохіда у поздовжньому напрямку розташовувалось перед ділянкою розташування зафіксованих на схемі об`єктів речової обстановки (осипу скла та пластику) на відстані від них, яка перевищує ту, яку вони могли подолати за час вільного падіння. По ширині проїзної частини розташування місця наїзду визначається проєецією зони первинного контактування передньої частини автомобіля «ВАЗ» та правої бічної частини велосипеда на сліди гальмування автомобіля.

Через відсутність слідів від коліс велосипеда визначити розташування місця наїзду як на пішохода так і на велосипед у вигляді конкретної точки на проїзній координатною прив`язкою відносно початку слідів гальмування не надається за можливе. В момент наїзду первинний контакт відбувся між передньою частиною аавтомобіля «ВАЗ», р.н. НОМЕР_2 та правою бічною частиною велосипеда «Україна»; В момент первиного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля ВАЗ та велосипеда «Україна», орієнтовно становив а'=270. (т.1 а.с.к.п. 70-75).

- висновком експерта № 2467/662-Е від 24 грудня 2020 року, із якого убачається, що у трупа ОСОБА_4 виявлені: синець у проекції лівої надбрівної дуги, садна у лобній ділянці (у кількості 3), забійна рана з садном у правій тім`яній ділянці, різані рани (у кількості 5) у верхній третині шиї праворуч, крововилив у їх товщу м`яких покривів голови у лобно-тім`яній ділянці з переходом на праву скроневу, крововилив у товщу правого скроневого м`язу, лінійний перелом склепіння та основи черепа, крововилив під м`які оболонки мозку та мозочка; синці на тильній поверхні лівої кисті, осадження на передній поверхні черевної стінки, осадження на правобічній поверхні грудної клітини з переходом на спину, що починається від рівня 5 ребра та закінчується на рівні нижнього квадранту правої сідниці, межею її є задня права пахвова лінія та права навколо хребтова лінія, крововиливи у товщу м`яких тканин довкола вищевказаних синців та саден, крововилив у товщу м`яких тканин грудної клітини у проекції правої та лівої надключичної ямки, у товщу правого великого грудного м`язу, крововилив у товщу м`яких тканин спини праворуч, багато-уламковий перелом правої лопатки, поперечний перелом правої ключиці, поперечні переломи ребер без розривів пристінкової плеври (непрямі) - по лопатковій лінії ліворуч, починаючи від 1 по 5 ребро, по правій задній пахвовій лінії, починаючи від 1 по 9 ребро; поперечні переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври (прямі) по навколо-хребтовій лінії, починаючи від 1 по 9 ребро, неповний розрив міжхребцевого диску між 2 та 3 грудним хребцем, крововилив у товщу навколо аортальної клітковини, по задній поверхні легень, прикореневих та міждольових ділянках, брижу кишечнику, розриви тканини легень, печінки, кров у черевній та грудній порожнинах; садна на передній поверхні правого стегна у верхній третині, у проекції правого колінного суглобу, по заднє-зовнішній поверхні (у кількості 2), по задній поверхні правої гомілки у верхній третині, у проекції лівого колінного суглобу, на заднє-внутрішній поверхні, на заднє-внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, у середній третині лівої гомілки по заднє- внутрішній поверхні, синці у середній третині лівої гомілки по заднє- внутрішній поверхні, рвана рана у середній третині правої гомілки по переднє- внутрішній поверхні, рвана рана у середній третині лівої гомілки на переднє- внутрішній поверхні, з крововиливами у товщу м`яких тканин, уламковий перелом правої велико- та малогомілкової кістки у середній третині, уламковий перелом лівої великогомілкової кістки, у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення. Виявлені при експертизі трупа вищевказані тілесні ушкодження є прижитєвими виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), за механізмом удар- тертя в дуже швидкій послідовності, одне за одним, майже одночасно, та утворюють єдиний комплекс сумісної тупої травми тіла. Можливо за умови, яка вказана у постанові, при дорожньо-транспортній події. Морфологічний характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень свідчать про те, що первинний контакт тіла загиблого виступаючими частинами транспортного засобу, відбувся при перебуванні вертикальному чи близькому до цього положенні, задньо-правобічною поверхнею послідуючим відкиданням і травмуванням його об дорожнє покриття. Враховуючи те, що всі ушкодження виникли у короткий термін часу, в умова то вони, у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1), та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть потерпілого настала внаслідок сумісної тупої травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що ускладнилась розвитком шоку та підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. (т.1 а.с.к.п. 80-95).

- висновком автотехнічної експертизи №СЕ- 19/104-21/5238-ІТ від 22 лютого 2021 року, із якого убачається, що мінімальна швидкість руху автомобіля «ВАЗ 21114-125-51» перед початком гальмування була не менша ніж 70,2 км/год. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21114-125-51» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 18.1, 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху. В умовах місця події та заданих механізмах ДТП водій автомобіля «ВАЗ 21114-125-51» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. При заданих механізмах події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21114-125-51» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих механізмах події, дії водія автомобіля «ВАЗ 21114-125-51» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху, однак вказані невідповідності його дій вимогам п. 12.9 (б) та дорожнього знаку 3.29 ПДР з технічної точки зору не перебувають у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. (т1 а.с.к.п.242-247).

- висновком автотехнічної експертизи № 1343-21 від 06 квітня 2021 року, із якого убачається, що при розташуванні місця наїзду за показами свідка ОСОБА_6 швидкість руху автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 до початку гальмування становила не менш ніж 78,5...79,7 км/год, а при розташуванні місця наїзду за показами свідка ОСОБА_7 швидкість руху автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 до початку гальмування становила не менш ніж 81,7...82,9 км/год. (т2 а.с.к.п.14-16).

- висновком комплексної судової автотехнічної експертизи № 2187-21 від 30 квітня 2021 року, із якого убачається, що здійснюючи рух в населеному пункті водій автомобіля «ВАЗ» НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був обрати швидкість не більш 40 км/год - відповідно до вимог дорожнього

знаку 3.29, а при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи - зменшити швидкість (а за необхідності - зупинитись), та надати перевагу останнім при переході проїзної частини, тобто діяти у відповідності до вимог п. 12.4; 12.9 (б), та 18.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 при умові руху з максимальною розрахунковою швидкістю 82,9 км/год мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб як до місця наїзду, так і до меж пішохідного переходу. При умові руху автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 з швидкістю менш ніж 82,9 км/год, висновок буде тим більш справедливим. Оскільки водій автомобіля «ВАЗ 21114-125-51», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити керований ним транспортний засіб як до місця наїзду, так і до меж пішохідного переходу, при максимальній розрахунковій швидкості (а тим більш і за умов руху і швидкостями менш ніж 82,9 км/год) слід дійти висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4; 12.9 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, при цьому саме невідповідності вимог п. 18.1 Правил, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з наїздом на пішохода ОСОБА_4 (т2 а.с.к.п.23-27);

Дослідивши висновки вищевказаних експертиз, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам кримінального-процесуального законодавства, яке регламентує проведення цих експертиз, є належно вмотивованими, даними на підставі повного вивчення матеріалів справи.

Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованими.

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

У пунктах 4 і 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснюється, що суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Відповідальність за статтею 286 КК України настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, правил водіння або експлуатації машини (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі, тощо). Це стосується й випадків, коли зазначені правила було порушено під час виконання з допомогою транспортних засобів різних робіт (дорожніх, сільськогосподарських, будівельних та ін.). Відповідальність за статтею 286 КК України настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення певних правил спричинила з необережності потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його загибель.

Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У ході судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є належними та достатніми, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, що виразились в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_4 .

Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, висновки проведених експертиз.

Крім того на думку суду, обвинувачений, який має досвід водія, повинен був суворо дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, віднесеному законом до джерела підвищеної небезпеки. Окрім того, обвинувачений під час допиту повідомив суду, що дійсно перевищив дозволену швидкість, ці обставини також підтвердились висновками проведених експертиз.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

Суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та про необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, його відношення до скоєного, а саме відшкодування потерпілим витрат, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини, відшкодування матеріальних збитків потерпілим у повному обсязі.

Обставини, що обтяжують його покарання, судом не встановлені.

Відповідно до п.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілих, які при визначені міри покарання просили призначити покарання на розсуд суду, суд вважає необхідним призначити мінімальне покарання у вигляді реального позбавлення волі в межах передбаченого законом строку, з урахуванням обставин справи, що пом`якшують покарання.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Суд не вбачає підстав для призначення мінімального покарання із застосуванням іспитового строку, на чому наполягав захисник і сторона обвинувачення навіть не зважаючи на наявність даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, враховуючи його вік,стан здоров`я, ставлення до скоєного, відшкодування збитків потерпілим, оскільки ці обставина не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та грубість допущених порушень Правил дорожнього руху України та не здатні зменшити негативні наслідки скоєного діяння, внаслідок якого сталась загибель особи.

Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 , покарання у вигляді реального позбавлення волі, суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

З урахуванням вище наведеного, суд вважає, що підстави для призначення ОСОБА_1 , покарання із застосуванням ст. 75 КК України і без призначення додаткового покарання, як про це в судових дебатах просив його захисник відсутні.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_1 , знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Крім того, скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху.

Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 , додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого пов`язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого було спричинено загибель особи. Це свідчить про відсутність у обвинуваченого належних навиків керування транспортними засобами і застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть йому можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково вивчити правила дорожнього руху та пройти додаткові навчання у відповідних навчальних закладах щодо покращення навиків керування.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , та стягнути в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 4 (чотирьох) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 – до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 11 грудня 2020 року, а саме на: автомобіль «ВАЗ 21114-125-51», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 виданого 24.12.2019 року ТЦС 1442 належить ОСОБА_1 – після набрання вироком законної сили автомобіль залишити у розпорядженні власника.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 11 грудня 2020 року, а саме на: велосипед марки «Україна» – після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 2 680,40 гривень, призначення платежу: за проведення судової автотехнічної експертизи від 23 лютого 2021 року №5437-20.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 6 799,04 гривень, призначення платежу: за проведення комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи від 24 лютого 2021 року №5438/5439-20.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 1 634,50 гривень, призначення платежу: за проведення судової автотехнічної експертизи від 22 лютого 2021 року №СЕ-19/104-21/5238-ІТ, за реквізитами: - одержувач платежу: ГУК у Дн-кій обл./м, Дніпро/24060300; код ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UА438999980313020115000004569; Код бюджетної класифікації: 24060300; Найменування коду бюджетної класифікації доходу: Інші надходження; Призначення платежу: за експертизу № СЕ-19/104-21/5238-ІТ від 22 лютого 2021 року.

У рахунок відшкодування витрат на проведення судової авто технічної експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 4 118,64 гривень, призначення платежу: за проведення комісійної судової автотехнічної експертизи від 06 квітня 2021 року №1343-21.

У рахунок відшкодування витрат на проведення судової авто технічної експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 4 118,64 гривень, призначення платежу: за проведення судової автотехнічної експертизи від 30 квітня 2021 року №2187-21.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя С.О. Ребров