Рішення № 10080706, 12.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.10 Справа№ 7/58

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ»

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

ціна позову: 29219,49грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Морозов Р.В., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі; ціна позову: 29576,58грн., в тому числі 18973,2грн. основного боргу, 2641,98грн. пені, 407,64грн. 3% річних за невиконання зобовязання, 1944,23грн. інфляційних нарахувань, 5609,53грн. штрафу. Крім того, Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати.

12.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого, Позивач просить сягнути з Відповідача 18973,2грн. основного боргу, 2241,59грн. пені, 533,37грн. 3% річних за невиконання зобовязання, 1861,79грн. інфляційних нарахувань, 5609,53грн. штрафу, всього 29219,49грн. заборгованості. Крім того, Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором оренди нежитлових приміщень готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою №214 від 01.04.2009р., рахунками №2/214 від 09.04.2009р., 11.05.2009р., 09.06.2009р., 09.07.2009р., 10.08.2009р., 09.10.2009р., 17.09.2009р., 10.11.2009р., 10.12.2009р., повідомленням0претензією №23/10-01 від 23.10.2009р. та описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 23.10.2009р. та поштовою квитанцією, розрахунками заборгованості, платіжними дорученнями №№824 та 825 від 18.03.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальним поштовим чеком №1663 від 19.03.2010р., ст.ст.15, 16, 525, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.1, ч.2 ст.15, ст.ст.54, 55, 57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/58 від 26.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11год. 00хв. 19.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/58 від 19.04.2010р. та від 05.05.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами додаткових доказів.

Представнику Позивача в судових засідання протягом розгляду справи та представникам Відповідача в судовому засіданні 12.05.2010р. оголошено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/58 від 26.03.2010р., 19.04.2010р. та від 05.05.2010р., які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів визхідної кореспонденції Господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги, з врахуванням доводів заяви про уточнення позовних вимог, підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; довідки органу казначейства про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету; виписку серії ААБ №232178 від 19.04.2010р. про включення Позивача в ЄДРПОУ; довідку серії АВ №497941 про включення Відповідача станом на 30.04.2010р. в ЄДРПОУ; виписку з журналу про отримання Відповідачем рахунків; повідомлення-претензію №23/10-01 від 23.10.2009р. Відповідачу таопис вкладення у цінний лист з вдбитком поштового штемпеля від 23.10.2009р. та поштову квитанцію; виписки по рахунку Позивача про сплату Відповідачем орендної плати.

Також, як зазначалось вище, 12.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло уточнення позовної заяви, до якого додано уточнені розрахунки заборгованостіта фіскальні поштові чеки №№7957 та 7958 від 07.05.2010р. про скерування кореспонденції Відповідачу.

Представники Відповідача в судове засідання зявились, проти позову частково заперечили в розмірі, з причин та підстав, зазначених в запереченні на позовну заяву.

19.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла телеграмма Відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що Відповідач є породіллю та перебуває в пологовому будинку. Ухвалою господарського суду Льввіської області №7/58 від 19.04.2010р. розгляд справи відкладено на 05.05.2010р.

Також, 05.05.2010р. до господарського суду Льввіської області надійшла телеграмма Відповідача про відкладення розгляду справи на 12.05.2010р. у звязку з тим, що за станом здоровя Відповідач не може прибути в судове засідання. Ухвалою господарського суду Львівської області №7/58 від 05.05.2010р. розгляд справи відкладено на 12.05.2010р.

12.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло заперечення Відповідача на позовну заяву, в якому Відповідач просить відмовити Позивачу у задоволенні стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1944,23грн., пені у розмірі 2641,98грн., штрафу у розмірі 5609,53грн., та 3% річних у розмірі 07,64грн. з наступних підстав.

Так, як зазначено в запереченні, крім договору оренди №214 від 01.04.2009р. між Сторонами укладено договір про відступлення права вимоги від 01.04.2009р., згідно якого, до Позивача переходили як безкоштовна фінансова допомога, згідно вимог Основного договору, грошові кошти 88449,00грн. Відповідач не заперечує, що орендна плата проводилась нею не завжди вчасно, а сааме по мірі поступлення коштів. Нехтування звичаями ділового обороту та порушення прав Позивача не було, оскільки всі неточності та претензії, в силу нормальних ділових відносин, вирішувались завжди мирно. Відповідач стверджує про погашення нею частково заборгованості та те, що Позивач до неї раніше претензій не ставив. Відповідачу не зрозумсіло, чому Позивач раніше не стягував з неї штрафних санкцій, протии яких Відповідач не заперечувала, а зараховував поступлені кошти в рахунок орендної плати. Відповідач повідомляє також про те, що не заперечувала заборгованість, яка виникла у неї за два місяці, тому звернулась із заявою до Позивача про те, щоб сума заборгованості булла стягнута із грошових коштів, які нею були надані Позивачу для фінансової допомоги згідно вимог Основного договору в розмірі 88449,00грн.; протее, згідно доводів Відповідача, Позивач жодних дій по цьому не вчинив та заборгованість за рахунок згаданих коштів не погашена. Дану заяву Відповідачу на його вимогу Позивач не повернув. Тому Відповідач вважає безпідставним нарахування їй штрафних санкцій. Відповідач додатково уточнює, що Позивач не вираховував штрафні санкції при затримці платежу, Відповідач зробила все можливе, щоб не доводити справу до суду; Позивач мав можливість стягнути повну суму заборгованості на підставі написаної Відповідачем заяви; крім того, Відповідачем не зрозуміло звідки взялась зазначена Позивачем сума штрафу. Відповідач, крім того, зазначає, що якщо суд визнає, то Вона все таки повинна сплатити штрафні санкції в наступному розмірі: 407,64грн. 3% річних, 1897,3 10% від 18973,2грн., інфляційні за період з жовтня по грудень 2009р. в розмірі 171,17грн., тобто загальну суму 2476,5грн. Суму боргу за оренду приміщення Відповідач визнає і оплачувати не відмовляється.

Представниками Відповідача подано суду копію договору про відступлення права вимоги від 01.04.2009р. та додатку №1 до зазначеного договору, та копію довіреності на право здійснення представництва.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ серії ААБ №232178 станом на 19.04.2010р., товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ»являється юридичною особою, місцезнаходження 82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, 54А, ідентифікаційний код 30613360.

Згідно довідки серії АВ №497941 станом на 30.04.2010р., ОСОБА_2 являється фізичною особою-підприємцем, місцезнаходження АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Щодо стягнення 18973,20грн. основного боргу.

01.04.2010р. між Позивачем (Сторона 1) та Відповідачем (Сторона 2) укладено договір оренди нежитлових приміщень готельного комплексу з розвинутою інфраструктурою №214 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 31,3 м2 згідно Додатку №1 (надалі Приміщення), у готельному комплексі з розвинутою інфрастуктурою, що знаходиться за адресою м.Трускавець Львівської обл., вул.Суховоля, 54А для використання під магазин СД-ДВД диски, супутні товари.

Відповідно до п.2.1 Договору, Сторона 2 вступає у платне строкове користування Приміщенням у термін, визначений у Договорі. Згідно п.п.7.1, 7.2 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009р.; умови Договору зберігають силу протягом всього строку дії Договору, а в частині зобовязань Сторонни 2 щодо сплати орендної плати до виконання зобовязань.

Згідно п.п.3.1-3.3 Договору, орендна плата є платежем, який вносить Сторона 2 Стороні 1 незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; Сторони узгодили Ставку орендної плати в розмірі 246,4грн., в т.ч. ПДВ за кожен місяць оренди за 1 м2 загальної площі Приміщення; Сторонни дійшли згоди про встановлення для Ставки орендної плати грошового еквіваленту в іноземній валюті; як еквівалент 246,40грн. Сторонни приймають 32 долари США за курсом гривні до доллару США, встановленого Національним банком України на дату виставлення рахунку; розмір орендної плати за місяць визначається шляхом множення площі Приміщення, яка вказана у п.1.1 Договору, на 246,40грн. за один м2 площі Приміщення, що екввалентно 32 доларам США згідно курсу, встановленого Національним банком УКраїни на дату виставлення рахунку; Сторонни дійшли згоди про те, що Сторона 2 сплачує Орендну плату, яка визначені в гривнях відповідно до п.3.2 Договору.

Відповідно до п.4.5 Договору, Сторона 2 зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі у відповідності з розділом 3 Договору.

Відповідно до п.3.5 Договору, в орендну плату не входять оплата за комунальні послуги (теплопостачання, електроенергія, водопостачання та водовідведення).

В матеріалах справи наявні наступні рахунки Позивача Відповідачу №№2/214: від 09.04.2009р. на суму 6533,84грн.; від 11.05.2009р. 6071,20грн.; 09.06.2009р. 6084,5грн. (борг станом на 09.06.2009р. 12605,04грн.), всього 18689,54грн.; 09.07.2009р. 6092,20грн. (борг станом на 09.07.2009р. 18689,54грн.), всього 24781,74грн.; 10.08.2009р. 6068,40грн.; 17.09.2009р. 6104,80грн. (борг станом на 10.09.2009р. 30850,14грн.), всього 36954,94грн.; 09.10.2009р. 6082,40грн. (борг станом на 09.10.2009р. 23954,94грн.), всього 30037,34грн.; 10.11.2009р. 6095,00грн. (борг станом на 10.11.2009р. 6037,34грн.), всього 12132,34грн.; 10.12.2009р. 6840,86грн. (борг станом на 10.12.2009р. 12132,34грн.), всього 18973,20грн.

Підтвердженням надання Позивачем рахунків Відповідачу є дані виписок журналу подання рахунків контрагентам, дані яких представники Відповідача після ознайомлення не заперечили.

23.10.2009р. Позивачем скеровано Відповідачу повідомлення-претензію №23/101 (підтвердженням чого є поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля), в якому Позивач повідомляє Відповідача про відсутність наміру укладення договору оренди на новий строк у звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обовязків за Договором, про вимогу щодо звільнення орендованого приміщення з урахуванням строку припинення Договору оренди 31.12.2009р., та необхідність погашення боргу в розмірі 26037,34грн. Відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.

Щодо доводів Відповідача про можливість стягнення Позивачем заборгованості за Договором з врахуванням вимог договору про відступлення права вимоги від 01.04.2009р. суд зазначає наступне.

Договір про відступлення права вимоги від 01.04.2009р. укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (Первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Новий кредитор). Відповідно до п.1.1 договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до договору безвітсоткової фінансової допомоги на зворотній основі №52 від 13.08.2004р.

Згідно додатку №1 від 12.02.2010р. до договору про відступлення права вимоги від 01.04.2009р., сторонни вирішили розірвати даний договір про відступлення права вимоги від 01.04.2009р.

Ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України не передбачає інших сторін у зобовязанні як боржника та кредитора. А згідно ст.511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи лише права щодо боржника та (або) кредитора.

Крім того, договір про відступлення права вимоги не містить положень про наявність у Позивача права отримати кошти в рахунок виконання Відповідачем Договору оренди.

Враховуючи вищенаведене, у Позивача не було підстав стягнення заборгованості з Відповідача за Договором згідно описанного договору про відсутплення права вимоги.

Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач суму основного боргу в розмірі 18973,20грн. визнає повністю.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу, враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, перевіривши правильність наведенного Позивачем розрахунку, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 18973,20грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 5609,53грн. штрафу, 2241,59грн. пені, 533,37грн. 3% річних, 1861,79грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в додатках до позовної заяви та заяви про уточнення позовної заяви надає розрахунки пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відповідно до п.3.10 Договору, орендна плата, а також інші платежі, внесені несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються з урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ст..629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунків, з врахуванням вимог п.3.10 Договору, суд приходить до висновку, що що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 5609,53грн. штрафу, 2241,59грн. пені, 533,37грн. 3% річних, 1861,79грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Суд зазначає, що з врахуванням вимог п.3.10 Договору розмір пені та інфляційних нарахувань є більшим, аніж навів Позивач, проте, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

12.05.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.05.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, п.1 ч.2 ст. 11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629, ч.1 ст. 759, ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», договором оренди нежитлових приміщень №214 від 01.04.2010р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС МОЛЛ МАРКЕТ»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А, ідентифікаційний код 30613360) 18973грн. 20коп. основного боргу, 5609грн. 53коп. штрафу, 2241грн. 59коп. пені, 533грн. 37коп. 3% річних, 1861грн. 79коп. інфляційних нарахувань, 296грн. 64коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя