ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.10 Справа№ 18/20
За позовом: спільного українсько-польського підприємства «Іванка», с.Рата,
до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Себо», м. Львів,
про: стягнення 17’436,32 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Брунець В.Г. –дов. №8 від 10.05.2010 р.,
відповідача:не з’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов спільного українсько-польського підприємства «Іванка»до товариства з обмеженою відповідальністю «Себо»про стягнення 17’436,32 грн. Ухвалою від 02.06.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.06.2010 р. Розгляд справи було відкладено на 23.06.2010 р. у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, для надання йому можливості представити власні заперечення проти позову.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору на транспортне обслуговування №50107/1 від 01.07.2009 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 15’075,00 грн. Крім того, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.06.2010 р. відповідачу нараховано 845,68 грн. інфляційних збитків, 179,65 грн. – 3% річних, 1’329,79 грн. пені.
В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4737948 від 14.06.2010р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Між сторонами у справі укладено договір №50107/1 на транспортне обслуговування від 01.07.2009 р. (надалі –Договір). За цим договором замовник (відповідач у справі) замовляє, а перевізник (позивач у справі) надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.
На виконання умов Договору сторонами укладено договір-заявку №42 від 25.09.2009 р., за яким відповідач замовив здійснення перевезення на суму 6’200,00 грн. за маршрутом: Україна, м. Львів – Білорусь, м. Брест.
Факт здійснення перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №125821. Відповідач прийняв надані послуги, про що свідчить підписання ним акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №355 від 05.10.2009 р. на суму 6’200,00 грн. Претензій стосовно обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялося. Позивачем виставлено рахунок на оплату №293 від 05.10.2009 р. на суму 6’200,00 грн. Факт отримання відповідачем зазначених документів підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №093101 від 09.10.2009 р.
Крім того, на виконання умов Договору сторонами укладено договір-заявку №44 від 05.11.2009 р., за яким відповідач замовив здійснення перевезення на суму 11’875,00 грн. за маршрутом: Україна, м. Львів –Німеччина, Uelzen.
Факт здійснення перевезення підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною №125867. Відповідач прийняв надані послуги, про що свідчить підписання ним акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №429 від 20.11.2009 р. на суму 11’875,00 грн. Претензій стосовно обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялося. Позивачем виставлено рахунок на оплату №359 від 20.11.2009 р. на суму 11’875,00 грн. Факт отримання відповідачем зазначених документів підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №96224 від 30.11.2009 р.
Доказів погашення заборгованості за надані послуги в сумі 15’075,00 грн. відповідачем не представлено.
При винесенні рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної. Враховуючи факт виконання позивачем перевезення, прийняття наданих послуг відповідачем, надіслання позивачем зазначених документів за обома договорами-заявками, порушення відповідачем зобов’язання в частині повної оплати відповідачем наданих послуг, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 15’075,00 грн. основного боргу обгрунтованими, доведеними зібраними по справі матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 5.5 Договору у випадку затримки оплати відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1’329,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 845,68 грн. інфляційних збитків, 179,65 грн. – 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати потрібно покласти на нього.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Себо" (адреса: вул. Личаківська, 88/2, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 20771290) на користь спільного українсько-польського підприємства "Іванка" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (адреса: с. Рата, Жовківський район, Львівська область, 80312; ідентифікаційний код 23970741) 15’075,00 грн. основного боргу, 1’329,79 грн. пені, 845,68 грн. інфляційних збитків, 179,65 грн. –3% річних, 174,37 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10080695, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: