Рішення № 100806883, 03.11.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/708/2021

Справа № 537/1000/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2021 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В., за участі секретаря судового засідання Костюкевич Н.В., представника позивача Гапон О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду врежимі відео конференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,-

встановив:

До Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду про захист порушеного права Кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. до гр. ОСОБА_1 , Треьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - гр. ОСОБА_2 .

12 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»,правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та громадянином України ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/0057/82/, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит за програмою кредитування «кредит під заставу нерухомості» у сумі - 30 000 дол. США 00 центів строком до 12.06.2018 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 14,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно до умов п. 1.1.1., 1.1.6., 1.2.1., 1.3.2., 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог ст.6 Кредитного договору у безготівковій формі шляхом переказу (зарахування) всієї суми Кредиту на Поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному в Постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017р. у справі № 905/2009/15, висновку Верховного суду України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеному у Постанові від 30.08.2019р. № 353/614/15-ц банківські виписки - є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується випискою.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по Договору здійснюється за весь строк користування кредитом, включаючи день надання та день повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році. Проценти підлягають сплаті Позичальником у вигляді ануїтетних платежів у порядку, визначеному ст. 7 Договору (п. 3.1. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 7.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості ануїтетними платежами: щомісячно, до 13 (тринадцятого) числа кожного місяця, у розмірі – 465,80 дол. США протягом строку кредиту та остаточне погашення кредиту до 12.06.2018р. включно (п. 1.3.2. Договору);

З укладенням Кредитного договору, у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

20.05.2010р. між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 014/0057/82/107981/3 до Кредитного договору № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. (надалі по тексту «Додаткова угода № 3»), відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором.

Згідно умов п. 1. даної Додаткової угоди сторони збільшили строк кредиту на 120 календарних місяців, встановили дату остаточного погашення кредиту – 13.06.2028р.

Крім того, згідно п. 2 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що з 20.05.2010р. погашення заборгованості за Кредитним договором буде здійснюватися Позичальником шляхом здійснення щомісячних ануїтентних платежів відповідно до Графіку погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором (копія Додаткової угоди № 3 додається).

Проте, всупереч вимогам п. 1.3.2., ст. 7 Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Відповідно до умов п. 9.2. Кредитного договору сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання кредитних зобов`язань, Кредитор має право вимагати дострокового стягнення Кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.

Так, в силу зазначених вище правових норм, та у зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами Банк був змушений звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором.

Відповідно до Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення боргу з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за Кредитним договором № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. у розмірі – 39743,13 дол. США – було задоволено судом.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц - не оскаржувалось та набрало законної сили (копія рішення суду додається).

З дати ухвалення вищезазначеного рішення суду першої інстанції по сьогоднішній час заборгованість за Кредитним договором в добровільному/примусовому порядку погашена - не була,

Наразі Позичальник – гр. ОСОБА_2 не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, визначені Кредитним договором, ухиляється від виконання Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц.

Позичальник не виконав вимоги Банку щодо врегулювання Кредитної заборгованості наразі Банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, так як станом на дату Розрахунку заборгованості, а саме станом на: 08.09.2020 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором складає: 55 959 доларів США 13 центів, яка складається з:

-Заборгованість за кредитом: 29 391 доларів США 43 центів;

-Заборгованість за відсотками: 26 567 доларів США 70 центів;

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 13 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та громадянкою України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 014/0057/82/107981, який було посвідчено Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1318 (Надалі по тексту «Договір іпотеки»).

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, п. 1.1. Додаткової угоди № 1 від 20.05.2010р. за реєстр. № 420 до договору іпотеки - цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що виникає з Кредитного договору № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. за умовами якого Позичальник – гр. ОСОБА_2 зобов`язаний до 13.06.2028р. повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі – 30 000,00 дол. США, сплатити нараховані відсотки річні за користування ним, згідно умов кредитного договору .

Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю: гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу,посвідченого Спірідович Н.В., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 16 грудня 2005 року за реєстровим № 4103, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в книзі М-1, номер запису 57, реєстраційний номер 12411279 .

Згідно п. 1.3. Договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі – 226010,00 грн.

Відповідно до Висновку про вартість майна від 03.07.2020р., проведена експерто АТ «Райффайзен Банк Аваль» середня ринкова вартість іпотечного майна (квартири) складає – 302 000 грн. 00 коп.

Однак, станом на дату подачі позовної заяви, дій, що свідчили б про добросовісність виконання Позичальником – гр. ОСОБА_2 , Іпотекодавцем – гр. ОСОБА_1 вищезазначених вимог Кредитора – відсутні.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач звернувся до суду з даним позовом та просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12.06.2008, у сумі : 55 959 доларів США 13 центів. яка складається : з заборгованості за кредитом: 29 391 доларів США 43 центів; заборгованості за відсотками: 26 567 доларів США 70 центів - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю: гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 )на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Спірідович Н.В., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 16 грудня 2005 року за реєстровим № 4103, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в книзі М-1, номер запису 57, реєстраційний номер 12411279 - шляхом продажу житлової квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з Відповідача на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Код за ЄДРПОУ: 14305909) витрати по сплаті судового збору .

Ухвалою судді від 25.03.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 07.04.2021, яке відкладене за клопотанням представника позивача про проведення судових засідань в режимі відео конференції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву та прохав її задовольнити в повному обсязі. проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином .

Визнавши подані представником позивача докази достатніми для встановлення фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору, за наявності відповідної згоди, суд вважає за можливим проведення заочного розгляду справи.

Суд вважає за можливим слухати справу за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 223 ЦПК України

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»,правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та громадянином України ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/0057/82/, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит за програмою кредитування «кредит під заставу нерухомості» у сумі - 30 000 дол. США 00 центів строком до 12.06.2018 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 14,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

20.05.2010р. між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 014/0057/82/107981/3 до Кредитного договору № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. (надалі по тексту «Додаткова угода № 3»), відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором.

Згідно умов п. 1. даної Додаткової угоди сторони збільшили строк кредиту на 120 календарних місяців, встановили дату остаточного погашення кредиту – 13.06.2028р.

Крім того, згідно п. 2 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що з 20.05.2010р. погашення заборгованості за Кредитним договором буде здійснюватися Позичальником шляхом здійснення щомісячних ануїтентних платежів відповідно до Графіку погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором (копія Додаткової угоди № 3 додається).

Проте, всупереч вимогам п. 1.3.2., ст. 7 Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Відповідно до умов п. 9.2. Кредитного договору сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання кредитних зобов`язань, Кредитор має право вимагати дострокового стягнення Кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаючи проценти за Кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.

Так, в силу зазначених вище правових норм, та у зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами Банк був змушений звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором.

Відповідно до Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення боргу з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за Кредитним договором № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. у розмірі – 39743,13 дол. США – було задоволено судом.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц - не оскаржувалось та набрало законної сили (копія рішення суду додається).

З дати ухвалення вищезазначеного рішення суду першої інстанції по сьогоднішній день заборгованість за Кредитним договором в добровільному/примусовому порядку погашена - не була,

Наразі Позичальник – гр. ОСОБА_2 не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, визначені Кредитним договором, ухиляється від виконання Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.06.2015р. № 537/1153/15-ц.

Позичальник не виконав вимоги Банку щодо врегулювання Кредитної заборгованості наразі Банк змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, так як станом на дату Розрахунку заборгованості, а саме станом на: 08.09.2020 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором складає: 55 959 доларів США 13 центів, яка складається з:

-Заборгованість за кредитом: 29 391 доларів США 43 центів;

-Заборгованість за відсотками: 26 567 доларів США 70 центів;

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 13 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та громадянкою України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки № 014/0057/82/107981, який було посвідчено Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Спірідович Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1318 (Надалі по тексту «Договір іпотеки»).

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, п. 1.1. Додаткової угоди № 1 від 20.05.2010р. за реєстр. № 420 до договору іпотеки - цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що виникає з Кредитного договору № 014/0057/82/107981 від 12.06.2008р. за умовами якого Позичальник – гр. ОСОБА_2 зобов`язаний до 13.06.2028р. повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі – 30 000,00 дол. США, сплатити нараховані відсотки річні за користування ним, згідно умов кредитного договору .

Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю: гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу,посвідченого Спірідович Н.В., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 16 грудня 2005 року за реєстровим № 4103, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в книзі М-1, номер запису 57, реєстраційний номер 12411279 .

Згідно п. 1.3. Договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі – 226010,00 грн.

Відповідно до Висновку про вартість майна від 03.07.2020р., проведена експертом АТ «Райффайзен Банк Аваль» середня ринкова вартість іпотечного майна (квартири) складає – 302 000 грн. 00 коп.

Зважаючи на ухилення Позичальника від виконання умов Кредитного договору, АТ «Райффайзен Банк Аваль», керуючись 625 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про іпотеку», п. 5.1, 5.2. Договору іпотеки:

18.09.2020р. направив Вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за Вих. № 114/5-196747 Позичальнику – гр. ОСОБА_2 , Вимогу усунення порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору за Вих. № 114/5-196749 Іпотекодавцю – гр. ОСОБА_1 за їх адресою реєстрації/місцем знаходження предмету іпотеки – засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення (№ 23-24, відправлення № 0500323425283, № 0500323422535, № 0500323422209) у списку згрупованих відправлень «Укрпошта Стандарт» від 18.09.2020р., докази направлення: копії вимог, поштового чеку, описів вкладення, списку згрупованих поштових відправлень «Укрпошта Стандарт» додаються.

Відповідно до умов п. 3.1.4. Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов`язань за цим або за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов п. 5. Договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завдані порушенням зобов`язання, необхідних витрат пов`язаних з утриманням та реалізацією Предмета іпотеки.

Згідно п. 5.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до умов п. 5.1. Договору іпотеки у разі порушення основаного зобов`язання або умов Договору іпотеки Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо паротягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду .

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як було встановлено в судовому засіданні, вказане рішення суду не виконане, заборгованість не погашена.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов`язання.

Одночасно з тим, ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторам цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ст. 589 ЦК України у разі невиконання обов`язків, забезпечених заставою, заставодержатель отримує право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 575 ЦК України - іпотека є видом застави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.05.2003 року № 898-IV (Надалі по тексту «Закон № 898-IV») іпотека – це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовільнити вимоги кредитора навіть у разі, невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі і у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Таким чином, відповідно до умов Договору іпотеки Предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору.

За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах Договору іпотеки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 2 статті 1050 ЦК встановлено, що коли договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

У відповідності до положень ст. 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно статті ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України «Про іпотеку»є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Статтею. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 1 названого Закону майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Статтею 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем у даній справі не було подано до суду відзиву та не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача у позовній заяві та додані до неї докази, які підтверджують невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який забезпечений договором іпотеки.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення про сплату судового збору встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 4530,00грн (а.с. 6).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі в розмірі 4530,00 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 11, 12, 37-39 «Про іпотеку», ст. 526, 546, 610-612, 615, 1050 ЦК України, ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279-282, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 про захист порушеного права Кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,-задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю: гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 )на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Спірідович Н.В., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 16 грудня 2005 року за реєстровим № 4103, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в книзі М-1, номер запису 57, реєстраційний номер 12411279 - шляхом продажу житлової квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,( НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Код за ЄДРПОУ: 14305909) витрати по сплаті судового збору в сумі 4530грн.00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений 03 листопада 2021 року.

Головуючий суддя : Маханьков О.В.